Справа №1-66/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2007 року Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого   судді                                        ДЕНИСЕНКО Н.О.

при секретарі                                                  МАТВІЄНКОН.В.

за участю прокурора                                      ШЕВЧЕНКА А.П.

захисника                                                        ОСОБА_5

представників КМСН                                    ОТЦЕВИЧА І.М.

Згурівської ССН                                              ДІДИЧ О.В.

законних представників

неповнолітніх                                                 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в смт. Згурівка кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця села Самгородок Сквирського району Київської області, українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1, із базовою загальною середньою освітою, який є учнем 2 курсу Згурівського професійного ліцею, неодруженого, не призовника ЗС України, раніше не судимого,

за ч.2 ст.185 КК України,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_2українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, який не навчається та не працює, на момент вчинення злочину був учнем 9 класу Згурівської ЗОНІ 1-3 ступенів, неодруженого, не призовника ЗС України, раніше не судимого,

за ч.2 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Злочин вчинено при наступних обставинах, доведених в судовому засіданні.

ОСОБА_1 21 квітня 2007 року близько 15 години на території неохоронюваної під'їзної залізничної колії, що належить АТЗТ "Згурівським цукровий завод" по вулиці І.Кирія, 2 в смт.Згурівка Київської області разом з неповнолітнім ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_3народження, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, куди проникли шляхом вільного доступу, де шляхом демонтажу вчинили таємне викрадення складових залізничної колії, а саме: 19 підкладок марки КБ-50 вартістю 35 гри. на загальну суму 665 грн. та 38 болтів кріплення вартістю за один 7 грн. на загальну суму 266 грн., завдавши підприємству матеріальної шкоди на загальну суму 931 грн.

Він же, продовжуючи свої злочинні дії, повторно, 22 квітня 2007 року близько 12 години на території неохоронюваної під'їзної залізничної колії, що належить АТЗТ "Згурівським цукровий завод" по вулиці І.Кирія, 2 в смт.3гурівка Київської області, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, куди проникли шляхом вільного доступу, де шляхом демонтажу вчинили таємне викрадення складових залізничної колії, а саме: 36 підкладок марки КБ-50 вартістю 35 грн. на загальну суму 1260 грн. та 72 болти кріплення вартістю за один 7 грн. на загальну суму 504 грн., дві накладки Р-43 вартістю за одну 50 грн. на суму 100 гри., завдавши підприємству матеріальної шкоди на загальну суму 1864 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині, передбаченому ч.2 185 КК України, визнав повністю та показав, що 21 квітня 2007 року близько 15 години на пропозицію неповнолітнього ОСОБА_3 разом з тим за допомогою гайкового ключа та лома розкрутили болти та витягли підкладки залізничної колії заводу, кількість та асортимент викраденого в обвинувальному висновку зазначено вірно, розібрані деталі перенесли в кущі неподалік, домовившись прийти по викрадене через деякий час, прибувши ввечері на місце схованки, металу не виявив. Наступного дня, тобто 22 квітня 2007 року, він запропонував ОСОБА_2 розібрати залізничну колію, метал здати на пункт прийому металобрухту за гроші, на що останній погодився, вони пішли на ту ж саму залізничну колію, де за допомогою ключа та металевого молота розкрутили болти та кріплення підкладок, сховали їх, після чого вдвох пішли на пункт прийому металобрухту, де взяли візок, на який потім погрузили металеві частини залізничної колії, та везли в напрямку пункту прийому металобрухту, біля Згурівської ЦРЛ їх затримав ОСОБА_4, в скоєному щиро розкаюється, просить суворо його не карати.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині, передбаченому ч.2 185 КК України, визнав повністю та дав показання, аналогічні показанням ОСОБА_1 в частині вчинення разом з останнім злочину 22 квітня 2007 року, в скоєному щиро розкаюється, просить суворо його не карати.

Окрім власного визнання, вина підсудних в скоєнні ними злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, підтверджується зібраними та дослідженими в процесі судового слідства доказами:

·        показаннями законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_5, яка підтвердила обставину про те, що неповнолітній ОСОБА_1 є її сином, якого вона виховує разом з його вітчимом, в сім'ї створені належні умови для проживання та виховання сина, який в зв'язку з необхідністю має тимчасові заробітки, вдома слухняний, допомагає по домашньому господарству, його батько проживає окремо та з сином не спілкується, просить передати сина під її нагляд, вважає, що може забезпечити його належну поведінку;

·        показаннями законного представника неповнолітнього ОСОБА_6, який підтвердив обставину про те, що ОСОБА_2 є його сином, виховується в повній сім'ї, де є всі необхідні умови для проживання, виховання та його навчання, закінчив 9 класів Згурівської ЗОШ, навчався в школі погано, пропускав уроки, вдома - слухняний, допомагає вести домашнє господарство, тимчасово працює по найму, просить передати сина під його нагляд, вважає, що може забезпечити належну поведінку сина;

·        показаннями законного представника неповнолітнього ОСОБА_7., яка підтвердила обставину про те, що неповнолітній ОСОБА_3. є її сином, вона є одинокою матір'ю та виховує сина сама, в сім'ї створені належні умови для проживання та його виховання, який в зв'язку з необхідністю має тимчасові заробітки, вдома слухняний, допомагає по домашньому господарству, просить передати сина під її нагляд, вважає, що може забезпечити його належну поведінку;

·        поясненнями неповнолітнього ОСОБА_3, який підтвердив обставину про те, що 21 квітня 2007 року він запропонував ОСОБА_1 вчинити крадіжку деталей залізничної колії заводу та дав пояснення, аналогічні показанням ОСОБА_1 в частині вчинення разом з останнім злочину 21 квітня 2007 року, в скоєному щиро розкаюється;

·        протоколами огляду місця події згідно яких були оглянуті місце скоєння злочину (а.с.5-7) та приміщення залізничної станції та вилучено частину викраденого (а.с.8-10);

·        актом інвентаризації (а.с.25);

·        довідкою про вартість викраденого (а.с.22);

·        протоколами відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.55-59, 96-98,127-129).

Згідно копії свідоцтв про народження встановлено особи обох підсудних (а.с.77,99).

Згідно актів обстеження житлово-побутових умов обидва підсудні по місцю свого проживання мають належні умови для проживання та виховання (а.с.84,106).

Згідно довідок Згурівської ЦРЛ обидва підсудні на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебувають, є здоровими (а.с.81, 85,103, 107).

Згідно вимог на судимість обидва підсудні раніше не судимі (а.с.78,100).

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що дії обох підсудних кваліфіковані вірно за ч.2 ст.185 КК України, так як вони своїми умисними діями вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_1 -повторно.

Призначаючи покарання обом підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, та особи підсудних, які на момент вчинення злочину обидва навчалися, по місцю проживання обидва характеризуються позитивно, по місцю навчання ОСОБА_1 - позитивно, ОСОБА_2 - негативно (а.с.79, 83, 101, 105, 170), ОСОБА_1 виховувався в сім'ї матір'ю та вітчимом, ОСОБА_2 - рідними батьками, обидва раніше не судимі, ОСОБА_1 є ініціатором злочину, завдані злочином збитки відшкодовані шляхом повернення викраденого майна, обставини, які пом'якшують покарання обох підсудних ті, що вони щиро розкаюються у вчиненому та активно сприяли розкриттю злочину, є неповнолітніми, обставин, які обтяжують покарання обох підсудних, суд не вбачає, і тому прогнозуючи майбутню поведінку обох підсудних, вважає за необхідне призначити необхідне і достатнє для їхнього виправлення та попередження нових злочинів покарання у виді позбавлення волі, однак, враховуючи думку представників КМСН та ССН, які вважають за можливе не позбавляти волі обох підсудних та передати їх обох під нагляд їхніх батьків, суд вважає, що виправлення обох підсудних можливе без ізоляції від суспільства, разом з тим суд не вбачає підстав для застосування до обох підсудних заходів виховного характеру, яких буде недостатньо для досягнення виправлення обох підсудних в зв'язку з тим, що суду не надано доказів подальшої бездоганної поведінки на момент постановления вироку, зокрема, в судовому засіданні було встановлено та законні представники обох підсудних підтвердили, що обидва підсудні пропускали заняття в навчальних закладах та міри, які кожен із законних представників приймав до своїх синів-підсудних відповідно, повністю не виправили ситуацію, тому на підставі ст.75, 104 КК України необхідно звільнити обох підсудних від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вони протягом іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази - 20 підкладок марки КБ-50, 2 накладки Р-43, 27 болтів в комплекті з гайками, які знаходяться на зберіганні у начальника залізничного цеху ТОВ "Краєвид" ОСОБА_4, мешканця АДРЕСА_3, передати АТЗТ "Згурівський цукровий завод" як власнику, поліетиленові плівки білого та синього кольорів та візок, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_4, знищити як непридатні до використання.

Міру запобіжного заходу обом підсудним залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік б (шість) місяців.

На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік б (шість) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п.п.2-3 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:

·        не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

·        повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п.п.2-3 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:

·         не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

·         повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази - 20 підкладок марки КБ-50, 2 накладки Р-43, 27 болтів в комплекті з гайками, які знаходяться на зберіганні у начальника залізничного цеху ТОВ "Краєвид" ОСОБА_4, мешканця АДРЕСА_3, передати АТЗТ "Згурівський цукровий завод" як власнику, поліетиленові плівки білого та синього кольорів та візок, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_4, знищити як непридатні до використання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1та ОСОБА_2залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Апеляція на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту проголошення вироку.