АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  22-ц/1690/1292/2012           

                                                                         Головуючий по 1-й інстанції Максименко Л.В.                                                        

Суддя-доповідач:  Карнаух П. М.          

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

05 квітня 2012 року                                                                                           м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого –судді :  Карнауха П.М.

Суддів:            Кривчун Т.О., Пилипчук Л.І.

           При секретарі                 Ткаченко Т.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_2 на ухвалу судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 22 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа –Конотопський міський районний центр зайнятості, про розірвання трудового договору від 01 квітня 2005 року за взаємною згодою сторін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Карнауха П.М., -

в с т а н о в и л а :

            Ухвалою судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 22 лютого 2012 року ОСОБА_2 відмовлено у відкритті провадження у справі за її позовною заявою до ОСОБА_3, третя особа –Конотопський міський районний центр зайнятості, про розірвання трудового договору від 01 квітня 2005 року за взаємною згодою сторін в зв’язку з непідсудністю.

           В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та направити справу для розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала прийнята з порушенням  норм  процесуального права.

Колегія суддів, з’ясувавши межі апеляційного оскарження, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Згідно п. 4 ч.1 ст.311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі суддя першої інстанції виходив з того, що дана справа не є трудовим спором по суті, а випливає з питань укладення та розірвання договору, а тому має розглядатись за зареєстрованим місцем проживання відповідача –м. Конотоп.

Проте, з таким висновком погодитись не можна, оскільки він зроблений внаслідок невірного застосування норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу розірвання укладеного трудового договору, що в свою чергу регулюється нормами глави 3 Кодексу законів України про працю, а не нормами зобов’язального права відповідно до Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 ЦПК України позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею першої інстанції не дотримано норми процесуального законодавства та постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження у справи з підстав непідсудності позовної заяви, що грубо суперечить нормам частини 2 статті 122 ЦПК України, яка містить вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті провадження, в який не входить така підстава, як порушення правил підсудності. В разі встановленого суддею порушення позивачем правил підсудності суддя відповідно до вимог ст.ст. 115, 121 ч.3 п.4 ЦПК України повинен постановити ухвалу про повернення позову. При цьому суддею не враховано, що наслідки відмови у відкритті провадження та повернення позову є різними та відповідно по-різному впливають на права та обов’язки особи.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що суддя повинен був врахувати, що відповідачка фактично проживає та має постійне місце роботи в м. Гадяч.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суддею місцевого суду невірно визначено предмет та характер спору, а тому зроблений помилковий висновок про те, що виниклий спір не є трудовим та не застосовано правила альтернативної підсудності визначені ч.1 ст.110 ЦПК України.

За таких обставин, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали судді від 22 лютого 2012 року та повернення матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.  

           Керуючись ст.ст. 307, 311 ч.1 п.4 , 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –задовольнити.

         Ухвалу судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 22 лютого 2012 року –скасувати.

Матеріали позовної заяви ОСОБА_2 повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

          В касаційному порядку ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                                     Карнаух П.М.

Судді:                                                                                                 Кривчун Т.О.

                                                                                                           Пилипчук Л.І.

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області                                                  П.М.Карнаух