УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року

м. Київ

справа № 183/769/25

провадження № 51-2400 ск 25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2025 року,

встановив:

Як убачається із касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2025 року залишено без задоволення подання Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 42023041110000415 від 19 жовтня 2023 року, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, повернуто до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області для здійснення судового розгляду.

Захисникзвернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши копію судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана норма гарантує право на касаційне оскарження судового рішення тільки у випадках, прямо визначених законом.

Частиною 2 ст. 424 КПК України передбачено, що ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом касаційної скарги, захисник ОСОБА_4 порушує питання про перегляд у касаційному порядку ухвали Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2025 року, постановленої в порядку статті 34 КПК України.

Водночас кримінальне процесуальне законодавство, яким врегульовано питання направлення кримінального провадження з одного суду до іншого не містить положень щодо можливості оскарження судового рішення за результатами розгляду такого питання. Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 34 КПК України спори про підсудність не допускаються.

Таким чином, ухвала Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2025 року, якою залишено без задоволення подання Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області про зміну підсудності кримінального провадження щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.

Тому, ураховуючи норми ч. 2 ст. 424 КПК України, зазначена ухвала не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3