Справа № 1318/72/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

"21" лютого 2012 р.                                                                                м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Кравціва В.І.,

при секретарі                         Рибію Ю.

з участю позивачів                ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

представника відповідача    Пицика Р.Є.,

представника третьої особи Магац Г.Я.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Самбірської міської ради Львівської області про визнання протиправним рішення виконавчого комітету Самбірської міської ради та визнання недійсним Державного акут на право приватної власності на землю,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11.01.2012 року пред'явили позов до Самбірської міської ради Львівської області та ОСОБА_5 про визнання протиправним рішення виконкому Самбірської міської ради від 12.01.2000 року               № 515 про передачу ОСОБА_5 земельної ділянки площею 321 м 2 по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю від 28.12.2000 року, виданого виконкомом Самбірської міської ради              ОСОБА_5 на вказану земельну ділянку.

У обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що житловий будинок АДРЕСА_1, у якому вони проживають, є трьохквартирний і квартира за № 1, згідно свідоцтва про право власності належить ОСОБА_1 та членам її сім'ї, квартира № 2, згідно свідоцтва про право власності, належить ОСОБА_2 та квартира № 3 є у приватній власності ОСОБА_5 За цілим будинком закріплена земельна ділянка, згідно плану присадибної ділянки площею 1106 кв. м. Між власниками квартир встановлений певний порядок користування земельної ділянки, що не зовсім відповідає ідеальним часткам у будинку.                ОСОБА_5 без визначення цих часток на земельній ділянці, яка повинна належати кожній квартирі, без згоди, участі та відома їх, позивачів, провів приватизацію земельної ділянки, що визначалась вцілому для спільного користування власників квартир будинку.

Виконавчим комітетом Самбірської міської ради від 12.10.2000 року винесено рішення про передачу ОСОБА_5 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, площею 321  кв. м і на підставі цього рішення йому видано Державний акт на право приватної власності на землю від 28.12.2000 року. Згідно Земельного кодексу України в редакції 1990 року використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об'єктів і земельної ділянки пропорційно розміру у спільній власності на даний будинок, будівлю споруду.

Земельна ділянка може бути передана у власність власнику квартири у багатоповерховому будинку лише за умови укладення між співвласниками будинку угоди про використання і розпорядження спільною земельною ділянкою та визначення розміру часток у спільній власності на будинок. Між ними, позивачами, як співвласниками будинку № 37 по вул. І.Франка, не було укладено угоди про використання і розпорядження спільною земельною ділянкою, а також не було визначено розмір часток у спільній власності на будинок, що визначало б частку земельної ділянки для кожної квартири.

Під час судового розгляду позивачі у підтримання позовних вимог посилалися на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача - Самбірської міської ради Львівської області позов визнав з підстав, наведених позивачами.

Відповідач ОСОБА_5, будучи належним чином повідомлений, про що свідчить розписка про отримання повістки, у судове засідання не з'явився, від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а тому суд постановив ухвалу про розгляд справи у його відсутності на підставі  наявних у ній доказах.

Представник третьої особи - управління Держкомзему в м. Самборі Львівської області пояснила, що приватизація земельної ділянки відбулася з порушенням чинного законодавства.

Заслухавши пояснення позивачів, представників відповідача та третьої особи, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Із рішення виконавчого комітету  Самбірської міської ради Львівської області від 12 жовтня 2000 року № 515 "Про передачу і надання в приватну власність та надання в тимчасове користування земельних ділянок" вбачається, що зазначений виконавчий комітет вирішив передати у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 321 кв. м по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, а 39 кв. м. залишити у спільній сумісній власності співвласників вказаного будинку (а.с. 6).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_5 видано Державний акт на право приватної власності на землю, на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0321 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 і передана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що видно із Державного акту на право приватної власності на землю, зареєстрованого 28.12.2000 року за № 1695 (а.с. 7).

Порядок передачі  земельних ділянок у приватну власність громадянам України та користування ними на час отримання ОСОБА_5 у власність спірної земельної ділянки регулювався Декретом Кабінету Міністрів України "Про приватизацію земельних ділянок" від 26.12.1992 року, Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 року та Земельним Кодексом України від 18.12.1990 року з наступними змінами.

Згідно ст. 30 вказаного Кодексу при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення , якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.   

Відповідно до п. 5 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" користування закріпленою за приватизованим будинком прибудинковою територією здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Земельним кодексом України.

У п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.1996 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення зазначено, що при приватизації  громадянами  одно-  або   багатоквартирного будинку державного житлового фонду користування закріпленою за ним прибудинковою територією згідно з п. 5 ст. 10  Закону  України "Про приватизацію державного житлового фонду" здійснюється в  порядку   й   на   умовах,   передбачених   Земельним  кодексом щодо використання присадибної ділянки громадянами, яким жилий  будинок  належить  на  праві спільної власності (статті 42, 105).

Пунктом 21 вказаної постанови передбачено, що порядок використання  й  розпорядження спільною   земельною   ділянкою   визначається  насамперед  самими співвласниками жилого будинку залежно  від  розміру  їх  часток  у спільній власності на будинок, суд відповідно до ст. 42 ЗК України бере до уваги їх угоду з цього приводу при вирішенні спорів  як  між  ними самими,  так  і  за  участю осіб,  які пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на будинок і для яких ця угода також є обов'язковою.

Згідно ст. 42 Земельного кодексу України в редакції 1990 року використання  і  розпорядження  земельною  ділянкою,  що належить  громадянам  на  праві  спільної  часткової власності, визначаються  співвласниками  цих об"єктів  і  земельної  ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний  будинок, будівлю, споруду.

Із свідоцтв про право власності на квартири від 03.08.1995 року та  10.06.1994 року, виданих Самбірською міською радою народних депутатів, відомо, що квартира № 1 у житловому будинку АДРЕСА_1 належать на праві приватної спільної власності ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а квартира № 2 у цьому ж будинку належить ОСОБА_8 та ОСОБА_2  відповідно і вказані квартири приватизовані згідно з Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Оскільки, на час винесення спірного рішення будинок АДРЕСА_1  належав на праві спільної часткової власності ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 і між ними, як співвласниками будинку, не було укладено угоди про використання й розпорядження спільною земельною ділянкою, а також не визначено розмір часток у спільній власності на будинок, що визначало б частку земельної ділянки для кожної квартири, тому передача  у власність земельної ділянки площею 0, 321 га ОСОБА_5 порушила права та законні інтереси інших співвласників вказаного будинку, так як приватизація земельної ділянки була проведена з порушенням наведеного чинного на той час законодавства.

Керуючись ст. ст. 208, 209, 212, 213, 215  ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області від 12 жовтня 2000 року № 515 "Про передачу і надання в приватну власність та надання в тимчасове користування земельних ділянок" у частині передачі ОСОБА_5 у спільну часткову власність земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 321 кв.м. для  будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_5 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0321 га, яка розташована на території м. Самбора,                                АДРЕСА_1 і передана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особа, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя