1
Справа №22u- 5085 2006 рік
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Дніпропетровської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про часткове задоволення апеляційної скарги
та зміну рішення суду першої інстанції,
м. Дніпропетровськ
07 вересня 2006 року
Судова колегія
судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області
судді-головуючої суддів
при секретареві За участю позивача розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань в м. Першотравенську Дніпропетровської області /на рішення
Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від ЗО червня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань м. Першотравенська Дніпропетровської області
про відшкодування моральної шкоди, спричиненої наслідками професійного захворювання, -
Справа №22ц-5085/30 Категорія: 21
Суддя-головуючий у суді першої інстанції ЯНЖУЛА С.А.
Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ЧУБУКОВ О.П.
2
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від ЗО червня 2006 року частково задоволено: в розмірі 35000 (тридцяти п'яти тисяч)гривень, - позов ОСОБА_1 до
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань в м. Першотравенськ Дніпропетровської області про стягнення на його користь за рахунок відповідача відшкодування завданої йому, внаслідок професійного захворювання, моральної шкоди.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції як безпідставного, посилаючись на те, що Законом України „Про бюджет 200 6 року" призупинена дія Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди, а також тому, що суд не встановив наявність факту заподіяння ОСОБА_1.. моральної шкоди, підтвердженого висновком медичного закладу.
Заслухавши суддю-доповідача,- вислухавши позивача, який просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні з слідуючих підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1.,
працюючи на шахтах ВАТ „Павлоградвугілля" підземним гірничим робітником, набув професійного захворювання у вигляді пилового бронхіту, емфіземи легень, плечелопаткового періартрозу, деформуючого артроза ліктьових та колінних суглобів.
За висновком МСЕК (медико-соціальної експертної комісії) від 29 січня 2004 року, після тривалого лікування, позивачу було встановлено 50% стійкої втрати професійної працездатності безстроково і його визнано інвалідом третьої групи.
Але окрім вище вказаних обставин та причин втрати позивачем професійної працездатності і визнання його інвалідом, судом першої інстанції також встановлено, що від наслідків професійного захворювання позивач одночасно зазнає і моральних страждань: стан його здоров"я залишається незадовільним, він фактично не може займатися домашніми справами, які потребують навіть незначних фізичних зусиль, відчуває себе неповноцінною людиною, втратив впевненість у своє, відносно спокійне, майбутнє.
Вказані обставини цілком обґрунтовано визнані судом як наявні, а також і як такі, що обумовлюють для ОСОБА_1
необхідність по новому організовувати своє повсякденне життя і
з
по новому пристосовуватись до нього, що спричиняє йому, окрім фізичних, також і психічні страждання.
Згідно ст.ст.1,6,21,28 і 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на. виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача про разове'грошове відшкодування за рахунок відповідача завданої йому наслідками професійного захворювання моральної шкоди, цілком обґрунтовано.
В той же час, відносно розміру цього разового грошового відшкодування моральної шкоди, спричиненої позивачу ОСОБА_1 наслідками набутого ним на виробництві професійного захворювання, суд першої інстанції визначив його без достатньо повного та всебічного на те урахування характеру та обсягу страждань останнього, величини відсотка0 втрати ним професійної працездатності та загального стану його здоров"я, а тому, виходячи із засад об'єктивності та справедливості судового рішення з цього питання, судова колегія вважає, що він, цей розмір відшкодування, повинен бути зменшеним до межі його розумності та виваженості.
- Посилання апелянта в своїй скарзі на те, що дія ч.З ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" призупинена на період 2006 року Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік" і тому у Фонда обов'язку щодо відшкодування моральної шкоди по заяві позивача немає, судова колегія визнає безпідставним, тому що у відповідності з положеннями ст.22 Конституції України право у позивача на відшкодування спричиненої йому професійним захворюванням та нещасним випадком на виробництві моральної шкоди зберігається і на вказаний період часу, тому що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод людини і громадянина не допускається, а також у відповідності з положеннями ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність. Такого способу звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод людини і громадянина як мораторій, на який посилається відповідач, ні Конституцією України, ні ЦК України, не передбачено, і він, цей мораторій, в даному конкретному випадку, дію ч.З ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", як цивільно-правової норми, не змінює і не скасовує.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст.ЗОЗ,307,309,314у317 і 319 ЦПК України, -
ВИРІШИЛА:
4
-Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Першотравенськ Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Першотравенського. міського суду Дніпропетровської області від ЗО червня 2006 року змінити: зменшити розмір стягнення відшкодування в рахунок , страхової виплати за спричинення моральної шкоди з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 до 25000 (двадцяти п'яти тисяч)гривень.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж моменту може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.