Справа № 2а-274 2007 рік
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.09.2007 року Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Беклеміщева О.В.
при секретарі Антоненко Ж.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі адміністративну
справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного
фонду України в Жовтневому районі міста Запоріжжя про спонукання до проведення
перерахунку пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про спонукання до проведення перерахунку пенсії, в якому вказала, що 18.07.2007 року вона звернулась до Управління ПФУ в Жовтневому районі міста Запоріжжя з заявою про нарахування їй пенсії за віком, надавши всі необхідні документи. Однак при розрахунку пенсії відповідач неправомірно не включив в розрахунок пенсії наступні періоди роботи за сумісництвом: з лютого 2004 року по червень 2007 року - 29 місяців - на ЗАТ «Запорізьке пусконалагоджувальне управління, та зарплату, одержану позивачем за вказаний період в розмірі 22775 гривень 93 копійки, грудень 2004 року, квітень 2005 року - грудень 2006 року, березень 2007 року - 23 місяця - в ТОВ «ЗПНУ», та зарплату, одержану відповідачем за вказаний період в розмірі 27138 гривень, повернувши позивачу індивідуальні відомості. Відповідач мотивує свої дії тим, що в вказані періоди підприємства знаходились на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок) та не сплачували відповідачу страхові внески в розмірі 32 % від фонду оплати праці. Позивач вважає, що згідно цивільного законодавства України, робітник не повинен нести відповідальність по зобов'язанням роботодавця. Позивач, як робітник вказаних підприємств, свої зобов'язання перед ПФУ виконала, з її зарплати підприємства щомісячно утримували та перераховували відповідачу 2 % страхових внесків, про що свідчать данні індивідуальних відомостей застрахованої особи № 1914308166. У зв'язку з викладеним позивач просить суд зобов'язати УПФУ в Жовтневому районі міста Запоріжжя зробити новий розрахунок її пенсії з урахуванням періодів роботи в ЗАТ «Запорізьке пусконалагоджувальне управління» - 29 місяців та ТОВ «ЗПНУ - 23 місяці, та урахуванням зарплати, одержаної позивачем за вказані періоди роботи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд зобов'язати УПФУ в Жовтневому районі міста Запоріжжя зробити новий розрахунок пенсії позивача з урахуванням періодів роботи в ЗАТ «Запорізьке пусконалагоджувальне управління» - 29 місяців та ТОВ «ЗПНУ - 23 місяці, та урахуванням зарплати, одержаної позивачем за вказані періоди роботи.
Представник відповідача позов не визнав, в судовому засіданні пояснив, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, який набув чинності з 01.01.2004 року, розмір пенсії працівника залежить від страхового стажу й заробітку, з якого були фактично обчислені страхові внески до Пенсійного фонду. Страховий стаж згідно норм цього закону - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Сплачені підприємством-страхувальником страховий внесок не повинен бути меншим встановленого мінімального внеску. Підприємствами ЗАТ «Запорізьке пусконалагоджувальне управління» та ТОВ «ЗПНУ, на яких працювала позивач, у вказані нею періоди сплачувало внески до Пенсійного фонду в розмірі, який був меншим, ніж мінімальний розмір страхових внесків, тому у ПФУ відсутні підстави
включати ці періоди роботи позивача та суми одержаної нею зарплати до страхового стажу. Протоколом № 212154 від 19.07.2007 року позивачу була призначена пенсія за віком в розмірі 689,29 гривень, виходячи зі страхового стажу 37 років 5 місяців (всього 449 місяців). Просить у позові відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов Кошутіної Л.Л. підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала з лютого 2004 року по червень 2007 року - 29 місяців - на ЗАТ «Запорізьке пусконалагоджувальне управління, в грудні 2004 року, з квітня 2005 року - по грудень 2006 року, в березні 2007 року - 23 місяця - в ТОВ «ЗПНУ».
З індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1, наданих позивачем в матеріали справи, вбачається, що відповідач повернув позивачу індивідуальні розрахункові відомості по ЗАТ «ЗПНУ» (4 відомості) та ТОВ «ЗПНУ» (3 відомості), зазначивши в колонці «чи сплачено страхові внески» позначку «Ні».
З аналізу вказаних відомостей вбачається, що відповідачем не включено в розрахунок пенсії позивача наступні зарплати: по ЗАТ «ЗПНУ» - 22775 гривень 93 копійки, а саме: 13949 гривень за 2004 рік, 106 гривень 80 копійок за 2006 рік, 872 гривень 13 копійок за 2007 рік; по ТОВ «ЗПНУ» - 27138 гривень, а саме: 1100 гривень за 2004 рік, 13142 гривні за 2005 рік, 10684 гривні за 2006 рік, 2212 гривень за 2007 рік.
Не включення вказаних сум в розрахунок пенсії позивача представник відповідача підтверджує в своїх письмових запереченнях на позов, посилаючись на вину підприємств ЗАТ «ЗПНУ» та ТОВ «ЗПНУ», які не виконали свої зобов'язання перед ПФУ.
Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, та п. 2 ст. 40 вказаного Закону, в розрахунок пенсії за віком включаються всі суми зарплати, з яких сплачені страхові внески.
Як вбачається з індивідуальних відомостей, які були повернуті позивачу, з усіх сум її зарплати утримані страхові внески в розмірі 2 % (графа «Сума внеску із заробітку»).
Згідно ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, обов'язок по нарахуванню та сплаті страхових внесків покладений на роботодавця (страхувальника).
Відповідно до ст. 46 Конституції України, держава гарантує право громадян на соціальний захист, зокрема, на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Посилання представника відповідача на невиконання підприємствами-роботодавцями своїх обов'язків перед ПФУ в частині не нарахування та несплати страхового внеску в розмірі 32 % від фонду оплати праці як підставу для не зарахування відповідного заробітку в розрахунок пенсії є необгрунтованими, оскільки згідно ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, суми страхових внесків, які своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, тобто ПФУ має достатньо повноважень для забезпечення надходження з цих підприємств належних до сплати платежів.
У зв'язку з викладеним суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, підтвердженими зібраними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладено, керуючись ст.ст. 4, 12, 15, 23, 160, 163, КАС України, ст. ст. 27, 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Запоріжжя зробити новий розрахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періодів роботи в ЗАТ «Запорізьке пусконалагоджувальне управління» - 29 місяців та ТОВ «ЗІТНУ - 23 місяці, та урахуванням зарплати, одержаної ОСОБА_1 за вказані періоди роботи в сумі 49913 гривень 93 копійки.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.