АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/2390/261/12 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст.307 ч.2 КК України Іванов А.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Шкреба Р.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" квітня 2012 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Шкреба Р.Д.
суддів Швидкого Д.М., Безверхого І.В.
з участю прокурора Лєнкової Н.Д.
розглянувши кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 січня 2012 р., яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3
року народження, раніше не судимий, -
засуджений за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України на три роки позбавлення волі без конфіскації майна.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишено попередню – тримання під вартою.
Початок відбування покарання ОСОБА_3 вирішено рахувати з 01.03.2011 року.
Вирішено питання про речові докази у справі, -
В с т а н о в и л а :
Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що він восени 2010 року, на сміттєзвалищі, що знаходиться на пустирі в селі Гереженівка Уманського району Черкаської області, зірвав верхівкові частини з листям рослин коноплі в кількості шести кущів та незаконно зберігав їх, з метою подальшого збуту, у приміщенні будинку АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_4 та не придатний для проживання.
Він же, 23 лютого 2011 року, близько 17.40 год. в АДРЕСА_1, під час проведення працівниками міліції оперативної закупки, з метою незаконного збуту наркотичних засобів, діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно збув, продавши, речовину рослинного походження, масою 13,4 грама, яка згідно висновку експерта № 2/608 від 09.03.2011 року являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом (марихуаною) за 25 грн. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Він же, 28 лютого 2011 року, близько 17 год. на автобусній зупинці в селі Громи Уманського району Черкаської області, під час проведення працівниками міліції оперативної закупки, з метою незаконного збуту наркотичних засобів, діючи умисно. з корисливих мотивів, потворно, незаконно збув, продавши, подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, масою 13,4 грама, яка згідно висновку експерта № 2/607 від 09.03.2011 року являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом (марихуаною) за 100 грн. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
01 березня 2011 року, в період часу з 16.00 год. по 17.01 год., під час огляду місця події в приміщенні напівзруйнованого житлового будинку АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_4, працівниками міліції було виявлено та вилучено 18 стебел рослин з верхівковими частинами зеленого кольору, які згідно висновку експерта № 2/609 від 09.03.2011 року являються особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом (марихуаною), маса якого в перерахунку на суху речовину складає 68,874 грама. Дану наркотичну речовину у вказаному домоволодінні ОСОБА_3 зберігав з метою подальшого збуту.
В своїй апеляції державний обвинувач, не оспорюючи доведеності вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочині та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати, посилаючись на невідповідність призначеного вказаному засудженому покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого і постановити новий вирок, яким ОСОБА_3 засудити за ч.2 ст.307 КК України на п’ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому.
В доповненнях до апеляції державний обвинувач просить вирок суду змінити, виключивши з мотивувальної частини вироку посилання суду на обтяжуючу відповідальність ОСОБА_3 обставину – вчинення злочину повторно, оскільки повторність визначена, як кваліфікуюча ознака вчиненого ним злочину.
В своїх запереченнях засуджений ОСОБА_3 вказує на законність вироку суду стосовно нього та безпідставність апеляції державного обвинувача.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримував апеляцію державного обвинувача зі змінами, пояснення засудженого ОСОБА_3, який погодився з думкою прокурора в частині виключення з вироку посилань суду обставину обтяжуючу його відповідальність – повторність, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція апелянта з доповненнями підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який він засуджений, ґрунтується на доказах, які були досліджені судом в порядку ст.299 КПК України та отримали його вірну оцінку, а тому колегія суддів не перевіряє фактичні обставини справи, оскільки апелянт позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи, що до речі ним не оскаржується.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ч.2 ст.307 КК України, а при призначенні засудженому покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України належним чином врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують покарання.
Суд обґрунтовано прийшов до висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженого ОСОБА_3 лише при умові ізоляції від суспільства і в призначений судом строк.
Доводи прокурора про збільшення покарання до 5-ти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому, є не мотивовані і не свідчать про порушення судом вимог ст.65 КК України, а визначене судом першої інстанції покарання відповідає вимогам закону, тяжкості вчиненого злочину, особі засудженого, обставинам, які пом’якшують його покарання і є достатнім для виправлення засудженого, виходячи з наведених у вироку відповідних мотивів.
Разом з тим, із мотивувальної частини вироку необхідно виключити посилання суду на обставини, що обтяжують відповідальність засудженого ОСОБА_3 – вчинення злочину повторно, оскільки повторність визначена, як кваліфікуюча ознака вчиненого ним злочину.
Так, відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки" № 7 від 04.06.2010 року, якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частині Кримінального кодексу України, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК України як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.
Виходячи з наведеного, та керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляцію державного обвинувача з доповненнями до апеляції задовольнити частково.
Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 січня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_3 – змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду на обставину обтяжуючу відповідальність ОСОБА_3 – повторність злочину, так як повторність визначена як кваліфікуюча ознака вчиненого ним злочину.
В решті вирок суду залишити без змін.
Головуючий
Судді