Справа № 2610/1728/2012
П О С Т А Н О В А
іменем України
"29" лютого 2012 р.місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого-судді Трубнікова А.В.
при секретарі Попчук Т.М.
з участю прокурора Марків С.Я.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову слідчого СУ ГУМВС України в м.Києві Вергун І.Т. від 14.11.2011 року в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України,
В С Т А Н О В И В :
24.01.2012 р. до суду надійшла скарга ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову слідчого СУ ГУМВС України в м.Києві Вергун І.Т. від 14.11.2011 року в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України.
У скарзі наведено доводи, згідно яких кримінальну справу, щодо його довірителя порушено слідчим без законних на те приводів та підстав, оскільки в матеріалах досудового слідства відсутні докази, які б свідчили про наявність злочинної змови між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, при цьому у постанові не зазначено, у чому саме виражались злочинні дії саме ОСОБА_2 та чого їх кваліфіковано саме за ч.4 ст. 190 КК України. У зв’язку із зазначеним слідчим не додержано вимоги ст.ст. 94, 97 та 98 КПК України, оскільки у слідчого були відсутні приводи та підстави для винесення оскаржуваної постанови.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав скаргу та просив її задовольнити, посилаючись на те, що оскаржувана постанова є незаконною. Також навів суду додаткові доводи щодо незаконності порушення кримінальної справи, зазначивши, що матеріали кримінальної справи містять нескасовану постанову слідчого від 27.10.2011 р., якою кримінальне переслідування відносно його довірителя закрито на підставі ст. 6 п.2 КПК України – за відсутністю в його діях складу злочину, хоча попередньо кримінальну справу відносно ОСОБА_2 було порушено з тих самих приводів та підстав, що й у оскаржуваній постанові. Також зазначив, що існує низка рішень судів, які набрали законної сили, якими встановлено факти відсутності ознак злочину у діях ОСОБА_2, що також є належною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
У судовому засіданні представник особи, за заявою якої було порушено кримінальну справу навів доводи щодо законності та обґрунтованості порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, які виклав у письмовому вигляді.
Прокурор у справі, просив залишити скаргу без задоволення, посилаючись на те, що у постанові про порушення кримінальної справи зазначені приводи і підстави для винесення зазначеної постанови, у зв‘язку з чим органом досудового слідства правомірно було порушено справу.
Вивчивши матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, представника особи, за заявою якої порушено кримінальну справу, думку прокурора, суд приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 15 статті 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Відповідно до роз‘яснень, викладених у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 04.06.2010 р. «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи»розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені частиною першою статті 94 КПК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (частина друга статті 94 КПК), законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (стаття 98 КПК).
Враховуючи те, що кримінальну справу слідчим порушено відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_2, однак скаргу до суду подано саме в інтересах ОСОБА_2, тому суд перевіряє наявність приводів та підстав для порушення даної справи, а також законність джерел їх отримання лише в частині, що стосуються останнього.
Так судом встановлено, що 14.11.2011 р. слідчим СУ ГУМВС України в м. Києві Вергун І.Т. винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України та відносно ОСОБА_2, за ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України.
Як вбачається з оскаржуваної постанови та матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу, приводом для порушення зазначеної кримінальної справи є заява представника потерпілого ОСОБА_5- ОСОБА_6, а також безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, а підставами –наявність достатніх даних, зібраних за заявою представника потерпілого ОСОБА_5, достатніх даних, які містяться в матеріалах досудового слідства та які вказують, що у діях ОСОБА_2 містяться ознаки злочину, передбачені за ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України, що містяться в матеріалах кримінальної справи.
Судом встановлено, що у провадженні слідчого управління ГУ МВС України знаходиться кримінальна справа № 20-3684, порушена 16.09.2005 за фактом заволодіння шляхом шахрайства квартирою АДРЕСА_1. за ст.190 ч.2 КК України.
Так, відповідно до постанови, що оскаржується, на початку 2005 року ОСОБА_4 з метою незаконного заволодіння грошима ОСОБА_5 вступив у попередню злочинну змову із ОСОБА_2 Реалізуючи свої злочини наміри ОСОБА_4 підробив довіреність на ім'я ОСОБА_7 від 01.04.2005, щодо підписання останнім від імені ОСОБА_4 поговору купівлі - продажу від 06.04.2005 квартири АДРЕСА_1
Дані ознаки складу злочину у діях ОСОБА_2, передбаченого ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України, слідчим було виявлено у матеріалах кримінальної справи №20-3684, а саме у випадку порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 стали достатні дані, які слідчим було виявлено у заявах ОСОБА_5, показах ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інших свідків, а також матеріалах кримінальної справи №20-3684 у їх сукупності.
Таким чином підставами для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 стали дані, які вказують на наявність у його діях ознак складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України, які слідчий СУ ГУ МВС України в м.Києві Вергун І.Т. вважав достатніми.
Вивчивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку, що на час порушення справи щодо ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України були наявні передбачені статтею 94 КПК приводи для порушення кримінальної справи відносно останнього, слідчий, який порушив справу, мав достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України у його діях .
Посилання скаржника на те, що в матеріалах досудового слідства відсутні докази, які б свідчили про наявність злочинної змови між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, при цьому у постанові не зазначено, у чому саме виражались злочинні дії саме ОСОБА_2 та чого їх кваліфіковано саме за ч.4 ст. 190 КК України, суд не може прийняти до уваги, оскільки суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті. Оцінка доказів, яка повинна здійснюватися судом під час розгляду кримінальної справи по суті, на стадії розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, є недопустимою.
Також ОСОБА_12 у судовому засіданні зазначав, що матеріали кримінальної справи містять нескасовану постанову слідчого від 27.10.2011 р., якою кримінальне переслідування відносно його довірителя закрито на підставі ст. 6 п.2 КПК України –за відсутністю в його діях складу злочину, хоча попередньо кримінальну справу відносно ОСОБА_2 було порушено з тих самих приводів та підстав, що й у оскаржуваній постанові.
Так, як вбачається з постанови про закриття кримінального переслідування від 27.10.2011 року (том справи 15, а.с. 291-296), приводами та підставами до порушення даної кримінальної справи слугували матеріали перевірки заяви ОСОБА_4 щодо шахрайського заволодіння частиною квартири, а у випадку порушення кримінальної справи оскаржуваною постановою слідчого від 14.11.2011 року –заява представника потерпілого ОСОБА_5- ОСОБА_6, а також безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, а підставами –наявність достатніх даних, зібраних за заявою представника потерпілого ОСОБА_5, достатніх даних, які містяться в матеріалах досудового слідства та які вказують, що у діях ОСОБА_2 містяться ознаки злочину, передбачені за ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України.
Із урахуванням зазначеного, суд не може прийняти до уваги доводи скаржника щодо однорідності приводів і підстав, які слугували для порушення кримінальної справи, оскільки приводами та підставами для порушення вказаних вище кримінальних справ є різнорідні дані, які визначені ст. 94 КПК України, що не суперечить чинному кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству.
Крім того суд не приймає до уваги твердження скаржника, що попередньо рішеннями судів, прийнятими у порядку цивільного судочинства, було встановлено факти відсутності у діях ОСОБА_2 ознак складу злочину, що не було взято слідчим до уваги при порушенні кримінальної справи, оскільки відповідно до ст. 67 КПК України слідчий, який провадить дізнання, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, при цьому ніякі докази для слідчого не мають наперед встановленої сили, а оцінка доказів судом повинна здійснюватися лише під час розгляду кримінальної справи по суті.
Враховуючи те, що слідчим під час порушення кримінальної справи у повному обсязі було дотримано вимоги ст.ст. 94, 97 та 98 КПК України, кримінальну справу слідчим в частині порушення відносно ОСОБА_2 було порушено за наявності належних приводів та на підставі достатніх даних, що вказували на наявність у його діях ознак злочину, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України, у зв’язку із чим постанова слідчого СУ ГУ МВС України в м.Києві Вергун І.Т. про порушення кримінальної справи від 14.11.2011 року в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України, скасуванню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 94-98, 236-8 КПК України,
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову слідчого СУ ГУМВС України в м.Києві Вергун І.Т. від 14.11.2011 року в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України - залишити без задоволення.
На постанову суду протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суд м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя : А.В.Трубніков