УХВАЛА

30 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 826/10158/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 (у складі колегії суддів: Євсіков О.О. (головуючий), Алданова С.О., Корсак В.А.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 (суддя Пукшин Л.Г.)

у справі № 826/10158/18

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, Держави Україна в особі Міністерства фінансів України,

за участю третіх осіб, які не заявляють вимог щодо предмету спору: Малинської районної ради Житомирської області, Чоповицької селищної ради Малинського району Житомирської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Кабінету Міністрів України,

про стягнення 454 586,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2025 Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» через систему «Електронний суд» подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 826/10158/18.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 826/10158/18, зважаючи на таке.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (рік подання позовної заяви у справі № 826/10158/18) прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 встановлено у розмірі 1 762 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у справі № 826/10158/18 є стягнення заборгованості у сумі 454 586,03 грн, що є меншим, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому оскаржені судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

Жодних підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за яких Суд міг би визнати, що оскаржені судові рішення у справі №826/10158/18 підлягають касаційному оскарженню, скаржник не наводить.

Вивчивши і проаналізувавши зміст оскаржених судових рішень і матеріали поданої касаційної скарги, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав для розгляду касаційної скарги Суд не вбачає.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 826/10158/18.

Керуючись статтями 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 826/10158/18 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

І. С. Міщенко