Судове рішення #21921302

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  22-ц/1690/948/2012           

                                                                         Головуючий по 1-й інстанції Литвиненко І.Ю.                                                        

Суддя-доповідач:  Касмінін О. В.          

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    

12 березня 2012 року                                                                                           м.Полтава

      Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:            Касмініна О.В.

Суддів:            Корнієнка В.І., Карпушина Г.Л.

при секретарі:            Коротун І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 січня 2012 року

по справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування коштів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2011 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до суду із  вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 26 лютого 2007 року з вини ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якого ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження. 

На  момент дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_2, не мав діючого полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і добровільно не відшкодував ОСОБА_4 заподіяну ним матеріальну шкоду.  

Посилаючись на зазначене, МТСБУ просило в порядку регресу стягнути з ОСОБА_2  витрати, пов’язані із  виплатою  страхового відшкодування  в загальному  розмірі  33200 грн. 91 коп., а також  судові  витрати.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 23 січня 2012 року позов Моторного (транспортного) страхового бюро України задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України грошові кошти на відшкодування здійснених виплат у сумі 33200 грн. 91 коп., судові витрати у сумі 2452 грн. 01 коп., а всього стягнуто грошових коштів на суму 35632 грн. 02 коп..

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому зазначала, що одержання страхувальником відшкодування збитків є підставою для відшкодування збитків лише у невідшкодованій сумі. Окрім того за змістом норм ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою участі у справі представника сторони не відносяться до судових витрат і не підлягають розподілу між сторонами в порядку, передбаченому ст. 88 ЦПК України.  

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_5 щодо законності судового рішення, відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 про скасування рішення суду першої інстанції та відмову в задоволенні позовних вимог з підстав наведених в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги,  приходить до  висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що позовні вимоги МТСБУ є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.   

Однак, з таким колегія суддів не може погодитись в повній мірі, виходячи з наступного.   

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.   

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.   

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.   

При вирішенні даної справи місцевий суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь МТСБУ суми страхового відшкодування, виплаченого останнім ОСОБА_4 через представника ОСОБА_6, як потерпілій особі внаслідок скоєння відповідачем дорожньо-транспортної пригоди, у загальному розмірі 33 200, 91 грн.   

Вказане підтверджено належними засобами доказування та відповідає вимогам закону, зокрема, положенням ст. 1191 ЦК України та Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких МТСБУ з вимогою  про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу може звертатись лише до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Крім того, доводи апеляційної скарги щодо не повідомлення представником потерпілого МТСБУ про часткове відшкодування шкоди ОСОБА_2 не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки не надано належних доказів того, що сума 5000 грн. дійсно є подвійним відшкодуванням  шкоди, яка підлягає поверненню відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України особі,  якою  вона  була сплачена (потерпілій особі). Крім того колегія суддів відмічає, що своїм листом від 23.02.2009 року МТСБУ пропонувало ОСОБА_2 письмово повідомити в термін до 07.03.2009 року інформацію про вже здійснені взаєморозрахунки із потерпілим (а. с. 66). Даний лист ОСОБА_2 особисто отримав 03.03.2009 року (а. с. 66, зворот).

Доводи апеляційної скарги з приводу отримання страхового відшкодування неналежною особою, а саме матір’ю потерпілого ОСОБА_4, яка на той час не мала на це повноважень також не заслуговують уваги колегії суддів, оскільки факт отримання суми страхового відшкодування потерпілою особою ніким не оспорений.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновком місцевого  суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн., оскільки він суперечить нормам процесуального права.   

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 79 ЦПК України до складу судових витрат відносяться витрати на правову допомогу. Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

На підставі ч.1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати. За змістом зазначених норм закону витрати, пов’язані з оплатою участі  у справі  представника  сторони не відносяться до судових витрат і не підлягають розподілу між сторонами в порядку, передбаченому ст. 88 ЦПК України. Представник особи, яка бере участь у справі має процесуальний статус саме представника цієї особи, що передбачено статтями 26, 42 ЦПК України і не може одночасно мати процесуальний статус особи, яка надає правову допомогу.

Згідно матеріалів справи ФОП ОСОБА_7 взяла на себе  зобов’язання щодо представництва інтересів  МТСБУ ( а. с. 67 - 70) в суді на підставі контракту від 25 лютого 2009 року.  Саме як представник позивача МТСБУ вказано процесуальний статус ОСОБА_7 в протоколі судового засідання від 08.06.2011 р.,  а також дорученні від 19.12.2011 року ( а. с. 166).

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув і стягнув з відповідача за надання правової допомоги представником позивача МТСБУ 2000 грн., що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині.   

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині розподілу судових витрат і відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни судового рішення та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову Моторному (транспортному) страховому бюро України в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2  витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 п.4, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 січня 2012 року змінити, скасувавши його в частині стягнення з ОСОБА_2 витрат за надання правової допомоги та ухвалити нове рішення в цій частині.

В задоволенні позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн.   відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.


Головуючий:   О. В. Касмінін


        

        Судді:

                                                                                                                        

          

























Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація