У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
03.04.2012 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Демченка С. М. (головуючий), Крегула М. М., Мишинчук Н. С., за участю прокурора Сирохман Л. І., засудженого ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 18 січня 2012 року.
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, судимий 1 листопада 2011 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі
засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_3 за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених цим вироком та вироком Обухівського районного суду Київської області від 1 листопада 2011 року покарань остаточно призначено покарання у виді 3 років і 6 місяців позбавлення волі.
Ухвалено: запобіжний захід щодо ОСОБА_3 залишити тримання під вартою, зарахувавши останньому в строк відбуття покарання термін відбутого покарання з 8 серпня 2011 року по 18 січня 2012 року за вироком Обухівського районного суду Київської області від 1 листопада 2011 року.
ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що він 17 лютого 2011 року близько 15-ої години таємно викрав бувше у користуванні алюмінієве вікно розміром 150 х 90 см вартістю 410.00 грн. з проникненням до належного потерпілому ОСОБА_4 складського приміщення в АДРЕСА_2.
В апеляції засуджений, не оспорюючи правильності кваліфікації його дій та доведеності вини, порушує питання про пом’якшення призначеного покарання. Апелянт посилається на наявність на своєму утриманні бабусі похилого віку, просить застосувати до нього ст. 75 КК України. Наголошує на тому, що вину визнає, щиро розкаюється у вчиненому.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_3, який підтримав апеляційні вимоги, просив пом’якшити покарання, промову прокурора, який заперечив проти апеляції, вважав вирок законним та обґрунтованим, просив залишити такий без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, доведеності вини засудженого ОСОБА_3 та кваліфікації його діянь в апеляції не оспорюються, а тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 365 КПК України, апеляційним судом не перевіряються.
Міру покарання ОСОБА_3 суд першої інстанції обрав з дотриманням вимог ст. ст. 65, 70 КК України з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності злочину, даних про особу винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, і таке покарання є справедливим, достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, в тому числі з урахуванням доводів апеляції, апеляційний суд не знаходить.
Посилання засудженого ОСОБА_3 на те, що на його утриманні знаходиться бабуся похилого віку, як на підставу для пом’якшення покарання, не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 18 січня 2012 року щодо нього – без змін.
Судді: