ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

                                 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

                               ПОСТАНОВА

                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2006                                                                                   Справа № 2/3  

  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крутовських В.І.     

суддів: Дмитренко А.К. (доповідач)  , Прокопенко А.Є.

Представники сторін:       

від позивача:  Мацегорін А.О. представник, довіреність №307/102  від 29.12.05;

від відповдіача:  Баклан М.І. гол.бухгалтер, довіреність №74  від 30.05.06;

розглянувши апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ на рішення господарського суду Кіровоградської області від  03.04.06р.   у справі № 2/3

за позовом   дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до  відкритого акціонерного товариства "Олександрівське ремонтно-транспортне підприємство", смт. Олександрівка Кіровоградської області

про  стягнення 20 169,11 грн. за поставлений природний газ

В засіданні оголошувалася перерва з 30.05.06 по 26.06.06 (ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від  03.04.2006 р.  суддя Деревінська Л.В.  стягнула з відкритого акціонерного товариства "Олександрівське ремонтно-транспортне підприємство" 140 грн. 73 коп. інфляційних збитків, 104 грн. 77 коп. річних та судові витрати. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відкрите акціонерне товариство "Олександрівське ремонтно-транспортне підприємство" просить рішення залишити без змін, вважаючи його необгрунтованим..

          Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд

В С Т А Н О В И В :

          31 січня 2003 року мiж дочiрньою компанiсю «Газ України»Нацiональної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та вiдкритим акцiонерним товариством "Олександрівське ремонтно-транспортне підприємство" (покупець), був укладений договір на постачання природного газу № 06/03-475-ТЕ-18. Згiдно з умовами даного договору на протязi сiчня - квiтня 2003 року постачальник зобов"язався продати покупцю у 2003 р. природний газ, а покупець зобов"язався прийняти та оплатити природний газ загальним обсягом 159,680 тис.куб.м. на загальну суму 25 149,61 грн.

          Позивач свої зобов’язання за договором виконав повнiстю, природний газ поставив у повному обсязi, що пiдтверджусться вiдповiдними актами приймання-передачi природного газу. В свою чергу, вiдповiдач свої зобов"язання виконав частково, поставлені обсяги природного газу оплатив лише у розмiрi 13 029,45 грн.

          Згідно з п. 6.1 договору оплата за газ та послуги з його транспортування здiйснюється покупцем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на рахунок постачальника протягом мiсяця поставки 100% вартостi фактично спожитих обсягiв газу та послуги з його транспортування.

          Остаточний розрахунок за фактично спожитi обсяги газу та послуги з його транспортування здiйснюються на пiдставi акту приймання-передачi газу до 6 числа наступного  за звiтним мiсяця.

          Відповідно до ст.161 Цивільного кодексу УРСР зобов’язання повиннi виконуватися належним чином  i в установлений строк вiдповідно до вказiвок закону, акту планування, договору, а при вiдсутностi таких вказiвок - вiдповідно до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння вiдмова вiд виконання зобов"язання i одностороння зміна умов договору не допускасться, за винятком випадкiв, передбачених законом (ст. 162 Цивільного кодексу УРСР)

          У вiдповiдностi до п.1 постанови Пленуму Верховного суду України вiд 29.12.1976 р. № 5 ,,Про судове рiшення” рiшення є законним тодi, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства i всебiчно перевiривши обставини справи, вирiшив справу у вiдповiдностi з нормами матерiального права, що пiдлягають застосуванню до даних правовiдносин, а за їх вiдсутностi - на пiдставi закону, що регулює подiбнi відносини, або виходячи iз загальних засад та змiсту законодавства України, а обгрунтованим визнається рiшення, в якому повно вiдображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановленнi обставини справи i правовi наслідки є вичерпними, вiдповiдають дiйсностi і пiдтверджуються двостороннiми доказами, дослiдженими в судовому засiданнi.

          Згідно п. 3 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальнiй частинi рiшення вказуються обставини справи, встановленi господарським судом; причини виникнення спору; докази, на яких прийнято рiшення, змiст письмової угоди сторiн, якщо її досягнуто, доводи, за якими господарський суд вiдхилив клопотання i докази сторiн, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторiн, законодавство, яким господарський суд керувався приймаючи рiшення.

          3гідно ст. 216 Цивільного кодексу УРСР зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          В порушення вищезазначеної статтi господарський суд фактично встановивши наявність заборгованостi за договором на постачання природного газу від 31.01.03 № 06/03-475-ТЕ-18, вiдмовив позивачу у стягненні суми основного боргу, посилаючись на те, що вiдповiдачем сума основного боргу сплачена платiжними дорученнями з призначенням платежу - попередня оплата згiдно договору № 2/137 вiд 20.12.00 р.

          Судом встановлено, що в даних платiжних дорученнях є чiтке призначення платежу, а саме: попередня оплата за природний газ згiдно договору № 2/137 вiд 20.12.00 р., але в той же час суд дійшов висновку про те, що грошові кошти, сплаченi вiдповiдачем за договором № 2/137 вiд 20.12.00 р., пiдлягають зарахуванню за договором на постачання природного газу № 06/03-475-ТЕ-18 вiд 31.01.03. Даний висновок є безпiдставним, оскiльки грошовi кошти, що сплачені понад обсяги спожитого газу за певний перiод за договором № 2/137 вiд 20.12.00 р. можуть зараховуватись як попередня оплата за наступнi перiоди поставки газу лише в рамках правовiдносин, якi виникли мiж сторонами у 2001 роцi за договором на постачання природного газу.

          Зобов’язання за договором № 06/03-475-ТЕ-18 є окремими, самостiйними зобов"язаннями i їх необхiдно вiдрiзняти вiд тих зобов’язань, якi виникли за договором № 2/137, i тому положения договору № 2/137 не можуть змiнювати порядок оплати в iнших правовiдносинах, який визначений договором №06/03-475-ТЕ-18, оскiльки зобов’язання за даним договором є окремими вiд тих, що встановленi в договорi № 2/137, i можуть змiнюватися лише шляхом укладання додаткових угод до цього договору або в iншому порядку, передбаченому законом.

          Предметом даного позову є стягнення заборгованостi за договором на постачання природного газу № 06/03-475-ТЕ-18  вiд 31.01.03, i тому положення договору № 2/137 вiд 20.12.2000 р., нiяким чином не можуть розповсюджуватися на правовiдносини, якi виникли мiж сторонами з приводу постачання природного газу у 2003 родi.          

          Отже, платiжнi доручення з призначенням платежу "попередня оплата згiдно договору № 2/137 вiд 20.12.2000 р.", не можуть бути доказами належного виконання зобов’язання вiдповiдача щодо оплати заборгованостi за природний газ, спожитий згiдно договору № 06/03-475-ТЕ-18 вiд 31.01.03.

          Крiм того, у ДК "Газ України" вiдсутнє право самостiйно, з власної iнiцiативи зараховувати грошовi кошти, якi надiйшли вiд вiдповiдача в рамках виконання зобов’язання по договору № 2/137 вiд 20.12.2000 р., в рахунок погашення заборгованостi, по оплатi вартостi поставленого природного газу за договором № 06/03-475-ТЕ-18 вiд 31.01.03.

          Згiдно зi ст. 43 Господарського процесуального кодексу України - господарський суд оцiнює докази за своїм внутрiшнiм переконанням, що грунтується на всебiчному, повному i об"єктивному розглядi в судовому процесi всiх обставин справи в їх сукупностi, керуючись законом.

          Таким чином, сума боргу ВАТ “Олександрiвське РТП” перед ДК "Газ України" за поставлений природний газ згiдно договору № 06/03-475-ТЕ-18 вiд 31.01.03 становить 12 120 грн. 16 коп.

          В силу п. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          За умовами п. 7.2 договору № 06/03-475-ТЕ-18 вiд 31.01.03 у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку оплати остаточного розрахунку за звітний місяць.

          Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

          Таким чином, враховуючи наведене, нарахування пені за прострочку оплати газу, поставленого у січні 2003 р. припинилось 07.08.03, у лютому 2003 р. - 07.09.03, у березні 2003 р. - 07.10.03, у квітні 2003 р. - 07.11.03. Позивач, як вбачається з матеріалів справи, звернувся з позовом до господарського суду 30.12.05 і заявив вимоги про стягнення пені за прострочення платежу за період з 26.12.04 по 26.12.05, однак відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Прикінцевих положень Господарського кодексу України та п. 7.2 договору нарахування пені підлягає припиненню ще 07.11.03. Отже, у позивача не було підстав нараховувати штрафні санкції за прострочення виконання зазначеного зобов"язання за період з 26.12.04 по 26.12.05.

          Згідно з ч. 2 п. 5  Прикінцевих положень Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення, зазначені в абзаці першому цього пункту, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями цього Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі, якщо вони пом"якшують відповідальність за вказані порушення.

          Вiдповiдно до ст. 214 Цивільного кодексу УРСР, ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого iндексу iнфляцiї за весь час прострочення, а також три вiдсотки рiчних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений iнший розмiр вiдсоткiв.

          Сума, на яку збiльшилась заборгованiсть внаслiдок iнфляцiйних процесів, становить 3 826 грн. 33 коп.

          Розмір річних за весь час прострочення складає 1 148 грн. 09 коп.

          Статтею 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разi якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економiки, штрафнi санкції застосовуються вiдповiдно до цього кодексу, а саме у випадку прострочення грошового зобов"язання понад 30 днiв, додатково стягується штраф у розмiрi семи вiдсоткiв вказаної вартості.

          ДК "Газ України" створено на виконання постанови Кабiнету міністрів України  вiд 24.07.1998р. № 1173. В той же час органом статистики видано довідку про включення ДК "Газ України" до Єдиного державного реєстру пiдприємств та організацій України - де чiтко зазначено, що форма власностi ДК “Газ Украiни” являється загальнодержавною. Відповідно до п. 1 Методики визначення питомої ваги державного сектору в економіці, затвердженої наказом Мiнiстерства економiки та з питань європейської iнтеграцiї України, державного комiтету статистики України, Фонду державного майна України вiд 04.11.03 р. № 307/375/1963, до суб"єктів господарювання державного сектору економiки належать: 1) об’єкти, якi дiють на основi виключно державної власностi; 2) суб’єкти, державна частка у статутному фондi яких перевищує 50 вiдсоткiв 3) суб’єкти, дiяльнiсть яких з питань, що належать до компетенції загальних зборiв, безпосередньо або опосередковано контролюється державою. ДК “Газ Украiни” є дочірньою компанією НАК "Нафтогаз України", 100% акцiй якої перебувають у власностi держави. В свою чергу статутний капiтал ДК “Газ Украiни” на 100% належить НАК "Нафтогаз України". Тому, враховуючи викладене, ДК “Газ Украiни” підставно провів нарахування встановленого Господарським  кодексом  України  7%-го  штрафу,  розмiр  якого  становить 848 грн. 41 коп.

          Правомiрнiсть застосування норм Господарського кодексу України  пiдтверджується ч. 2 п. 4 Прикiнцевих положень Господарського кодексу України, де зазначено, що до господарських вiдносин, що виникли до набрання чинностi вiдповiдними положеннями Господарського кодексу України, зазначенi положення застосовуються щодо тих прав і обов’язкiв, якi продовжують iснувати або виникли пiсля набрання чинностi цими положеннями.

          Зобов"язання вiдповiдача щодо оплати природного газу виникли раніше набрання чинності Господарським кодексом України, але ці зобов"язання відповідачем не виконані у повному обсязі. Тобто, обов’язок оплатити природний газ у вiдповідача продовжує існувати, рівно як і кореспондуюче цьому обов’язку право ДК "Газ України" на отримання такої оплати. Більше того у п. 11.1 договору сторони обумовили, що всi відносини сторін в частинi розрахункiв за природний газ дiють до повного виконання сторонами своїх зобов"язань. Тому, до вiдносин позивача та вiдповідача щодо оплати природного газу повинні застосовуватися положення Господарського кодексу України.

          За таких обставин господарським судом було порушено норми матеріального і процесуального права, що є підставою для зміни рішення.

          Керуючись. ст..ст. 99, 101, 103-105, Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.04.06 у даній справі змінити, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції:

          "Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Олександрівське ремонтно-транспортне підприємство", смт. Олександрівка Кіровоградської області  на  користь  дочірньої  компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ 12 120 грн. 16 коп. основного боргу, 3 826 грн. 33 коп. інфляційних втрат, 1 148 грн. 09 коп. річних, 848 грн. 41 коп. штрафу, 179 грн. 43 коп. витрат по справі і 118 грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.

          В решті позову відмовити".

          Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Олександрівське ремонтно-транспортне підприємство", смт. Олександрівка Кіровоградської області на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ 89 грн. 85 коп. витрат по апеляційній скарзі, видавши наказ.

          Виконання цієї постанови доручити господарському суду Кіровоградської області

Головуючий                                                      В.І. Крутовських

   

Суддя                                                                 А.К.Дмитренко

Суддя                                                                 А.Є.Прокопенко

З оригіналом згідно

Помічник судді                  О.В. Поштаренко