ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 березня 2012 р.                                                                                    № 2а-7067/11/1370  

                         Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді                                               Ланкевича А.З.

секретарі судового засідання                                   Гіщинська С.Я., Макар Г.В.

за участі представників

позивача                                                                 Дяківа О.М.

відповідача                                                          Ортинської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріля Україна»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив :

Львівським окружним адміністративним судом отримано позовну заяву, в якій позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 07 червня 2011 року №0001472321.

Посилається на те, що за результатами проведеної відповідачем виїзної документальної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства у сфері оподаткування під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ПП «Львів-Металбуд», ТзОВ «Промелектромонтаж» за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, складено Акт №97/23-а/32483750 від 24 травня 2011 року, в якому зазначені необгрунтовані висновки про допущені зі сторони позивача порушення вимог пп.7.4.1, пп.7.4.4, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначає, що на підставі вищенаведеного Акту відповідачем 07 червня 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001472321, яким позивачу визначено суму зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 41666,67 грн. Стверджує, що таким правомірно на підставі первинних документів сформовано податковий кредит.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він просить в позові відмовити, посилається на те, що таким проведена виїзна документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства у сфері оподаткування під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ПП «Львів-Металбуд», ТзОВ «Промелектромонтаж»за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено Акт №97/23-а/32483750 від 24 травня 2011 року. Вказує на те, що під час перевірки встановлено, що підприємством за перевірений період безпідставно включено до податкового кредиту за грудень 2010 року ПДВ на загальну суму 41666,67 грн. У відповідності до реєстрів отриманих податкових накладних вказані суми ПДВ підприємством було включено до податкового кредиту згідно податкових накладних, які виписані ПП «Львів Металбуд»на вартість послуг, витрати по наданню яких не підтверджено відповідними первинними документами, які б засвідчували зв’язок понесених витрат по таких операціях із господарською діяльністю підприємства. Стверджує, що ним правомірно та обґрунтовано винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Зазначає, що аргументи позивача не спростовують наявних порушень, зафіксованих в Акті перевірки та відповідно не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав повністю,  просить їх задоволити, посилається на підстави викладені в позовній заяві.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні з підстав викладених в письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

В період з 11 травня 2011 року по 17 травня 2011 року на підставі наказу від 10 травня 2011 року №495 та направлення на перевірку №376 від 11 травня 2011 року працівниками Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області проведена виїзна документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства у сфері оподаткування під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ПП «Львів-Металбуд», ТзОВ «Промелектромонтаж»за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено Акт №97/23-а/32483750 від 24 травня 2011 року.

Як вбачається з висновків вищенаведеного Акту перевірки, зокрема, що стосується даного позову, відповідачем встановлено порушення зі сторони позивача вимог пп.7.4.1, пп.7.4.4, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 41666,67 грн.

На підставі вищенаведеного акту перевірки відповідачем 07 червня 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001472321, яким позивачу визначено суму зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 52083,70 грн., в тому числі 41667 грн. за основним платежем та 10416,70 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідач на підтвердження своєї позиції щодо правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та обґрунтованості висновків перевірки, вказує на те, що перевіркою встановлено взаємовідносини ТзОВ «Ріля Україна»з ПП «Львів Металбуд»в 2008-2010 роках на суму 5563288,44 грн., в тому числі ПДВ 927214 грн., по яких угоди визнано нікчемними за висновками акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Львова від 15.03.2011 року №278/23-1/32053687. Відповідно до акту перевірки податковим органом встановлено, що ПП «Львів Металбуд» відображало у бухгалтерському обліку господарські операції, щодо придбання товарів (послуг) від ряду підприємств за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року та продажу його покупцям, в тому числі ТзОВ «Ріля Україна», які фактично не відбувались, а отже є нікчемними, у зв’язку із тим, що первинні документи, отримані від підприємств та видані покупцям є недостовірними. Усе це, на думку відповідача, свідчить що фінансово-господарська діяльність ПП «Львів Металбуд», здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про те, що фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Львів Металбуд»та ТзОВ «Ріля Україна»є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону Україн «Про податок на додану вартість», чинному на час існування правовідносин з приводу яких виник спір,  визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.4.5. п.7.4 та пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 вищенаведеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.1.3 ст.1 вищенаведеного Закону, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

В пункті 10.2 ст.10 вищенаведеного Закону зазначено, платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

На підтвердження господарських операцій проведених позивачем представлено договір №11/12-16 від 15 грудня 2010 року на виконання монтажу обладнання для приготування кормів ТзОВ «Корупецький комбікормовий завод» та договір №10/12-10 від 27 грудня 2010 року на виконання монтажу зернозберігаючого комплексу фірми ТОВ АФ «Маяк».

Також, позивачем з метою доведення його позиції про проведення господарських операцій згідно укладених договорів представлено суду податкові накладні: №1358 від 30.12.2010 року, №1248 від 30.12.2010 року, №1249 від 30.12.2010 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року, договірна ціна на монтаж обладнання, локальний кошторис №2-1-1, підсумкова відомість ресурсів, довідки про вартість виконаних робіт /та витрати/ за березень 2011 року.  

В матеріалах справи містяться усі зазначені вище первинні документи, що підтверджують товарність операцій здійснених між ТзОВ «Ріля України»та ПП «Львів Металбуд».

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

А відтак, вищенаведені встановлені судом обставини ставлять під сумнів та спростовують висновки перевірки в частині встановлених порушень податкового законодавства.

З вищенаведеного вбачається, що нікчемним є договір лише у випадках прямо передбачених законом.

Відповідач не надав суду достатніх та належних доказів з яких можливо було б встановити спрямованість вищезгаданих договорів проти публічного порядку, що могло б слугувати підставою для розцінення таких нікчемними.

Судом також береться до уваги той факт, що договори, які на думку відповідача є нікчемними, в судовому порядку недійсним не визнавалися.

На пропозицію суду відповідач не навів жодних інших обставин на підтвердження своїх тверджень про безтоварність операцій з виконання договорів укладених позивачем.

Тому, зазначені в Акті перевірки висновки про безтоварність операцій, з виконання договірних зобов’язань позивачем є нічим іншим як припущеннями, оскільки зроблені без наявності достатніх та відповідних на те доказів.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позивачем правомірно за перевірений період сформовано податковий кредит а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача - скасуванню.

Щодо резолютивної частини постанови, суд вважає за доцільне використовувати формулювання наведене в п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі ст.94 вищенаведеного Кодексу із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задоволити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова №0001472321 від 07 червня 2011 року.

Зобов’язати Головне управління Державного казначейства України у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріля Україна»3 (три) грн. 40 коп. витрат понесених останнім на сплату судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено 02.04.2012 року.          

Головуючий                                                            Ланкевич А.З.