Справа № 2-1052/11

Провадження № 2/807/28/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2012                                                                                м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області

в складі головуючого-   судді  Курач І.В.,

при секретарі :  Цукило Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар Запорізької області цивільну справу за позовом  ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2  до ОСОБА_3 , третя особа , що не заявляє самостійних вимог : Орган опіки та піклування Енергодарської міської ради про надання дозволу на виїзд дитини за кордон,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду  з позовною заявою до відповідача  про надання дозволу на виїзд дитини за кордон ( а.с. 3-5).

Позовні вимоги мотивувала  тим , що з 21 січня 2006 року по 2009 рік  вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , відповідачем по справі. Від шлюбу мають сина – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після розлучення з відповідачем  син залишився проживати разом з нею.

Проживаючи з сином, вона займається його вихованням, навчанням, фізичним та духовним розвитком, створює для нього усі необхідні умови для повноцінного життя.

З метою виконання обов’язку батьків щодо виховання дитини, забезпечення піклування про її здоров'я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, вона  намагається забезпечити сина, крім забезпечення інших прав та свобод, відповідним відпочинком, лікуванням , які можуть бути пов’язані з виїздом за межі України. Така можливість в неї  є. З метою відпочинку, який піде на користь фізичному здоров?ю та моральному самопочуттю сина, а також його розвитку, вони  з сином хочуть проводити відпочинок на канікулах за кордоном.

Окрім того, вона розуміє  важливість родинних відносин та бажає, щоб її дитина знала своїх родичів не по фотографіям, а й мала можливість спілкуватися з ними. Деякі з родичі мешкають  за межами України. Так,  тітка (дружина маминого брата) – ОСОБА_4 -  та двоюрідні сестри – ОСОБА_10 і ОСОБА_11 - мешкають в м. Курск, Російська Федерація. Вони майже постійно запрошують її та сина до себе.

Коли вона усно звернулася до колишнього чоловіка та батька сина ОСОБА_5 про надання нотаріально завіреного дозволу на виїзд сина на відпочинок  за кордон, він відмовив в цьому.  Вона направила йому своє прохання через приватного нотаріуса Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 Зазначену заяву він отримав 29 вересня 2011 року, але заява залишена відповідачем  без уваги.

Вважає, що відповідач, відмовляючи надати нотаріально завірений дозвіл на виїзд сина за межі України, перешкоджає забезпеченню реалізації охоронюваних законом прав та інтересів дитини. При цьому права та інтереси відповідача, як батька, не порушуються. Не бачить  жодних обставин, які б унеможливлювали або робили неможливим виїзд  сина на відпочинок за кордон. Відмова відповідача від видачі дозволу на виїзд сина на відпочинок за кордон суперечить інтересам дитини, адже він, як батько, зобов’язаний виховувати дитину, піклуватися її здоров’ям, фізичним, духовним та моральним розвитком. Вважає, що  дії відповідача суперечать також  ст. 2 Протоколу № 4 Міжнародної конвенції про захист прав і основних свобод людини за 1950 р., ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р., і вимозі Європейської Конвенції про здійснення прав дітей від 8 вересня 1995р.  .

Вважає таку відмову відповідача безпідставною. Іншого шляху, ніж вирішити вказане питання в судовому порядку у неї не має.  Уточнивши позовні вимоги ( а.с. 60- 61) просить суд :

1.          Усунути перешкоди у здійсненні права неповлітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на виїзд на відпочинок за кордон.

2.          Визнати відсутніми будь-які обставини, що обмежують право виїзду неповлітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на виїзд на відпочинок за кордон.

3.          Дозволити без згоди батька короткотерміновий виїзд неповнолітнього  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в   супроводі матері – ОСОБА_1 до досягнення ним повноліття, тобто,  до ІНФОРМАЦІЯ_2  виїзду в Російську Федерацію протягом року  наступним чином :

-          до 15 днів взимку;

-          до 15 днів весною;

-          до 30 днів влітку;

-          до 15 днів восени.

4.          Дозволити без згоди батька оформлення проїзного документу для неповлітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним повноліття на виїзд в Російську Федерацію для здійснення вищезазначених короткотермінових поїздок.

5.          Дозволити короткотерміновий до 15 днів протягом року виїзду, виїзд  неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в супроводі матері – ОСОБА_1 до досягнення ним повноліття, тобто,  до ІНФОРМАЦІЯ_2. В інші країни світу, а саме :

-          протягом грудня – лютого до Франції, Австрії, Германії, Чехії, Словакії, Словенії, Польщі, Ізраілю;

-          протягом березня – травня до Італії, Іспанії, Франції, Турції, Єгипту, Чехії, Польщі, країн Прибалтики, Греції та Ізраілю;

-          протягом червня – серпня до терції, Болгарії, Італії, Іспанії, Чехії, Германії, Франції, Греції, Ізраілю;

-          протягом вересня – листопада до Греції, Італії, Іспанії, Турції, Германії, Франції, Чехії, Португалії, Ізраілю.

6.          Дозволити оформлення проїзного документу для неповлітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним повноліття на виїзд за кордон для здійснення короткотермінових поїздок на відпочинок у наступні країни світу : Франція, Австрія, Германія, Чехія, Словакія, Словенія, Польща, Ізраіль, країни Прибалтики, Турція, Болгарія, Італія, Іспанія, Єгипет, Греція, Португалія.

В судове засідання позивач не з’явився, надав заяву про слухання справи в його відсутність ( а.с. 17), позовні вимоги підтримав та просить допустити в якості  представника за  довіреністю -  ОСОБА_7 ( а.с. 18).

Представник позивача, що діє на підставі довіреності – ОСОБА_7,  уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі , надав пояснення відповідно до тексту позовних вимог, просить суд  уточнені позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання з’явився.  Уточнені позовні вимоги визнав частково, а саме в частині  дозволу оформлення проїздних документів  для неповнолітнього сина матір’ю дитини – позивачкою по справі. В іншій частині позовні вимоги не визнав. Пояснив , що між сторонами існують  непорозуміння щодо  спілкування та участі у вихованні дитини. З цього приводу розглядались заяви  Службою у справах дітей Енергодарської міської ради. Позивачка порущує його права та обов’язки, як батька, щодо виховання та розвитку дитини.  Перешкоджає його зустрічам з сином, дитина позбавлена можливості спілкуватися з ріднею по його лінії, хоча таке спілкування йшло б на користь здоров’я та розвитку дитини. Позивачка усно не зверталась до нього  з проханням про надання дозволу на виїзд дитини на відпочинок за кордон, не повідомляла про час, термін та мету поїздки та країну, куда вона бажає вивезти дитину, письмових повідомлень він не отримував. Відповідно до діючого законодавства  батьки спільно вирішують  питання щодо виховання дитини, дбати  про неї,  та несуть за це відповідальність.  Вимоги позивачки  є зловживання правом, що направлено на  самостійне вирішення  питань щодо виховання дитини без врахування думки  батька з приводу поїздки, її мети, чассу, країни надав письмові заперечення ( а.с. 21-25).

Представник третьої особи – Органу опіки та піклування Енергодарської міської ради , що діє на підставі довіреності -  ОСОБА_8 ( а.с. 20) в судовому засіданні позовні вимоги  вважає такими , що можуть бути задоволені частково. Надала пояснення відповідно до яких  їм відомо про складну ситуацію, яка виникла  між сторонами по справі відносно  спілкування та участі у вихованні батька  дитини. При вирішенні спору органом опіки та піклування проводилась робота з сторонами та їх близькими родичами. Але на день розгляду справи  порозуміння та домовленості щодо участі батька у вихованні сина та виїзду малолітньої дитини за кордон не  знайдено. Поїздки дитини за кордон з метою відпочинку та спілкування  з родичами ініціюються  матір’ю – позивачем по справі в інтересах малолітнього. Разом з тим , батько дитини -   відповідач по справі,  не відмовляється  від надання нотаріальної згоди у разі запланованих поїздок позивача з сином за межі України, але бажає реалізувати  своє право на отримання повної та  достовірної інформації щодо місця перебування дитини та брати  участь у спільному  вихованні та розвитку малолітнього сина. Вимоги позивача вважає дуже об’ємними, оскільки батьки повинні сумісно узгоджувати такі питання.

Вислухавши доводи сторін, дослідив матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.   

Відповідно до п. 22 ч. 1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого Постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», встановлено, що виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі  одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним із батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків не перебуває у пункті пропуску через державний кордон.

Також в п.18 Правил оформлення видачі паспорта громадянина України для виїзду дитини за кордон і проїздного документу дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМ України від 24 березня 2004 року №380, визначено, що оформлення проїздного документу здійснюється на підставі згоди батьків, а у разі, коли вони не перебувають у шлюбі між собою за наявністю заперечень одного з батьків документ може бути оформлений на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах знаходиться на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця мешкання, право вільно покинути територію України, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має  право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки, або особи,  які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.ст. 11-12 цього ж закону кожна дитина має право на проживання в сім’ї  разом з батьками або в сім’ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, що їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно п. 7 статті 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Крім цього, відповідно до п. 8 статті 7 Сімейного кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім’ї.

У відповідності до ч. 2 ст.150 Сімейного кодексу України, обов’язок батьків піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч.3 ст. 313 Цивільного кодексу України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків та в їхньому супроводі, або в супроводі осіб, які ними уповноважені.

Згідно п. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України» оформлення проїзних документів проводиться на підставі нотаріально посвідченого клопотання батьків… За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Судом встановлено , що сторони перебували в шлюбі , який розірвано , про що в книзі  реєстрації  розірванб шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 48 від 19.03.2009 року ( а.с. 6).

Під час шлюбу  у сторін по даній справі народилася дитина – син  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження ( а.с. 6 об.), батьками якого вони зазначені.

На час розгляду справи обидві сторони не позбавлені батьківських прав відносно дитини , і являються її батьками.

Позивачка заявляє про те що дитина проживає з нею і це ствердження не спростовується відповідачем.

Між сторонами існує непорозуміння щодо питань про  участь у вихованні дитини, надання дозволу на спілкування з дитиною батькові , про що свідчать  звернення до правоохоронних органів ( а.с. 31-33); та звернення в Службу у справах дітей Енергодарської міської ради ( а.с 26-28).

Відповідно до  ч.1,2 ст. 155 Сімейного Кодексу України  здійснення батьками своїх правта виконання  обов’язків  мають ґрунтуватись  на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з висновком про надання дозволу  на виїзд дитини за кордон, зробленим Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради , як органом  опіки та піклування, в особі служби у справах дітей, щодо конкретної справи ( а.с. 46) , діючи в інтересах дитини – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, вивчивши  та проаналізувавши матеріали і обставини справи  прийшли до висновку і рекомендували батькам, сторонам по даній справі, спільно узгоджувати питання виїзду малолітньої дитини  за кордон у супроводі матері , у разі кожної конкретної поїздки, із зазначенням держави прямування та часового проміжку перебування  у цій державі та вважає доцільним надати дозвіл на оформлення проїзного документу для малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження до досягнення ним 18 річного віку на виїзд за кордон без згоди батька.

Відповідно до ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.  Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь  у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина , не має права  перешкоджати тому з батьків , хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право  укласти договір  щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, договір  укладається  у письмовій формі  та підлягає нотаріальному  посвідченню.

Судом неодноразово надавався час сторонам знаходження порозуміння у вирішенні питання  про виїзд дитини за кордон,  для уточнення позовних вимог, чим частково скористався позивач. Але уточнені позовні вимоги  не конкретизовані, мають  широкий розбіг вимог і їх задоволення  в повному обсязі позбавить відповідача  приймати участь у вирішенні питання щодо виховання дитини, нести обов’язок щодо відповідальності за дитину. З іншого боку , при задоволенні вимог в повному обсязі  позивач буде вправі фактично  в повному обсязі вирішувати питання  щодо виховання дитини без врахування думки батька з приводу поїздки, мети, часу , країни.

Суд вважає за доцільне задовольнити уточнені позовні вимоги  частково в частині оформлення  проїздних документів для дитини матір’ю дитини. Щодо мети, часу, країни та періодичність  виїзду дитини за кордон батьки повинні питання узгоджувати  між собою, не порушуючи прав дитини та один одного,  відповідно до ст. 157 СК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 16, 313 Цивільного кодексу  України, ст.ст.7, 150, 155, 157 Сімейного кодексу України, ст. ст. 23,49 Конституції України,   п. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України», п. 22 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого Постановою КМУ від 22.01.1995 р. № 57,  суд -

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа,  що не заявляє самостійних вимог : Орган опіки та піклування Енергодарської міської ради про надання дозволу на виїзд дитини за кордон задовольнити частково.

          Дозволити без згоди ОСОБА_3  оформлення проїзного документу ОСОБА_1  для неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним повноліття на виїзд в Російську Федерацію  для здійснення короткотермінових  поїздок та  на виїзд за кордон для здійснення короткотермінових поїздок на відпочинок у наступні країни світу : Франція, Австрія, Германія, Чехія, Словакія, Словенія, Польща, Ізраіль, країни Прибалтики, Турція, Болгарія, Італія, Іспанія, Єгипет, Греція, Португалія.

          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                                І.  В.   Курач