Справа № 2-539/2007p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

28 серпня 2007 року Золочівській районний суд Харківської області в складі:

головуючого                               судді         Калайда И.С. ,

секретаря                                                      Мартиненко Л.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в сел. Золочів цивільну справу  за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернувся до суду з позовом доОСОБА_2про розірвання шлюбу. В своїй позовній заяві вказав,  що 21.04.1990 року  вони  зареєстрували шлюб в Золочівському відділі РАЦС Харківської області,  актовий записНОМЕР_1 Від даного шлюбу мають неповнолітнього сина Миколу, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Причиною розпаду сім'ї стало те, що мають різні погляди на життя, що призводить до непорозумінь,  сварок. Однією сім'єю не проживають понад рік. Спільне господарство не ведуть. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі,  кожен живе своїм життям.  Майнового спору немає.

В судовому засіданні відповідачка проти позовних вимог позивача не заперечувала,  згодна на розлучення.

Виходячи із наведеного,  суд вважає,  що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4  ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку,  встановленому  ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4  ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи,  вислухавши пояснення сторін,  суд вважає,  що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до  ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено,  що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їхніх дітей,  що мають істотне значення.

На теперішній час сторони не підтримують шлюбних відносин,  характер відносин які склалися свідчить про повний розпад сім'ї, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача,  що має істотне значення.

Згідно  ст.105 ч.3 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду,  відповідно до  ст. 110 цього ж Кодексу.

Відповідно до  ст.3 п. 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" від 30.04.1993 року за клопотанням позивача з нього необхідно витрати,  пов'язані з видачею свідоцтва про розлучення.

На підставі викладеного,  керуючись  ст. ст. 130,  209,  213,  214,  215 ЦПК України,   ст. ст. 105,  110,  112 СК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити. Шлюб між  ОСОБА_1   та ОСОБА_2,  зареєстрований 21.04.1990 року Золочівським відділом РАЦС Харківської області,  актовий записНОМЕР_1,  розірвати.

Витрати,  пов'язані з видачею свідоцтва про розірвання шлюбу,  покласти наОСОБА_1І. - 17 грн.,  ОСОБА_2.  від сплати звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4  ст.295 ЦПК України.