АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-4225/11
22ц-174/2012
Головуючий по 1-й інстанції Бондаренко О.В.
Суддя-доповідач: Чічіль В. А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2012 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.,
за участю секретаря: Лутицької Л.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07 листопада 2011 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа –кооператив по експлуатації металевих гаражів для транспортування засобів власного користування «Нафтовик»про поділ майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,-
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив поділити в рівних частинах майно, набуте подружжям за час шлюбу, залишити за ним майно загальною вартістю 34850 грн. 00 коп., а у власність ОСОБА_2 майно вартістю 144000 грн. 00 коп. та стягнути з останньої на його користь в порядку компенсації часток подружжя суму 54575 грн. 00 коп. та судові витрати.
Відповідач ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3, просила здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя з урахуванням інтересів дитини, при якому їй і дитині присудити 2/3 частину цього майна, що складає суму 173967 грн. 00 коп., а за ОСОБА_3 залишити у власності 1/3 майна, що у грошовому еквіваленті, відповідно, складає суму 86983 грн. 00 коп. При поділі залишити за нею автомобіль та компенсувати їй різницю в частках в сумі 43492 грн. 00 коп.
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07 листопада 2011 року обидва позови задоволено частково, розділено спільне сумісне майно по 1/2 частини кожному з подружжя.
Виділено ОСОБА_3 1/2 частини майна подружжя на загальну суму 77466 грн. 25 коп., до складу якого входить: металевий гараж в кооперативі по експлуатації гаражів для транспортних засобів особистого користування «Нафтовик», вартість якого становить 25000 грн. 00 коп.; м'який куточок, виробництва України, 2010 року випуску, вартістю 4230 грн. 00 коп., меблевий гарнітур, виробництва України, 2009 року випуску, вартістю 3040 грн. 00 коп.;шафи-купе для одягу з 3-ма дзеркалами, 2010 року випуску, вартістю 3800 грн. 00 коп.; меблевий гарнітур для дитячої спальні, 2005 року випуску, вартістю 1400 грн. 00 коп.; набір меблів для передпокою, 2010 року випуску, вартістю 950 грн. 00 коп.; диван-ліжко, 2005 року випуску, вартістю 1190 грн. 00 коп.; морозильна камера марки «INDESIT», 2010 року випуску, вартістю 2976 грн. 00 коп.; холодильник марки », 2005 року випуску, вартість 1380 грн.; мікрохвильову піч марки », 2006 року випуску, вартістю 312 грн. 00 коп.; фритюрниця марки », 2006 року випуску, вартістю 364 грн. 00 коп.; телевізор марки РК », 2008 року випуску, вартістю 9600 грн. 00 коп., телевізор марки », 2008 року випуску, вартістю 2540 грн. 00 коп., телевізор з ЕСТ марки », 2006 року випуску, вартістю 500 грн. 00 коп.; пральну машину марки «ARISTON», 2010 року випуску, вартістю 3325 грн. 00 коп., кондиціонер марки », 2008 року випуску, вартістю 4060 грн. 00 коп.; програвач DVD марки », 2008 року випуску, вартістю 520 грн. 00 коп.; пилосос марки LMER», 2010 року випуску, вартістю 1620 грн. 00 коп.; ноутбук марки », 2010 року випуску, вартістю 4800 грн. 00 коп.; відеокамера марки », 2007 року випуску, вартістю 1200 грн. 00 коп.; багатофункціональний пристрій марки «CANON», 2010 року випуску, вартістю 720 грн. 00 коп.; акустична система марки «GENIUS», 2010 року випуску, вартістю 399 грн. 00 коп.; кавоварка електрична марки », 2010 року випуску, вартістю 850 грн. 00 коп., блендер марки «BRAUN», 2010 року випуску, вартістю 540 грн. 00 коп.; пилосос марки », 2009 року випуску, вартістю 320 грн. 00 коп.; швейну машинку », 2006 року випуску, вартістю 780 грн. 00 коп.; цифровий апарат марки «CANON», 2010 року випуску, вартістю 950 грн. 00 коп.
ОСОБА_2 виділено автомобіль «TOYOTA COROLLA», державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, вартість якого складає 127776 грн. 73 коп.
У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення 40000 грн. 00 коп. витрат на ремонт відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в сумі 25155 грн. 25 коп. та судові витрати, а саме: оплата судових експертиз в сумі 1116 грн. 00 коп., судового збору в сумі 894 грн. 25 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави суму недоплаченого нею державного мита в сумі 1368 грн. 30 коп.
Не погодившись з рішенням суду, його в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_2, просить рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким здійснити поділ спільного майна подружжя, виділивши їй 2/3 частини, а ОСОБА_3 –1/3 частину із всього майна, набутого ними в шлюбі.
Виділ в свою власність 2/3 частини майна ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що на її утриманні знаходиться неповнолітня донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та з урахуванням інтересів дитини суд має відступити від засад рівності часток подружжя, оскільки ОСОБА_3 не дбає про матеріальне становище сім’ї, не сплачує аліменти на доньку.
Окрім того, зазначає, що суд не врахував при поділі майна капітальний ремонт квартири на суму 40000 грн. 00 коп. та невірно розподілив між сторонам судові витрати.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи обидва позови частково та поділивши спільне сумісне майно по 1/2 частини кожному з подружжя, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для відступу від засад рівності при визначенні часток не вбачається, сторони погодили перелік майна, яке підлягає поділу, та в ході проведення судово-товарознавчої експертизи визначено його вартість, яка сторонами не оспорюється.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції є вірними, виходячи з наступного.
За змістом ст. ст. 10 ч. 3, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ч. 2 ст. 70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.
Доводи апелянта, що поділ спільного майна подружжя повинен здійснюватися з виділенням їй 2/3 частини з підстав, передбачених ч. 1 ст. 70 СК України, нічим не підтверджується, як і відсутні дані про те, що на їх неповнолітню дочку присуджено аліменти і ОСОБА_3 ухиляється від їх сплати.
Також не заслуговують на увагу обґрунтування ОСОБА_2 щодо необхідності поділу коштів, витрачених на ремонт квартири, оскільки ці доводи не ґрунтуються на доказах, які б могли підтвердити, що такі витрати дійсно мало місце, як-то квитанціях чи показаннях свідків.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд першої інстанції також дійшов вірних висновків, оскільки ОСОБА_3 поніс витрати на проведення судових експертиз та рішення ухвалено на його користь в більшій частині заявлених ним позовних вимог.
Крім того, позивачем за зустрічним позовом –ОСОБА_2, при подачі позову не сплачено в повному розмірі державне мито, тому місцевий суд правильно достягнув його рішенням суду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Апеляційна скарга не містить у собі нових фактів чи засобів доведення, які б спростовували висновки місцевого суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі:
Судді:
З оригіналом згідно:
суддя В.А. Чічіль