2-6553/11

Справа № 2-6553/11

Номер провадження: 2-6553/11

21 березня 2012 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

21 березня 2012 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої –судді Плахтій І.Б.,

при секретарі –Потрапелюк Н.П.,

з участю позивача –ОСОБА_1.,

представника позивача –ОСОБА_2,

представника відповідача –Юрченко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Житлово-будівельний кооператив №59, до Виконавчого комітету Луцької міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Колективне підприємство «Промбуд-5», Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто»в особі Волинської філії, управління капітального будівництва Луцької міської ради, Луцька кооперативна житлово-експлуатаційна контора №8 ЖБК, про відшкодування майнової шкоди завданої неякісним будівництвом шляхом надання іншого рівноцінного житла та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про відшкодування майнової шкоди завданої неякісним будівництвом шляхом надання іншого рівноцінного житла та відшкодування моральної шкоди. Вимоги позову мотивувала тим, що 31.12.1987 року вона з членами сім’ї отримали ордер №579, виданий виконкомом Луцької міської ради на вселення в трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Будинок панельний, зданий в експлуатацію за рішенням Луцької міської ради народних депутатів 30.12.1987 року. Відповідно до Акту державної приймальної комісії від 29.12.1987 року замовником на будівництво вказаного будинку було управління капітального будівництва Луцької міської ради, автором проекту –Волинська філія Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто», генпідрядником –Колективне підприємство «промбуд-5». Вказаний будинок належить ЖБК №9, який був створений виконкомом Луцької міської ради. Власність на квартиру набута в порядку ст. 384 ЦК України шляхом сплати пайових внесків. Через рік проживання в будинку у несучих стінах з’явилися тріщини. В 1989 році позивач звернулася з заявою до керівництва ЖЕК №8 з проханням вжити заходів. 09.01.1990 року виїзна комісія склала акт, де зафіксувала появу тріщин. Після чого, позивач неодноразово писала скарги і звернення до Луцької міської ради, управління капітального будівництва та ін., але безрезультатно. В квартирі були і продовжують збільшуватися тріщини, що підтверджується відповідними актами та заключеннями. У 2004 році міська рада прийняла розпорядження про вжиття заходів щодо усунення причин тріщин і доручила управлінню ЖКГ виступити замовником проектно-кошторисної документації на виконання робіт. Але по даний час розпорядження не виконано. Управління капітального будівництва не здійснювало належний контроль за будівництвом будинку, що призвело до того, що квартира стала непридатною для проживання в ній. Враховуючи ту обставину, що квартира почала руйнуватися з моменту здачі будинку в експлуатацію, вважає, що причиною цього є неякісне будівництво та те, що будинок був прийнятий в експлуатацію з порушенням будівельних, технічних та санітарних норм. Основну вину покладає на виконком Луцької міської ради, оскільки він був замовником будівництва та неналежно прийняв в експлуатацію житловий будинок. Т, що квартира є непридатною для проживання підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи №16 від 29.10.2010 року. Оскільки, вказану квартиру вона отримала згідно черги на підставі ордера, житло надавалося їй в новобудові, будинок почав руйнуватися з моменту здачі його в експлуатацію, вважає, що рівноцінне житло повинно бути надане їй в новобудові. Крім того, протиправними діями відповідача їй було спричинено моральну шкоду, яка виразилася в порушенні її житлових прав, ігнорування звернень, тривалості проживання в жахливих умовах, постійних незручностях у користуванні житлом. А тому, просила зобов’язати виконком Луцької міської ради надати їй рівноцінне житло –трьохкімнатну благоустроєну квартиру в новобудові загальною площею не менше 62,35 кв.м. та житловою площею не менше 37,61 кв.м., яка відповідає санітарним та технічним вимогам, придатну для вселення і проживання в ній; стягнути з відповідача 50000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 5170 грн. витрат на оплату експертизи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 вимоги позову підтримали з викладених у позовній заяві підстав, та просили позов задовольнити.

Представник відповідача Юрченко Н.М. в судовому засіданні позов не визнала. Суду пояснила, що квартира позивача кооперативна, позивач не зареєструвала своє право власності на квартиру, всі питання з користування, володіння і розпорядження такими квартирами покладаються на житлово-будівельні кооперативи. Висновком експерта не встановлено, що приміщення квартири знаходиться в аварійному стані і підлягає відселенню. Прийняття будинку в експлуатацію здійснювалося на підставі акту комісії, у якому не було жодних застережень щодо неналежної якості будівництва. Протиправності дій виконкому щодо позивача не вбачає. Крім того, вказувала, що позивачу неодноразово пропонувалось, що ЖБК №59 буде проведено ремонт квартири, від якого вона завжди відмовлялась. А тому, просила в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи управління капітального будівництва Якубішен С.В. вважає позов безпідставним. В судовому засіданні пояснив, що він особисто був при прийнятті будинку в експлуатацію, все відповідало нормам. Панелі були всі зі штампом ОТК. Будинок просів за роки експлуатації. Позивачу неодноразово пропонували зробити ремонт квартири. За технічним станом будинку доглядає ЖКП.

Третя особа ЖБК №59 не забезпечив явку свого представника в судове засідання.

Третя особа Волинська філія Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто»клопотала про розгляд справи у відсутності свого представника.

Представник третьої особи ЖЕК №8 ЖБК клопотав про розгляд справи у його відсутності.

Третя особа КП «Промбуд-5»не забезпечив явку свого представника в судове засідання.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, третьої особи, експерта, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що 31.12.1987 року позивачу ОСОБА_1 з сім’єю виконкомом Луцької міської ради було видано ордер №579 на вселення в трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.10). Ордер виданий на підставі рішення загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу від 23.12.1987 року, затвердженого рішенням виконкому Луцької міської ради від 30.12.1987 року №435/1.

26.01.1993 року за №36 ОСОБА_1 як власнику квартири АДРЕСА_1 було видано довідку ЖЕК №8 ЖБК для підтвердження договору власності квартири в 179 квартирному панельному будинку, який зданий в експлуатацію в 1987 році (а.с.11). Квартира балансовою вартістю 9776 рублів 00 коп. 07.12.1991 року державний кредит погашений повністю. Станом на 26.01.1993 року ОСОБА_1 заборгованості перед кооперативом не має. Тобто, позивач, як така, що повністю внесла свій пайовий внесок за квартиру, набула права власності на вказану квартиру в порядку статті 15 Закону України «Про власність».

Будинок прийнятий в експлуатацію відповідно до Акту державної приймальної комісії від 29.12.1987 року, затвердженого рішенням Луцької міської ради від 30.12.1987 року №445 (а.с.14-19). Акт підписаний заступником голови виконкому, головний інженером управління капітального будівництва міськвиконкому, головою житлового кооперативу №59, начальником БУ «Промбуд-5», головним інженером проекту, головним лікарем міської санепідемстанції, інспектором держпожнагляду, начальником міської інспекції держархбудконтролю, начальником дільниці «Рівнеліфт», за участі інженера по технагляду, виконавця робіт, представників субпідрядних організацій. Жодних застережень щодо якості виконаного будівництва членами комісії в акті не зазначено.

В 2002 році Волинською філією «Діпромісто» проведено обстеження 9-ти поверхового панельного будинку по АДРЕСА_1. Встановлено, що стан будинку задовільний і є таким, що не відповідає аварійному. В той же час, встановлено, що має місце просідання будинку, яке виникло внаслідок постійного замочування основи фундаментів дощовими водами. Виявлено тріщини в зовнішніх та внутрішніх стінах на стиках будівельних конструкцій (а.с.22).

В подальшому проводились неодноразові обстеження стану будинку, в тому числі і квартири позивачки, в зв’язку з появою тріщин (а.с.24-27).

19.02.2004 року за №149 Луцьким міським головою було видано розпорядженням з метою встановлення причин появи тріщин стін житлового будинку АДРЕСА_2 і вжиття заходів щодо усунення цих причин управлінню житлово-комунального господарства виконкому виступити замовником проектно-кошторисної документації та виконання ремонтних робіт будинку, фінансування виготовлення проектно-кошторисної документації забезпечити за рахунок коштів, виділених на капітальний ремонт житлового фонду.

Висновком експерта №16 судової будівельно-технічної експертизи від 29.10.2010 року (а.с.28-47) встановлено, що гарантійний строк будинку, в якому розміщена квартира позивачки, становить 10 років від дня прийняття об’єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. По питанню «Який технічний стан квартири АДРЕСА_1?»дано відповідь, що дана квартира відповідає проекту, та не в повній мірі відповідає Державним будівельним нормам. При чому, експерт посилається на ДБН В.2.2-15-2005, які чинні з 01.01.2006 року.

Крім того, у висновку експерта по п’ятому питанню «Причини, які викликали появу тріщин у стінах будинку»в дослідницькій частині вказано, що ще в технічному заключенні про інженерно-геологічні вишукування в 1986 році з врахуванням специфіки грунтів рекомендовано «…исключить утечки хозяйственно-бытовых вод из водонесущих коммуникаций…». Однак, при обстеженні будинку виявлено сліди періодичного затоплення підвалу через недоліки які утворились як під час будівництва так і під час експлуатації будинку. Крім того, встановлено неякісний монтаж стінових панелей при будівництві.

Разом з тим, будинок віднесено до стану будівлі ІІІ –не придатний для нормальної експлуатації. Та визначено перелік будівельно-монтажних робіт, які необхідно виконати, для приведення квартири позивача для нормального експлуатаційного стану.

Експерт Охремчук О.О. суду пояснив, що будинок, в якому знаходиться квартира позивача не в віднесений до аварійних, його можливо привести до нормального технічного стану, але таке приведення стосується усього будинку. В квартирі позивача ремонту немає.

Відповідно до п.17 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, обов’язок додержувати  єдиних  правил і норм експлуатації та ремонту житлового  фонду  і  правил  користування   жилими   приміщеннями, утримання жилого будинку та придомової території; провадити  щорічні відрахування на проведення капітального ремонту жилого будинку (будинків); своєчасно  провадити  ремонт  жилого  будинку  (будинків), забезпечувати безперебійну  роботу  інженерного обладнання будинку (будинків) і жилих приміщень,  належно утримувати  під'їзди,  інші місця загального  користування  будинку  (будинків)  та придомової території; провадити внутріквартирний поточний ремонт або  сплачувати вартість ремонту,  якщо  необхідність  у його проведенні викликана пошкодженням частин будинку, інженерного обладнання або зв'язана з капітальним ремонтом будинку чи його конструктивних частин покладено на житлово-будівельний кооператив.

          Згідно зі ст.187 ЖК України фінансування витрат на експлуатацію та ремонт будинків житлово-будівельних кооперативів здійснюється за рахунок коштів кооперативів.

          Відповідно до ст. 14 ЖК України виконавчі комітети місцевих рад здійснюють контроль  за  діяльністю  житлово-будівельних  кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків. І згідно зі ст.138 ЖК України вправі скасувати рішення загальних зборів кооперативу, якщо воно суперечить законодавству.

          Статтею 139 ЖК України установлено, що держава подає житлово-будівельним  кооперативам  допомогу в експлуатації та ремонті належних їм  будинків,  а також  у забезпеченні жилими  приміщеннями членів  житлово-будівельного кооперативу на час проведення капітального ремонту, коли ремонт не може бути проведено без виселення громадян,  які проживають у цих будинках.

          Статтею 110 ЖК України передбачено випадки виселення громадян з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо: будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню; будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом; будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.

Оскільки, квартира позивача не має статусу жилого приміщення, яке загрожує обвалом, то обставин, які б передбачали б відселення позивача з належної ій квартири з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення суд не вбачає.

Норми ЦК України, на які в тому числі посилається позивач в своїй позовній заяві, на момент виникнення спірних правовідносин не діяли. Загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди були установлені ст.ст. 440, 440-1 ЦК УРСР.

Фактів порушення діями чи бездіяльністю відповідача законних прав позивача судом не встановлено.

Статтею 14 ЦК України установлено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено вини виконкому Луцької міської ради у спричиненні їй шкоди в зв’язку з неналежним контролем за будівництвом як і у спричиненні моральної шкоди, а тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 59, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 440, 440-1 ЦК УРСР, ст.ст. 3, 12, 15, 16, 382, 384, 386 ЦК України, ст.ст.14, 43, 50, 51, 101, 112, 138, 187, 188 ЖК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Житлово-будівельний кооператив №59, до Виконавчого комітету Луцької міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Колективне підприємство «Промбуд-5», Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто»в особі Волинської філії, управління капітального будівництва Луцької міської ради, Луцька кооперативна житлово-експлуатаційна контора №8 ЖБК, про відшкодування майнової шкоди завданої неякісним будівництвом шляхом надання іншого рівноцінного житла та відшкодування моральної шкоди -- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                            І.Б. Плахтій