АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  22-ц/1690/586/2012           

                                                                         Головуючий по 1-й інстанції Зємцов В.В.                                                        

Суддя-доповідач:  Чічіль В. А.          

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року                                                                                           м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Чічіля В.А.,

Суддів: Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.,

за участю секретаря: Ренкевич М.Д.,                         

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 жовтня 2011року  

по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»про визначення виконання зобов’язань за кредитними договорами,-

В С Т А Н О В И Л А :

          У серпні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що між ним та ПАТ КБ «Приватбанком»20 червня 2006 року був укладений договір непоновлювальної кредитної лінії №PLRPAU20122126 на суму 11835,26 доларів США, 12 вересня 2006 року - договір непоновлювальної кредитної лінії №PLPHAU20120201 на суму 10310,09 доларів США. Крім, того між сторонами був укладений договір про відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки №PLRPRX23052018 від 05 червня 2006 року з кредитним лімітом 2000,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 вказав на те, що кошти по даним кредитним договорам ним були повернуті банку повністю, але з невідомих для нього причин на погашення договорів вони не йшли, через що в нього на день подачі позову виникла заборгованість по тілу кредитів, відсоткам та штрафним санкціям.

Просив визнати такими, що виконані ОСОБА_2 в повному обсязі зобов’язання щодо сплати ним коштів по цим кредитним договорам, зобов’язати відповідача зарахувати сплачені ним кошти в сумі 9407,94 доларів США та 5740,73 грн. в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №PLRPAU20122126.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 жовтня 2011року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, його в апеляційному порядку оскаржив  ОСОБА_2

В апеляційній скарзі просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 20 червня 2006 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанком»було укладено договір непоновлювальної кредитної лінії №PLRPAU20122126, за яким позивачем отримано кошти в сумі 11835,26 доларів США (а.с. 27-29). У забезпечення виконання зобов’язань за цим договором сторонами було укладено договір застави рухомого майна №PLRPAU20122126 від 20 червня 2006 року. (а.с. 130-131).

12 вересня 2006 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанком»було укладено договір непоновлювальної кредитної лінії №PLPHAU20120201, за яким  позивачем отримано кошти в сумі 10310,09 доларів США (а.с. 23-26). У забезпечення виконання зобов’язань за цим договором сторонами було укладено договір застави рухомого майна № PLPHAU20120201 від 12 вересня 2006 року.

05 червня 2006 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанком»було укладено договір про відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки №PLRPRX23052018, за яким позивачем отримано кошти в сумі 2000,00 грн.

Позивач погоджується з тим, що ним отримано кошти саме в таких сумах, але не згоден з тим, що по зазначеним кредитним договорам існує заборгованість.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 березня 2011 року за клопотанням позивача призначено судово-бухгалтерську експертизу щодо стану виконання кредитних договорів. Оплату вартості проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 (а.с. 78).

Станом на вересень 2011 року надані на експертизу матеріали були повернуті до суду без виконання експертизи через те, що оплата за її проведення не була здійснена (а.с. 92).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено погашення зазначених кредитів в повному обсязі, тому підстави для задоволення його позовних вимог відсутні.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції є вірними, виходячи з наступного.

За змістом ст. ст. 10 ч. 3, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів.

Позивач, зловживаючи своїми процесуальними правами, ухилився від експертизи, проведення якої було призначено за його клопотанням, у зв’язку з чим провадження по справі було зупинено на тривалий термін.  

Суд першої інстанції на підставі наявних у справі доказів дійшов вірних висновків щодо недоведеності обставин, викладених в позовній заяві.

У доводах апеляційної скарги також не надано належних та допустимих доказів того, що кошти дійсно вносилися на рахунок відповідача за цим призначенням.

Апелянт не обґрунтував, з яких підстав підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості саме по кредитному договору №PLRPAU20122126 від 20 червня 2006 року кошти в сумі 9407,94 доларів США та 5740,73 грн. та на чому ґрунтуються його вимоги щодо визнання такими, що виконані зобов’язання по погашенню кредитів за договором непоновлювальної кредитної лінії №PLPHAU20120201 від 12 вересня 2006 року та договором про відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки №PLRPRX23052018 від 05 червня 2006 року.  

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.  

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 107 грн. 30 коп., який не було сплачено апелянтом при зверненні до апеляційного суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 жовтня 2011року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 107 грн. 30 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі:  

Судді:                         

З оригіналом згідно:

суддя                                                                                                                 В.А. Чічіль