Суддя        Черняк В. Г.

Справа № 644/1598/25

Провадження № 2/644/2133/25

01.07.2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2025 року                                                        м. Харків.

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Черняка В.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання – Юр`єва Є.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту самостійного утримування та виховання дітей,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Браславської О.А. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд встановити факт, що має юридичне для позивача значення, а саме факт того, що він самостійно утримує та виховує дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позовні вимоги позивача ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що із відповідачем ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі. До реєстрації шлюбу у нього з ОСОБА_2 народився син – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та у шлюбі народилась донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Влітку 2014 року ОСОБА_2 покинула свого чоловіка та дітей, до теперішнього часу не цікавиться життям, здоров`ям дітей, з чоловіком припинила шлюбно-сімейні стосунки, спільне господарство не ведеться. Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 12.01.2024 року шлюб розірвано. Згідно з судовим наказом, який був виданий Зміївським районним судом Харківської області від 29.12.2023 року з  ОСОБА_2  стягнуті аліменти на утримання дітей. Зазначений судовий наказ перебуває на виконанні в Індустріальному ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.  ОСОБА_2  ухиляється не тільки від виховання своїх дітей, вона також самоусунулась від їх матеріального забезпечення. Так, станом на 01.01.2025 року заборгованість відповідачки по сплаті аліментів на утримання дітей становить 56380 грн. Діти з часу свого народження по теперішній час проживають разом зі своїм батьком за адресою:  АДРЕСА_1 , де і зареєстровані. Діти перебувають повністю на утриманні у свого батька. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 навчаються в Комунальному закладі «Лиманський ліцей». Як свідчать довідки з навчального закладу їх мати – ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні дітей (не спілкується з вчителями, не бере участь в батьківських зборах). Фактично відповідачка жодного разу не відвідувала навчальний заклад і скоріш за все навіть не знає де навчаються її діти. Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області про доцільність позбавлення ОСОБА_9 батьківських прав, остання не пам`ятає коли в останній раз бачила своїх дітей, на цей час має іншу сім`ю і дитину, не має можливості надавати дітям від першого шлюбу матеріальну допомогу, брати участь в засіданні органу опіки та піклування відмовилась. Таким чином для оформлення відстрочки від мобілізації в даній ситуації позивачу необхідно встановити факт самостійного виховання дітей, а довести цей факт має можливість лише в судовому порядку.

Ухвалою суду від 25.02.2025 року позовну заяву було залишено без руху.

27.02.2025 року недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 28.02.2025 року провадження по справі відкрито, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.06.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток на зазначену в позовній заяві адресу, відзив на позов не подавала.

Третя особа – Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області у судове засідання не з`явилась, представником ОСОБА_10 07.04.2025 року через систему «Електронний суд» подано заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала.

Третя особа – ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з`явився, помічником начальника ТЦК та СП з правової роботи старшим лейтенантом юстиції Старцевою О. на електронну адресу суду направлено клопотання про розгнляд справи за наявними матеріалами у відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у позивача ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_2 народився син – ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 16.04.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Зміївського районного управління юстиції у Харківській області.

16.04.2010 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб.

Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_5 у подружжя народилась донька – ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 14.05.2010 року Виконавчим комітетом Лиманської ради Зміївського району Харківської області.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 12.01.2024 року шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 розірвано.

Згідно з судовим наказом, який був виданий Зміївським районним судом Харківської області від 29.12.2023 року з ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання дітей.

Зазначений судовий наказ перебуває на виконанні в Індустріальному ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Згідно розрахунку державного виконавця Караченцева В.Є. станом на 01.01.2025 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 зі сплати аліментів на утримання дітей становить 56380 грн.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 13.05.2024 р. № 550 орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Неповнолітні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 навчаються в Комунальному закладі «Лиманський ліцей». Із довідок №233/01-20; №234/01-20 від 23.12.2024 р. з навчального закладу вбачається, що мати дітей – ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні дітей (не спілкується з вчителями, не бере участь в батьківських зборах).

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), які стосуються застосування статті 8 Конвенції.

У рішенні ЄСПЛ «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

У рішенні ЄСПЛ «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року зазначено, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зав`язків з сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім - права батьків.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).

Частиною першою статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 141 СК встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені у статтях 150, 151 СК України.

За приписами частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із частиною другою статті 15 СК України якщо особа визнана недієздатною, її сімейний обов`язок особистого немайнового характеру припиняється у зв`язку з неможливістю його виконання.

У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 у справі № 201/5972/22 сформувала такі висновки:

-з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися (пункт 72);

-для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин,у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється (пункт 73);

-оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх (пункт 74);

-СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15СК України "невідчужуваність" сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини (пункт 75);

-оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України "невідчужуваність" сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини (пункт 87).

У справі, що розглядається, позивач просить визнати факт самостійного виховання дитини, що безпосередньо впливає на права іншого з батьків (у цій справі матері), при цьому таке право є "невідчужуваним" в силу частини першої статті 15 СК України, крім випадків передбачених законом, а саме у разі визнання одного з батьків недієздатним (частина друга статті 15 СК України), померлим, безвісно відсутнім або позбавленням батьківських прав (стаття 164 СК України).

Водночас факт одноосібного виховання дитини одним батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини. Однак, така вимога, передбачена законом, зокрема, наведеними нормами СК України, позивачем не заявлялась. Відповідно, підстав для встановлення окремого факту, який підлягає встановленню під час вирішення спору по суті відсутні.

Суд виходить з того, що з поданого позивачем позову, між позивачем та відповідачем відсутній спір щодо виховання та утримання дитини (наявність підстав для позбавлення батьківських прав, припинення обов`язку з виховання (визнання особи недієздатною, безвісти відсутньою), тощо), а заявлені позовні вимоги по суті є не вимогами до відповідача щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів позивача а фактично є вимогами на підставі яких позивач має намір отримати відстрочку від мобілізації, тобто заміною вимоги про встановлення факту вимогою щодо отримання певного соціального-правового статусу, яке фактично стосуються процедури урегулювання правовідносин з органом військового управління, а не відповідачкою у справі (про що заявляє сам позивач у позові).

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного утримування та виховання дітейне підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України, у зв`язку з чим судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, та керуючись  2, 4, 12, 13, 49, 141, 263, 265, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту самостійного утримування та виховання дітей - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення,

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, ЄДРПОУ 43974192, юридична адреса: вул. Миру, б.7, смт Слобожанське, Чугуївський район, Харківська область.

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 , юридична адреса: АДРЕСА_3 .

Головуючий - суддя:                                                В. Г. Черняк