Справа № 1-337/11

П О С Т А Н О В А  

іменем України

         "20" березня 2012 р.  Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого –  судді   Ретьман О.А.

при   секретарях  –       Якубовій Е.К., Стельмах Д.Ю.

з участю прокурорів – Беби Є.Г., Власова І.В., Чернета О.А.

та захисників–              ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, у вчиненні злочинів, передбачених  ч.1 ст.309; ч.2 ст.307 КК України та ОСОБА_4  у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

                                                          в с т а н о в и в :

вироком  Шевченківського районного суду м.Києва від 20 березня 2012 ОСОБА_3 визнано невинним та виправдано,  у зв’язку з недоведеністю його участі  у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.309; ч.2 ст.307 КК України, а ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, і призначено йому покарання у виді   1 (одного) року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців, з покладенням обов’язків, передбачених п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України.

Так, суд, аналізуючи показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прийшов до висновку, що їх показання в частині спростовані роздруківкою телефонних дзвінків, що вказує на їх неправдивість.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_5 будучи попередженими про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України в судовому засіданні  дали неправдиві показання про те, що ні співробітники ВБНОН, ні ОСОБА_4, після затримання, телефоном ОСОБА_7 не користувались та безпосередньо дзвінків ОСОБА_8 не здійснювали, які спростовуються наданими суду, в результаті виконання судового доручення роздруківками телефонних дзвінків, з яких вбачається, що з номеру телефону НОМЕР_1, яким користувався ОСОБА_4  був вихідний дзвінок на номер телефону НОМЕР_2, яким користувався ОСОБА_3 14.07.2010 о 21:51:37 тривалістю розмови в 58 секунд, о 22:11:01 тривалістю в 16 секунд та о 22:31:31 тривалістю 12 секунд. Крім того, як вбачається з роздруківки,  крім номеру телефону ОСОБА_8 з телефону ОСОБА_4 здійснювались дзвінки і на інші номери телефонів, після 19 год. 25 хв. 14.07.2010 року, тобто після затримання ОСОБА_4 працівниками міліції та під час перебування у райвідділі.

Тобто в діях останніх вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст.384 КК України.

Крім того, у зв’язку з тим, що судом в ході розгляду справи були зроблені висновки про недоведеність участі ОСОБА_8 до незаконного придбання, виготовлення, зберігання, перевезення наркотичного засобу (канабісу, що був у нього вилучений та знаходився у п’яти паперових згортках), без мети збуту, оскільки останній обвинувачувався у придбанні дикоростучої коноплі, а фактично в нього була вилучена конопля посівна, необхідно вжити заходів щодо з’ясування обставин та джерел походження даної речовини.

Суд, з приводу наведених вище фактів, вважає необхідним відреагувати окремою ухвалою, для вжиття необхідних заходів реагування, проведення перевірки та прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України.

Крім того, в ході, розгляду кримінальної справи, встановлено, що ОСОБА_3 був затриманий співробітниками ВБНОН Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві 14 липня 2010 року та доставлений до ТВМ-3 Шевченківського РУ ГУ МВС України, а в подальшому до чергової частини камери попереднього затримання Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві 15 липня 2010 року, де він перебував до 17 липня 2010 року. І лише 17 липня 2010 року ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України в м.Києві.

Як вбачається з матеріалів справи постанова про порушення кримінальної справи  відносно ОСОБА_3  була винесена лише 17 липня 2010 року. Однак, а в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про його затримання на підставі ст. 263 КУпАП.

Запобіжний захід у вигляді взяття під варту ОСОБА_3 було обрано судом 20 липня 2010 року.

Тобто, в матеріалах справи відсутні дані які б вказували на те, на яких підставах ОСОБА_3 утримувався під вартою з 14 липня 2010 року по 17 липня 2010 року, що свідчить про безпідставне ( без рішення суду) утримання ОСОБА_3 під вартою понад 72 години.

Виявлені факти свідчать про зловживання положеннями Кодексу про адміністративні правопорушення України та Закону України «Про міліцію», з боку працівників міліції, з метою затримання та допиту осіб за межами обсягів та часових обмежень, встановлених Кримінально-процесуальним кодексом, коли статус затриманого було змінено з адміністративного правопорушника на підозрюваного на основі підозр у вчиненні кримінального злочину, які були абсолютно іншими, аніж ті, що стали підставою для початкового «арешту»про який відсутні дані в матеріалах справи. В даному випадку ОСОБА_3 було обмежено можливостями скористатись фундаментальними гарантіями, передбаченими Кримінально-процесуальним Кодексом та Конституцією України.

В протоколі затримання від 17 липня 2010 року не вказано на жодну з підстав затримання  та на жоден мотив затримання ОСОБА_3, а міститься перерахування всіх можливих підстав та мотивів, передбачених ст.ст.106, 115 КПК України.

Виявлені порушення норм КПК України є суттєвими та на думку суду таким, що істотно порушують права ОСОБА_3

З огляду на викладене суд вважає необхідним відреагувати на зазначені порушення кримінально-процесуального законодавства та Конституції України окремою постановою на адресу начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві та прокурора Шевченківського району м. Києва для прийняття відповідних заходів реагування та недопущення подібного в подальшій роботі.

Зміст постанови слід довести до відома начальника СУ ГУ МВС України в м.Києві та прокурора м.Києва.

Керуючись ст. 23-2 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Про викладене в окремій постанові довести до відома начальника СУ ГУ МВС України в м.Києві, прокурора м.Києва, а прокурора Шевченківського району м.Києва та начальника  Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві для прийняття відповідних заходів реагування.

Роз’яснити, відповідно до ч.6 ст.23-2 КПК України, що не пізніш як у місячний строк по окремій постанові суду має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено суд, що виніс окрему постанову.

          Суддя