Справа№ 2-а-7933/11

06 жовтня 2011 року   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 року           Луцький міськрайонний суд           Волинської області           в складі:

головуючої - судді           Плахтій І.Б.,

при секретарі -                     Потрапелюк Н.П.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Луцька Видри Петра Михайловича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Луцька Видри Петра Михайловича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. Позов мотивує тим, що 01 липня 2011 року, керуючи автомобілем ВАЗ, по вул. Глушець в м. Луцьку, здійснив зупинку на проїжджій частині в зоні дії знаку "Зупинку заборонено", чим порушив п.п. 33 (3.34) ПДР. Постановою АС1 № 112831 від 01 липня 2011 року на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 300 грн. З винесенням даної постанови та накладенням штрафу не погоджується та винним себе не вважає. Оскільки, вказаного дорожнього знаку не було видно за гілками дерев. А тому, просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

          В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

          Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

          Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у випадку неприбуття в судове засідання відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

          Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

          В судовому засіданні встановлено, що 01 липня 2011 року відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АС1 № 175335 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 01 липня 2011 року о 09 год. 50 хв. по вул. Глушець в м. Луцьку здійснив зупинку на проїжджій частині в зоні дії знаку "Зупинку заборонено", чим порушив п.п. 33 (3.34) ПДР. (а.с. 11)

          Постановою серії АС1 № 112831 від 01 липня 2011 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 300 грн. (а.с. 12).

          Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

          З пояснень позивача вбачається, що перед зупинкою автомобіля він пересвідчився щодо відсутності забороняю чого знаку. Крім того, в тому місці уже стояли інші автомобілі. Знак "Зупинку заборонено" він побачив після того, як на нього вказав інспектор. Знака з місця зупинки не було видно за гілками дерев, про що він пояснював інспектору. Однак інспектор ДПС не надав його поясненням значення, не запропонував від'їхати і виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

          Судом встановлено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення зі сторони яка склала протокол, допущено ряд процесуальних порушень. Не відібрано пояснень порушника.           Оскільки останній не був згідний з вказаним порушенням, не враховано характеру вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

          Частиною 2 ст. 71 КАС України  передбачено, що по адміністративних справах про  протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          В зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання стверджуванні позивачем обставини не були спростовані. Крім того суду не було представлено жодних доказів в підтвердження обставин, викладених у постанові про адміністративне правопорушення.

          Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

          Відповідно до ст. 22 КУпАП, при мало значимості вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

          Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що постанову від 01 липня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП слід скасувати, звільнити позивача від адміністративної відповідальності за малозначимістю вчиненого правопорушення обмежившись усним зауваженням.

          Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 71, 128, 159, 163, 167 КАС України, на підставі ст.ст. 22, 33, 122, 256, ст.293 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

          Позов задовольнити частково.

          Постанову серії АС1 № 112831 від 01 липня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати.

          Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

          Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                                      І.Б. Плахтій