Номер провадження 2/754/4457/25

Справа №754/5434/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 червня 2025 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В. В.

за участю секретаря судового засідання Краснощоки О. В.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових коштів,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про розірвання договору та стягнення грошових коштів.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.02.2024 між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено Договір на виконання проектно-вишукувальних робіт № 0802/2024. Відповідно до умов Договору виконавець взяв на себе зобов`язання виконати комплекс робіт з розробки ескізного архітектурного проекту готельного комплексу, загальною площею 2325кв.м, який має складатися із 25-35 будинків, будівлі - СПА. На виконання умов Договору, 10.02.2024 позивач ОСОБА_1 оплатив на рахунок відповідачки 113403,00грн, зокрема: передоплату за розробку генерального плату, плану будівель у розмірі 75600,00грн, що еквівалентно 2000дол США та додатково 37800,00грн, що еквівалентно 1000дол США за розробку інтер`єру 1 будинку і візуалізацій інтер`єру будівлі - СПА. Однак станом на дату подання позовної заяви, умови Договору з боку відповідачки не виконані, передоплата не повернута позивачеві. На вимогу про повернення попередньої оплати і неустойки, відповідачка відповіді не надала та не задовольнила вимоги. На підставі викладеного позивач просить розірвати Договір про виконання проектно-вишукувальних робіт № 0802/2024 від 08.02.204. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 234751,04грн, які складають з: 113403,00грн - сплачених коштів за Договором; 102484,61грн - пені за 390днів прострочення; 15235,86грн - суму інфляційних витрат; 3627,57грн - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2341,51грн.

11.04.2025 ухвалою Деснянського районного суду міста Києва, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження, визначено відповідачці п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні, призначеному на 18.06.2025, позов підтримував та просив задовольнити, проти заочного розгляду не заперечував.

Відповідачка ФОП ОСОБА_2 , в судові засідання не з`являлася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялаля належним чином. Причину неявки суду не повідомлено.

Відповідачка ФОП ОСОБА_2 повідомлялася належним чином про розгляд справи в суді за адресою зазначеною в позовній заяві, яка є адресою її реєстрації, що підтверджується відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА ( АДРЕСА_1 ).

Однак конверти із копією ухвали про відкриття провадження та позовною заяву з додатками до неї із судовими повістками, адресованого відповідачці, повернулися до суду з поштовим зазначення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідачкою у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.

Суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача, виходячи з вимог ст.128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно із статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Суд установив такі факти та їм правовідносини.

08.02.2024 між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено Договір на виконання проектно-вишукувальних робіт № 0802/2024.

Відповідно до п. 1.1 Договору, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати комплекс робіт у відповідності до умов цього Договору. Замовник також зобов`язується прийняти виконані роботи і сплатити виконавцю їх вартість відповідно до умов Договору.

Згідно із п. 1.2. Договору, предметом договору є виконання комплексу робіт з розробки ескізного архітектурного проекту готельного комплексу. Готельний комплекс має складатися із 25-35 будинків ( з яких 3 будинки - різних типів та тиражуються); будівлі -СПА. Загальна площа 2325кв.м. Ділянка під забудову розташована за адресою: с. Поляниця, Івано-Франківська область. Вказана площа об`єкту є приблизною і може коригуватись в процесі проектування.

Пунктом 4.1. Договору сторонами погоджено загальну вартість робіт, яка розраховується наступним чином: - 378грн, що еквівалентно 10дол США за кв.м по загальній площі будівлі -СПА та 3 індивідуальних будинків різних типів; - 57,8грн, що еквівалентно 1,5дол США за кв.м по загальній площі решти будинків - за прив`язку до ділянки.

Оплата робіт, передбачених Договором, здійснюється в українських гривнях. Форма оплати - безготівкова. У разі зміни курсу валют на дату здійснення платежу за договором ціна договору в гривнях підлягає перерахунку. Сума у гривнях фіксується згідно середнього комерційного курсу (п. 4.2., 4.3 Договору).

Відповідно до п. 4.4 Договору, замовник здійснює оплату робіт поетапно, в наступному порядку: 1) за розробку концепції генерального плану, плану будівель (п. 2.0. Договору) замовник сплачує передоплату у розмірі 75600,00грн на дату укладання договору еквівалентно 2000дол США (за середнім комерційним курсом); 2) після завершення робіт із розробки концепції генерального плану, планувань будівель (п. 2.0. Договору) загальна вартість робіт перераховується і прописується в Додатку до даного Договору. Замовник вносить решту передоплати (щоб загальна сума передоплати становила 50% від загальної вартості робіт). Також замовник сплачує 37800,00грн, що еквівалентно 1000дол США за розробку візуалізацій інтер`єру 1 будинку та візуалізацій інтер`єру будівлі -СПА (п. 2.1-2.1-4 Договору). Дана сума в подальшому перераховується від загальної вартості робіт дизайну інтер`єру будинків і СПА; 3) після завершення робіт по розробці ескізної частини архітектурного проекту, робочої частини архітектурного проекту (п. 2.1, 2.2 Договору) замовник сплачує виконавцю решту від загальної вартості (закріпленої в Додатку до даного Договору).

Пунктом 3.3. Договору визначено, що виконавець зобов`язаний: а) приступити до виконання робіт за цим Договором не пізніше 5 календарних днів щ моменту отримання від замовника передбачених пп. а п. 3.1 цього Договору документів; б) виконати роботи по розробленню концепції генерального плану, планувань будівель (п. 2.0 Договору) ц термін 1 місяць з моменту отримання передоплати та вихідних даних від замовника; в) виконати роботи по розробленню візуалізацій будівлі -СПА будинків у термін 1 місяць з моменту затвердження генерального плану, планів будівель та отримання доплати; г) виконати роботи по розробці візуалізацій інтер`єру (п. 21-3, 2.1-4 Договору) у термін 1 місяць з моменту затвердження візуалізацій будівлі -СПА будинків; д) виконати роботи по розробці альбому креслень у термін 1 місяць з моменту затвердження візуалізацій будівлі -СПА будинків; е) забезпечити якість робіт згідно з вимогами чинного законодавства України та цього Договору і передати замовнику результати робіт за актом здавання-приймання виконаних робіт.

Згідно із п. 5.1. Договору, виконавець зобов`язується, не пізніше 5 календарних днів після кожного з етапів робіт, визначених у розділі 2 цього Договору, передати замовнику, а замовник прийняти, за відповідним Актом приймання0передачі, результати виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.3 Договору, у разі порушення строків виконання роботи (розділ 3 Договору) замовник має право стягнути із виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожен день прострочення.

Під час розгляду справи вбачається, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі. На виконання умов Договору ним було перераховано відповідачці 113400,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1.1.3461650871.1 від 10.02.2024. Однак відповідачка належним чином не виконала своїх зобов`язань, передбачених умовами Договору.

Стаття 4 ЦПК України, передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 15 та ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч. 2 ст. 631 ЦК України). Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно із частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 888 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником .

Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Статтею 889 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт:

1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;

2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;

3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;

4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов`язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;

6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред`явленим до замовника іншою особою у зв`язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.

Згідно із ст. 890 ЦК України, підрядник зобов`язаний:

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;

5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Відповідно до ст. 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Під час розгляду справи суд беззаперечно встановив, що відповідачем порушені умови Договору № 0802/2024 від 08.02.2024, а тому існують достатні підстави для його розірвання та стягнення з відповідача на користь позивача суми у розмірі 113403,00, внесеного в якості передоплати на виконання умов Договору.

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

До того ж згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Таким чином враховуючи, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання відповідно до умов Договору № 0802/2024 від 08.02.2024, а відповідачка у свою чергу порушила свої зобов`язання та умови перед позивачем. Внаслідок неналежного виконання зобов`язань, відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі в розмірі 234751,04грн, які складають з: 113403,00грн - сплачених коштів за Договором; 102484,61грн - пені за 390днів прострочення; 15235,86грн - суму інфляційних витрат; 3627,57грн - 3% річних.

Указаний розмір заборгованості, 3% річних та інфляційних витрат здійснений відповідно до умов договору та підтверджений наданими до суду розрахунками.

Однак, відповідачем вказаний розрахунок жодними доказами не спростований та доказів на підтвердження належного виконання вимог договору з боку відповідача суду надано не було.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними і обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати в розмірі 2347,51грн.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про захист прав споживачів», статтями 14, 23, 627, 628, 629, 631, 638, 509, 530, 525, 625, 651, 837, 843, 844, 853, 865, 873, 901, 907 ЦК України, статтями 4, 5, 7, 10, 15, 16, 75-79, 81, 133, 141, 265-268, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових коштів - задовольнити.

Розірвати Договір № 0802/2024 на виконання проектно-вишукувальних робіт від 08.02.2024 укладений між ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 234751,04грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2347,51грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2025.

Суддя В. В. Бабко