Цивільна справа №2-743/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 березня 2012 року Солом’янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді                             Зінченко С.В.

при секретарі                               Шевчук Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, –

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму завданої шкоди – упущеної вигоди в розмірі 5200,00 гривень, посилаючись на те, що з вини відповідача він не отримав вчасно належні йому грошові виплати, а отже був позбавлений можливості отримати доходи, які б міг одержати за звичайних обставин, оскільки в той час мав відкриті депозитні вклади з можливістю поповнення рахунків додатковими внесками та капіталізацією відсотків.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив про їх задоволення, посилаючись на підстави та обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача проти задоволенні позову заперечували, надали письмові заперечення, в яких просили в позові відмовити, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вимог позивача.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2010 року визнано протиправним та скасовано наказ начальника Управління розгляду звернень та прийому громадян Міністерства оборони України (по стройовій частині) від 28.05.2009 року №19, яким скасовано наказ від 09.01.2009 року №1 щодо виплати грошової матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2009 рік старшому офіцеру відділу розгляду звернень Управління розгляду звернень та прийому громадян МОУ полковнику ОСОБА_1, та зобов’язано МОУ в особі Розрахунково-касового управління виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді матеріально допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2009 рік у розмірі, встановленому відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2011 року вказана постанова залишена без змін, тобто набрала законної сили.

Також встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2010 року визнано протиправними та скасовано накази від 10.12.2008 року №20 та від 03.03.2009 року №12 «Про позбавлення премії військовослужбовців Управління розгляду звернень та прийому громадян МОУ»і зобов’язано МОУ виплатити ОСОБА_1 проіндексовану премію у розмірі 10% посадового окладу за грудень 2008 року та лютий 2009 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 року вказана постанова суду залишена без змін, тобто набрала законної сили.

Відповідно до довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 від 04.02.2011 року №281/79д та листа Розрахунково-касового управління МОУ №281/82 від 04.02.2011 року матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2009 рік та премії за грудень 2008 року і лютий 2009 року виплачена ОСОБА_1 19.01.2011 року.

Вказані обставини сторонами визнані та не оспорювались.

Також позивач вказує, що через втрату відповідачем його розрахункової книжки  та її видачі тільки 25.05.2010 року грошове забезпечення при звільненні зі служби в розмірі 2366,49 гривень було йому виплачене замість початку червня 2009 року тільки 26.05.2010 року, а  також виплату пенсії було розпочато лише з липня 2010 року замість червня 2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 22 Цивільного кодексу України, згідно з якою особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, і такими збитками є  доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Позивач вказує, що ним з жовтня 2008 року були відкриті депозитні рахунки у ВАТ «Державний ощадний банк України»(а.с. 22) з можливістю поповнення рахунків додатковими внесками та капіталізацією відсотків, а отже якби його право на отримання належних йому коштів не було порушено відповідачем, то він би мав можливість отримати дохід від розміщення таких коштів на депозитних рахунках.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обставин того, що отримання ним доходів за депозитними рахунками є для нього звичайними обставинами, оскільки ним не подано жодного доказу на підтвердження отримання ним будь-яких доходів за вкладами на таких рахунках, а також не доведено взагалі наявності будь-яких коштів позивача на таких рахунках.

Сам по собі факт наявності відкритих рахунків у банківській установі та відповідно пов’язана з цим можливість внесення на такі рахунки грошових коштів і отримання певних відсотків, на переконання суду, не може бути враховано як звичайні обставини в контексті ст. 22 ЦК України.

Також позивач вказує, що виплати грошового забезпечення, премії та грошового забезпечення при звільнення і пенсії, він отримав 19.01.2011 року та 26.05.2011 року відповідно, проте з позовом про відшкодування упущеної вигоди звернувся лише в грудні 2011 року, посилаючись при цьому на довідку ВАТ «Державний ощадний банк України»від 14.02.2011 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено того, що він дійсно реально мав одержати доходи у вигляді відсотків за депозитним вкладами за звичайних обставин.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, а отже в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 1166 ЦК України, статями 27, 31, 60, 77, 88, 208, 209, 212, 214-216 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади –відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: