Справа № 1-49/11

В И Р О К  

іменем України

         "14" березня 2012 р.   Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого –  судді                              Ретьман О.А.

при   секретарях  –                              Якубовій Е.К., Стельмах Д.Ю.

з участю прокурорів –                               Юрка Т.Г., Попова А.О., Власова І.В.

захисників –                                        ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників потерпілого –                    ОСОБА_3, ОСОБА_4

потерпілого –                                              ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого СПД фізична особа «ОСОБА_6», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

12 лютого 2009 року у період часу з 08 год. 45 хв. до 09 год. 30 хв., ОСОБА_6, знаходячись на площадці біля дверей ліфту між четвертим та п’ятим поверхом будинку, що розташований по АДРЕСА_2, звернув увагу на поліетиленовий пакет, в якому знаходився художній твір (картина) «Вітрильник», невідомого художника та художній твір (картина) другого десятиліття, ХХ століття художника М.О. Алісова «Морский пейзаж з рибалками», дослідження до художнього твору «Вітрильник»на 10-ти аркушах; хіміко-технологічне дослідження на 1-му аркуші до художнього твору «Морский пейзаж з рибалками»художника М.О. Алісова, які належали ОСОБА_5

          Переконавшись в тому, що крім нього на площадці нікого не має, взяв вищевказані картини, заніс до своєї квартири АДРЕСА_2 де почав зберігати викрадене, тим самим викрав майно ОСОБА_5, а саме: - художній твір «Вітрильник», вартістю 12000 грн.; - художній твір другого десятиріччя, ХХ століття художника М.О. Алісова –«Морский пейзаж з рибалками», вартістю 30 500 грн; дослідження до художнього твору «Вітрильник»на 10-ти аркушах, яке матеріальної цінності не представляє; - хіміко-технологічне дослідження на 1-му аркуші, до художнього твору «Морский пейзаж з рибалками»художника М.О. Алісова, яке матеріальної цінності не представляє.

          Тобто всього ОСОБА_6 тємно викрав приватне майно ОСОБА_5, на загальну  суму 42 500 грн., що становить значну шкоду згідно примітки 2 до ст. 185 КК Украни.

Будучи допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 виним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. Зазначив, що картини ніхто не викрадав, вони були забуті, а отже не можуть являтися предметом злочину, а є знахідкою для особи,  яка їх знайшла. Але це не він, бо його вранці 12.02.2009 року не було у будинку по АДРЕСА_2.  Він вранці 12 лютого 2009 року перебував у своїй власній квартирі АДРЕСА_1, куди приїхав увечері 11 лютого та ночував там, а зранку готував засідання правління об’єднання мешканців багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Віденський». Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 можуть підтвердити, що він вранці 12 лютого 2009 року перебував по АДРЕСА_4

          Порушення проти нього кримінального переслідування є незаконним, оскільки його дії не мають ознак злочинів, передбачених кримінальним кодексом України, а знаходяться у полі цивільно-правових відносин.

          Він намагався допомогти ОСОБА_5 знайти картини на прохання ОСОБА_12 та самого потерпілого. В ході його пошукових міроприємств, опитування двірників сусідів, листоношу, 23 лютого 2009 року він біля дверей своєї картини виявив пакет з картинами, про що одразу повідомив потерпілого. Лише 25 лютого 2009 року вони з ОСОБА_5 зустрілись, і той, в якості винагороди за знайдення картин, дав йому 1000 доларів США та пообіцяв, що картини забере 26 лютого 2009 року. 26 лютого 2009 року потепілий забрав у нього картини, а через декілька годин у дворі їх будинку передав ще 500 доларів США за власною ініціативою. Документацію на картини потерпілому він не віддав, оскільки мова йшла лише про картини і він не придав цьому значення.  

           Дана справа спровокована потерпілим ОСОБА_5, оскільки він перебуває з ним у конфліктних відносинах.

          Хоча підсудний своєї вини у вчиненні інкримінованого йому діяння не визнав його вина підтверджується зібраними на досудовому слідстві та  дослідженими у судовому засіданні доказами  у їх сукупності.

Показаннями потерпілого ОСОБА_5 даними ним на досудовому слідстві та у судовому засіданні про те, що з кінця січня 2009 року, він на своєму автомобілі, перебуваючи в черговому відрядженні в АР Крим,  взяв на реставрацію картини та придбав для себе деякі твори, а в м.Євпаторія у приватної особи придбав два художні твори О.П. Боголюбова «Вітрильник»,  М.О. Алісова «Морский пейзаж з рибалками»та документи до них. До картини О.П. Боголюбова «Вітрильник»йшов сертифікат на витвір мистецтва на двох заламінованих аркушах формату А-4 та висновок хіміко-технологічного дослідження Державного Ермітажу на 10-ти аркушах, а також до картини М.Алісова, йшов висновок хіміко-технологічного дослідження на одному ламінованому аркуші формату А-4. За ці дві картини він фактично заплатив 7000 доларів США, а точніше в заставу за дані картини залишив іншу та гроші загальна сума еквівалентна 7000 доларів США. Взяв дані картини та документи до них для того, щоб перевірити їх вартість. Припускаючи, що картини можуть коштувати набагато більше, він, фактично таким чином придбав їх. Крім цих картин, він взяв на реставрацію великий іконостас та інші художні твори. Із відрядження він повернувся вранці біля 06 год. 12 лютого 2009 року. По приїзду він подзвонив своїй дружині з проханням допомогти підняти все привезене ним в квартиру. Оскільки картин було багато вони з дружиною їх в три заходи заносили до квартири. Спочатку з машини до ліфту, потім на майданчик між п’ятим та четвертим поверхом, а звідти до квартири. Він носив більш громісткі речі, а дружина менш. Коли дружина взяла пакет в якому містились картина «Вітрильник»та «Морський пейзаж з рибалками», то йому здалось, що даний пакет для неї важкий, а тому попросив поставити його в стороні та взяти щось інше. Після того як він переніс іконостас який був дуже великий, він був впевнений, що вони все перенесли. Знаходячись в квартирі та розставляючи твори мистецтва, він, помітив, що відсутній поліетиленовий пакет, в якому були запаковані дві картини Боголюбова О.П., Алісова М. та документація до них. Вони ще раз уважно все передивились, а потім після 09-30 год. він вийшов на площадку до ліфту, але картин так не було. Після того, як вони впевнились, що картини зникли, то вирішили з дружиною написати об’яви та обійти всі кватири мешканців їх під’їзду, з метою опитати чи не бачили вони картин. Як виявилось більшість мешканців були на роботі, тому двері ніхто не відчинив. Після чого вони написали приблизно шість об’яв, які розвісили в під’їзді біля ліфту, біля входу до будинку та на дверях двірника. Після цього вони ввечері знову зробили повний обхід і опитування мешканців, які вранці йшли на роботу та повернулись ввечері. Мешканці квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2  та деякі інші бачили його пакет з картинами. Люди їх бачили в різний проміжок часу. Але останній раз приблизно о 08 год. 45 хв. Ввечері з дружиною звернулись з заявою до міліції, але їм сказали звернутись наступного для, бо було вже пізно, що вони й зробили. Заяву про злочин писала його дружина, а також пізніше він писав ще дві заяви про злочин. В подальшому він був визнаний потерпілим. ОСОБА_6 є його сусідом мешкає в НОМЕР_3 при його опитуванні дружиною та ним на предмет картин, останній повів себе підозріло, а саме: почав цікавитись вартістю картин, питати яку винагороду він готовий заплатити тому хто поверне картини та запропонував свою допомогу у пошуку та поверненні картин. Вдома з рідними він поділився своїми підозрами. До ОСОБА_6. також ходив його тесть ОСОБА_12 та розмовляв з приводу зниклих картин, натякав останньому з приводу низької вартості викрадених картин, та про те, що вони нібито ОСОБА_5 не належать. ОСОБА_6 також свою допомогу у пошуку картин і йому запропонував та повідомив, що в нього є підозра з приводу того хто міг викрасти ці картини, в подальшому казав, що  у нього почалась з’являтись інформація про картини. Для того щоб фіксувати дані розмови, він вирішив придбати цифровий диктофон марки «Самсунг»і по можливості записувати на нього розмови з ОСОБА_6 В одній із розмов, ОСОБА_6 дав надію нібито на повернення картин. Вів себе дуже акуратно, особливо не наполягав, а просто рекомендував робити якісь вчинки. 18 лютого 2009 року, він зайшов в гості до ОСОБА_6 той пригостив його вином, вони за келихом вина розмовляли на різні теми. В ході розмови ОСОБА_6 ніби ненароком розпочинав теми про картини та їх вартість. ОСОБА_6 казав, щоб він дописав у оголошеннях суму винагороди і тоді його справи в поверненні картин підуть швидше. Він казав, що треба написати суму хоча б 1000 доларів США, щоб хтось ці картини йому повернув, радив зробити це скоріше. Дана розмова була ним зафіксована на диктофон. Крім того він зафіксував на диктофон, ще декілька розмов по телефону з ОСОБА_6 ОСОБА_6 є дуже хитрою людиною і він нічого конкретно не казав, розмовляв натяками, переходячи на інші теми, а потім знову повертаючись до теми з картинами. ОСОБА_6 звітував, що проводить серйозну пошукову компанію, розмовляє з двірниками, мешканцями будинку і хоче допомогти. ОСОБА_6 казав, що на нього «вийшли»люди, у яких знаходяться картини, але вони бояться вести переговори і будуть розмовляти з ним. ОСОБА_6 казав, що вони хочуть грошей, що ніби вони десь зробили оцінку і ці картини виявились дуже дорогими. Після цього він зрозумів, що ОСОБА_6 каже неправду, оскільки він вже повідомив людей із «кола колекціонерів та оцінювачів»про крадіжку своїх картин, і якщо б хтось їх оцінював, то він би про це дізнався. Те, що саме ОСОБА_6 викрав картини не викликало більше ніяких сумнівів. В той час, коли його дружина знаходилась у лікарні, декілька разів дзвонив ОСОБА_6 та питав, коли він буде готовий передати гроші «для людей», які викрали картини. Після чого він вирішив повідомити про вказаний факт міліцію. З цією метою він переписав на диск розмови з ОСОБА_6 та 23 лютого 2009 року написав заяву про факт вимагання у нього ОСОБА_6 грошей у сумі 1000  доларів США за повернення картин. У відділку міліції було зроблено копію купюр 1000 доларів США, а їх номера були переписані в протокол огляду. Працівники міліції проінструктували його про те, що встановлять за ОСОБА_6 спостереження і після передачі картин та грошей затримають його, на що він погодився. З ОСОБА_6 зустріч відбулась 25 лютого 2009 року в першій половин дня біля входу в під’їзд їх будинку. За ходом зустрічі спостерігали працівники міліції. Зустрівшись з ОСОБА_6 він, повідомив, що гроші передасть викрадачам взамін картин, а самі картини він передасть йому ввечері. ОСОБА_14 погодився. Оскільки картин не було, працівники міліції не затримували ОСОБА_6., а вирішили поспостерігати за ним ще та затримати безпосередньо після передачі картин. Він чекав на дзвінок ОСОБА_6. та пізно ввечері ОСОБА_6 зателефонував, повідомивши, що картини у нього, сказав, щоб він за ними зайшов. Він знову проконсультувавшись з міліціонерами, вирішив піти до ОСОБА_6. вранці. Приблизно о 7-8 годині ранку 26 лютого 2009 року йому подзвонив ОСОБА_6 та сказав, щоб він забирав картини. Після чого він, зайшов до квартини ОСОБА_6., де біля порога побачив розпечатаний поліетиленовий пакет, в якому знаходились його картини. ОСОБА_6, передаючи  картини через поріг, повідомив, що картини принесли учора ввечері, а гроші він «людям», при цьому зазначив, що йому особисто потрібно ще 500 доларів США, за його роботу. Він, оглянувши картини, виявив, що в пакеті відсутня документація до них та запитав про це ОСОБА_6., на що той відповів, що документи знаходяться у «людей»і ще раз нагадав про 500 доларів США, вказавши, що після того як він заплатить, він забере у «людей»документи на картини. Він погодився, однак про вказаний факт написав заяву в міліцію. Працівники міліції знову оглянули його гроші, які він повинен був вручити ОСОБА_6 за повернення документів, номери яких були переписані в протокол. Після цього в цей же день в обідній час, він зустрівся з ОСОБА_6, біля будинку, а саме біля входу в арку та в ході розмови передав останньому гроші в сумі 500 доларів. ОСОБА_6 при цьому повідомив, що документи він не забрав у «людей», але зробить це сьогодні, після чого зателефонує. В той момент, коли вони попрощались і ОСОБА_6 пішов в сторону будинку, останній біля входу до під’їзд був затриманий працівниками міліції.  В подальшому в ході обшуку в квартирі де мешкає ОСОБА_6 було вилучено документи на картини та гроші, які він йому вручав.

          Показаннями свідка ОСОБА_15, даними нею в ході досудового та судового слідства про те, що в кінці січня 2009 року її чоловік ОСОБА_5 поїхав у чергове відрядження в АР Крим. Після повернення близько 06 год. 12.02.2009 року привіз велику кількість картині, які взяв на реставрацію та придбав. Вони разом з чоловіком мешкають в будинку АДРЕСА_5 на четвертому поверсі. Вона на прохання чоловіка допомагала йому заносити привезені картини до квартири. Оскільки картин було багато вони заносили їх в три заходи. Спочатку з автомобіля на перший поверх будинку, потім на ліфті до площадки між 4 та 5 поверхом  а потім з площадки до квартири. В квартирі вони  розпаковували картини, дивились цілісність та складали у відведене місце. В процесі чоловік помітив відсутність поліетиленового пакету в якому були придбані ним картини Боголюбова О.П. «Вітрильник», М.Алісова «Морський пейзаж з рибалками» та документація до них. Вони ще раз уважно все передивились, але пакету з картинами не було. Вийшовши на майданчик біля ліфту, оглянувши під’їзд будинку, вони картин не знайшли. Після того як вони зрозуміли, що картини зникли, вирішили написати з приводу цього оголошення. Поки чоловік займався об’явами вона вирішила зробити по квартирний обхід мешканців їхнього будинку. Позитивного результату вона не досягла з причини відсутності людей вдома. Після цього вони розклеїли написані оголошення біля ліфту, де картини були залишені, на вхідних дверях в ліфті, на дошці оголошень в першому під’їзді, у дворі на дверях кімнати двірника. Після цього ввечері вони зробили повторний обхід і опитування мешканців, які вранці йшли на роботу та повернулись ввечері. Мешканці квартир № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та деякі інші бачили пакет з картинами. Опитані люди бачили їх в різний час, але останній проміжок часу, коли картини бачили був приблизно з 08 год. 00 хв. по 08 год. 45 хв. Ввечері вони звернулись із заявою до міліції. Заяву про злочин писала вона, оскільки саме вона прописана в цій квартирі. До заяви ними були надані копії документів на картини та їх фотографії, які роздрукував чоловік.  Коли була порушена кримінальна справа чоловіка було визнано потерпілим у справі, оскільки він є власником картин. До заяви вони додали висновок по попередній оцінці витвору мистецтва, згідно якого вартість картини Боголюбова О.П. «Вітрильник», складала від 180 000 гривень і вище, а картини М.Алісова «Морський пейзаж з рибалками»- від 135 000 грн. Цей висновок був зроблений з її відома і був нею завірений. ОСОБА_6, який являється її сусідом з квартири НОМЕР_3 сказав, що нічого не знає з приводу зникнення картин та не впустив її на поріг квартири, що їй здалось дивним, оскільки інші сусіди так себе не вели. На її прохання до ОСОБА_6. пішов її чоловік через 20-30 хв. та йому ОСОБА_6 повідомив, що картин не бачив, став цікавитись їх вартістю та пропонувати свою допомогу в пошуку та поверненні картин. Після спілкування з ОСОБА_6 вони почали його підозрювати ОСОБА_6..  Крім того ОСОБА_6 казав, що володіє інформацією про місцезнаходження картин, казав, що якісь люди хочуть бачити його в якості посередника у поверненні картин і щоб чоловік ніс йому гроші, після чого картини будуть повернуті. Чоловік купив диктофон та почав записувати їх розмови. Після цього на фоні нервових стресів її стан здоров’я погіршився і вона потрапила до лікарні. Під час перебування у лікарні вона дізналась від свого чоловіка, що ОСОБА_6. затримали працівники міліції та в ході обшуку його квартири були виявлені грошові кошти, які йому були передані її чоловіком начебто викрадачам за повернення картин та документи на картини. Крім того картини її чоловіку передав безпосередньо сам ОСОБА_6

          Показаннями свідка ОСОБА_17, даними ним на досудовому та судовому слідстві про те, що він працює на посаді старшого оперуповноваженого СКР ТВМ-4 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві та 12 лютого 2009 року до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві із заявою про злочин звернулась громадянка ОСОБА_15, яка повідомила про те, що 12.02.2009 року у вранішній час хтось викрав картини, які належать її чоловікові - ОСОБА_5, а саме: картину другої половини 19-го століття художника А.П. Боголюбова «Вітрильник»та картину 2-го десятиріччя 20-го століття художника М. Алісова «Морський пейзаж з рибалками». Дані картини були викрадені з майданчику навпроти ліфту між 4-м та 5-м поверхом будинку АДРЕСА_2      За даним фактом ВДІМ ТВМ-4 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві була порушена кримінальна справа. 23 лютого 2009 року до ТВМ-4 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві із заявою звернувся гр. ОСОБА_5 у якій він повідомив, що підозрює у викраденні картин свого сусіда ОСОБА_6., який проживає в цьому ж будинку в НОМЕР_3. ОСОБА_5 повідомив, що в ході особистих та телефонних розмов, ОСОБА_6 спочатку дуже цікавився вартістю цих картин, намагався всіляко допомогти їх знайденню та активно пропонував свої послуги. Після цього він повідомив ОСОБА_5 про те, що на нього «вийшли»люди, які хочуть за матеріальну винагороду повернути викрадені картини. Після цього з ОСОБА_6 була обумовлена сума викупу, яка становила 1 тисячу доларів США. У даній схемі ОСОБА_6, виступав ніби у якості посередника, маскуючи свій злочинний умисел під благими намірами допомоги. Наполегливість ОСОБА_6. і бажання заробити гроші викликали підозри у ОСОБА_5 і він зробив диктофонний запис деяких розмов з ОСОБА_6 в яких той натяками повідомляв про обставини пошуку та повернення картин, говорив про необхідність виплатити грошову винагороду за «роботу». В цей же день ним в присутності понятих у ОСОБА_5 був вилучений компакт диск на якому містився аудіо файл з розмовами ОСОБА_5 –ОСОБА_19. Співробітниками карного розшуку ТВМ-4 Шевченківського РУ особистими силами було встановлено спостереження за гр.-ном ОСОБА_6 24.02.2009 року з метою документування злочинної діяльності останнього у присутності понятих був складений акт огляду грошей ОСОБА_5, який той повинен був передати ОСОБА_6 , а саме 1000 доларів США, номери купюр яких були внесенні до протоколу. 25 лютого 2009 року біля парадного будинку 9-Б по пров. Михайлівському в м.Києві, відбулася зустріч ОСОБА_5 з гр.-ОСОБА_6 на якій потерпілий передав останньому гроші в сумі 1000 доларів США, номери яких були внесені до акту вручення. У ході розмови ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5 про те, що передасть гроші викрадачам,  а ті в свою чергу принесуть картини. Для перевірки версії ОСОБА_6. спостереження за його оселею та ним продовжувалось та було встановлено, що вказаний проміжок часу з 23 лютого 2009 року по 26 лютого 2009 року ніхто до ОСОБА_6. не приходив, картини йому не приносив. Вранці 26 лютого 2009 року ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що той може забрати свої картини. ОСОБА_5 одразу ж прийшов до квартири ОСОБА_6. та забрав картини. При цьому ОСОБА_6 повідомив, що документація на картини буде йому повернута за грошову винагороду в розмірі 500 доларів США. Оскільки вони не знали, місцезнаходження грошових коштів та картини вже були передані потерпілому, вони вирішили продовжити документування злочинної діяльності ОСОБА_20 В цей же день в присутності запрошених понятих, ними у громадянина ОСОБА_5 були вилучені картини другої половини 19-го століття художника А.П. Боголюбова «Вітрильник»та картини 2-го десятиріччя ХХ сторіччя художника М.Алісова «Морський пейзаж з рибалками», які потерпілому за гроші в сумі 1000 доларів США повернув ОСОБА_6 Після цього ним був складений акт огляду грошових купюр номіналом 100 доларів США кожна, в кількості 5 штук, які належать ОСОБА_5 та які той повинен був передати ОСОБА_6 за повернення сертифікатів до викрадених картин. В цей же день продовжуючи спостереження за ОСОБА_6 він разом з оперуповноваженим СКР ТВМ-4 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_21 та ОСОБА_22 в післяобідній, час бачили як біля арки за адресою АДРЕСА_2, ОСОБА_5 передав ОСОБА_6 гроші в сумі 500 доларів США. Після цього для збереження доказів ними було прийнято рішення про негайне затримання ОСОБА_6., яке відбулося біля входу в під’їзд. Після затримання гр.-н ОСОБА_6 був доставлений до відділення ТВМ-4 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві, розташованого в м.Києві по вул.Прорізній, 12, де у присутності понятих із задньої правої кишені штанів в які був одягнений ОСОБА_6, були виявлені та вилучені гроші серед яких були 500 доларів США, що належать ОСОБА_23 і були передані ним раніше за повернення документів на картини. У ході затримання та знаходження у відділенні міліції ОСОБА_6  вів себе дуже агресивно, намагався чинити опір, падав на землю, кусав собі губи кричав. Для запобігання подальшого нанесення собі та можливого нанесення оточуючим тілесних ушкоджень до ОСОБА_6. були застосовані спецзасоби наручники. Після цього ОСОБА_6 був переданий до відділу дізнання, де відносно нього було порушено кримінальну справу та його було затримано в порядку ст. 106 КПК України. Останній винним себе не визнавав, з метою уникнення відповідальності почав видумувати різні історії з приводу появи у нього цих картин. Оскільки документи на картини та гроші в сумі 1000 доларів США так і не були повернуті власнику і були всі підстави вважати, що вони знаходяться за місцем проживання ОСОБА_20, старшим слідчим Шевченківського РУ ГУ Болюбашем  03 березня 2009 року було ініційовано подання до Шевченківського районного суду м.Києва для отримання дозволу на проведення обшуку в квартирі ОСОБА_6.. 05.03.2009 року він спільно із старшим слідчим Болюбашем Є.В. та оперуповноваженим ОСОБА_7 в присутності ОСОБА_6. його захисника та двох понятих, провели обшук в НОМЕР_3 по АДРЕСА_2 Перед початком обшуку ОСОБА_6 був дуже стурбованим, коли слідчий запропонував йому добровільно видати гроші в сумі 1000 доларів США та документи на картини ОСОБА_20 відповів згодою та спочатку повів всіх учасників слідчої дії до кімнати, де відкривши шухляду серванта повідомив, що помилився з місцем знаходження документів. Після цього ОСОБА_6 повідомив, що в нього в квартирі є тільки сертифікати, що гроші він передав викрадачам. Далі останній прослідував до комори, де на третій полиці лежала папка в якій знаходились сертифікати. На запитання слідчого чому той заховав їх так далеко, ОСОБА_6 нічого чітко відповісти не зміг. В цей момент в квартиру ОСОБА_6. хтось подзвонив, як вияснилось це була його дружина ОСОБА_26 На запитання слідчого чи відомо їй про місцезнаходження грошей в сумі 1000 доларів США, остання відповіла, що забрала їх із шухляди серванта, який стоїть у дальній кімнаті. Як виявилось це була саме та шухляда до якої перш за все підійшов ОСОБА_6 Після цього ОСОБА_26 було запропоновано видати гроші на що вона погодилась та сказала, що привезе їх через 20 хв. В ході проведення обшуку у ОСОБА_6 було вилучено 400 доларів США та 2 кинджали, а по приїзду у гр.-ки ОСОБА_26 оперативним працівником ОСОБА_7. в присутності понятих з рук останньої були вилучені гроші в сумі 900 доларів США, оскільки 100 доларів США зі слів останньої вона вже витратила. Номери купюр, вилучених грошей, співпадали з тими, які були вписані в акт огляду грошей та належали ОСОБА_5 і були передані ним ОСОБА_6 за повернення картин. По оперативній інформації отриманої від агентури ОСОБА_26 під час знаходження в камері тимчасового утримання передав своїй дружині ОСОБА_20 повідомлення в якому просив забрати з квартири гроші в сумі 1000 доларів США та повідомив їх місцезнаходження. Після того як відносно ОСОБА_26 було обрано запобіжний захід підписка про невиїзд, він почав міняти свою версію та шукати алібі свого місцезнаходження в момент вчинення злочину, мотивуючи, що він знаходився в іншому місці. Виконуючи доручення слідчого оперативним шляхом, ними було встановлено, що ОСОБА_6 в момент вчинення злочину знаходився за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 до цього у пізній вечірній час він здійснював телефонні дзвінки поблизу свого місця проживання. Вранці після вчинення ним злочину він поїхав на свою другу квартиру, де почав привертати увагу мешканців будинку, щоб ті його запам’ятали і тим самі створили йому алібі.

Показаннями свідка ОСОБА_21 даними ним на досудовому слідстві та у судовому засіданні, який дав показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_17

Показаннями свідка ОСОБА_7 даними ним на досудовому та у судовому слідстві про те, що він працює оперуповноваженим ТВМ-4 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві та 05 березня 2009 року він спільно із старшим слідчим Болюбашем Є.В. та оперуповноваженим ОСОБА_17 в присутності ОСОБА_6. його захисника та двох понятих провели обшук в АДРЕСА_2. Коли слідчий запропонував ОСОБА_6 видати гроші в сумі 1000 доларів США та документи на картини останній відповів згодою та, пройшовши до кімнати, де відкрив шухляду серванта, повідомив, що помилився з місцезнаходженням документів. Після цього ОСОБА_6 сказав, що неправильно зрозумів слідчого, що грошей у нього немає, а є лише сертифікати, гроші за картини він передав викрадачам. Після цього ОСОБА_20 повів нас до комори, де на полиці лежала папка в якій знаходились сертифікати. В цей момент в квартиру ОСОБА_6. хтось подзвонив, як виявилось це була його дружина ОСОБА_26 На запитання слідчого чи відомо їй про місце знаходження грошей в сумі 1000 доларів США, остання повідомила, що забрала їх з шухляди серванта який стоїть у дальній кімнаті. Після цього ОСОБА_26 було запропоновано видати ці гроші, на що вона відповіла згодою та повідомила, що при ній їх не має та вона привезе їх через 20 хв. В ході продовження обшуку у ОСОБА_6 були також вилучені ще гроші в сумі 400 доларів США. По приїзду гр.-ки ОСОБА_26 ним в присутності понятих з рук гр. ОСОБА_26 були вилучені гроші в сумі 900 доларів США, оскільки 100 доларів США зі слів ОСОБА_26 вона вже витратила.

Показаннями свідка ОСОБА_26, даними на досудовому та судовому слідстві , яка показала, що 05 березня 2009 року приблизно о 15-20 год. вона прийшла до квартири свого чоловіка ОСОБА_6., що по АДРЕСА_2, де працівниками  міліції проводився обшук квартири. В ході якого в неї за її добровільною згодою були вилучені гроші в сумі 900 доларів США. 9-ть купюр номіналом по 100 доларів США, які попередньо вона взяла в цій же квартирі разом з усіма іншими цінними речами після того, як її чоловіка було затримано за підозрою у вчиненні злочину та зберігала за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_6. Про походження даних грошей їй нічого не відомо.

Показаннями свідка ОСОБА_12, даними ним в судовому засіданні про те, що ОСОБА_5 йому доводиться зятем, а ОСОБА_15 дочкою. ОСОБА_6. знає, вони сусіди, конфліктів між ними не було, неприязних стосунків не має. Повідомив, що являється викладачем в академії Мистецтв та є реставратором національного заповідника Софії Київської. На неофіційне звернення слідчого ним робилась попередня оцінка зниклих картин художника О.П. Боголюбова «Вітрильник»та М.О. Алісова «Морський пейзаж з рибалками». При здійсненні даної оцінки, він орієнтувався по фотографіям картин, які брав в Інтернеті, написаних в однаковому стилі зі зниклими картинами, приблизно в один і той же яас. Також у нього в розпорядженні були фотографії  зниклих картин. Дочка написала заяву про викрадення картин до міліції. Та в міліцію необхідно було подати документ про попередню вартість картин. Впереше він побачив картини, коли вони були забрані у ОСОБА_6. наприкінці лютого 2009 року. Що стосується оцінки вартості картин, то ні один експерт не може сказати точну вартість картини. Вартість картини – це ціна по якій вона продається на аукціоні, тобто це ціна, яку заплатили за картину. Всі аукціони проходять офіційно. Аукціони на сайті виставляють всі ціни.  Попередня оцінка робиться шляхом порівняльного аналізу картин схожого розміру, тематики, конкретних художників, цін по яким ці картини продавалися, а також враховується, те чи виставлялися картини на аукціон. Але це не значить, що встановлена шляхом такої попередньої оцінки вартість конкретної картини і буде становити її реальну вартість. Ціну картини можна назвати тоді, коли картину продали чи купили. Про те, що зникли картини йому стало відомо приблизно о 12-30 год., коли він прийшов на обід до дому, вдома всі шукали картини. Під час розгрузки картин, він був вдома, розвантажувати картини не допомагав, на роботу йшов біля 9-ти год. ранку. Його робота починається о 09-00 год., виходить з дому на роботу о 08 год. 50 хв., до роботи йти 5 хв., тобто о 08 год. 50 хв. йому ще не було відомо про викрадення картини. Йому не відомо коли ОСОБА_5 виявив зникнення картин, однак думає, що десь після 09-00 год. бо о 09 год. всі ще спали. Після того як пропали картини дочка та зять опитали в під’їзді всіх сусідів. Троє сусідів бачили ці картини в період з 08 год. до 09-00 годин, одна сусідка, що мешкає в квартирі над ними двері не відчинила, бо їх сім’я хворіла. Третя квартира, яка знаходиться над нами вона знаходиться в оренді. Подзвонивши власниці, вони дізнались телефон посередника, який здає квартиру і виявилось, що ця квартира в цю ніч не здавалась. Тобто фактично картини могли забрати мешканці бу. Малоймовірно, що зі сторонніх осіб міг хтось зайти до під’їзду, оскільки в них вхідні двері відчиняються з квартири (нажимається кнопка та відкриваються двері). Опитавши всіх мешканців підозра впала на ОСОБА_6., бо він повів себе дивно. На прохання ОСОБА_5 він теж поспілкувався з ОСОБА_6 просив сприяти в пошуку картин через декілька днів після їх зникнення. При розмові у ОСОБА_6. вдома, той пропонував допомогу у пошуку картин, а потім два тижні робив вигляд, що займається їх пошуком,  розігрував комедію. Він начебто вів переговори з викрадачами, також вів переговори з зятем, допитував двірника та ще щось, але він не вникав. йому не відомо хто був ініціатором з приводу винагороди, а також не відомо чи дзвонив ОСОБА_19 з повідомленням, що знайшлись картини. Хоча ОСОБА_6 вказує, що не міг взяти картини, бо його з 11 по 12 лютого 2009 року не було вдома, це не відповідає дійсності, оскільки його бачили в той день зранку сусіди.

Показаннями свідка ОСОБА_29, даними ним в судовому засіданні, про те, що ОСОБА_6. знає Оскільки вони сусіди та мешкають в одному під’їзді будинку АДРЕСА_2 Йому у справі відомо, що сусіди з кв. НОМЕР_4  12.02.2009 року забули картини на майданчику, коло ліфта. Він коли йшов на роботу 12.02.2009 року близько 08 год 30 хв. бачив ці картини на майданчику коло ліфта та зрозумів, що це забули сусіди з кВ. НОМЕР_4. Повернувшись з роботи, йому, стало відомо, що дані картини зникли. Пізніше йому стало відомо, що у викраденні даних картин звинувачують ОСОБА_6. Йому не відомо чи був вдома ОСОБА_6 з 11.02.2009 року по 12.02.2009 року та вранці 12.09.2009 року, коли він йшов  на роботу він ОСОБА_6. не бачив. Ввечері заходили мешканці кв. НОМЕР_4 та запитували чи не бачив він картини, на що він повідомив, що, коли йшов на роботу, то бачив їх біля ліфту. Крім мешканців кв. НОМЕР_4 у нього про зниклі картини була розмова з ОСОБА_6, який цікавився обставинами їх зникнення. Двері до під’їзду, де він мешкає обладнані магнітним замком та ключі є виключно у мешканців під’їзду.   

Показаннями свідка ОСОБА_30, даними нею на досудовому слідстві та у судовому засіданні, про те, що вона мешкає в  АДРЕСА_3 та на роботу о 08 год. ранку 12.02.2009 року  вона бачила в під’їзді на майданчику коло ліфта між 4 та 5 поверхами перев’язаний пакет в якому щось було. Тримаючи пакет в руках вона відчула, що там знаходяться картини. Знаючи, що поверхом нижче проживає сім’я художників вона подумала, що вони зараз заберуть ці картини, а тому поставила їх на місце та пішла на роботу. Приїхавши з роботи близько 18 год. 30 хв., вона, у  під’їзді побачила оголошення, в яких йшлося про те, що зникли картини, суми винагороди вказано не було. Коли вона вийшла з ліфту її зустрів мешканець кв. НОМЕР_4 ОСОБА_5, який розпитував її про картини, що вона бачила вранці, про що вона і розповіла. Двері до під’їзду обладнані магнітним замком та ключі є виключно у мешканців під’їзду.   

Показаннями свідка ОСОБА_31 від 08.12.2011 року допитаного на  підставі ст.315-1, в порядку ст.118 КПК України та оголошеними у судовому засіданні, який пояснив, що знайомий з ОСОБА_5 з 2007 року.  У його власності перебували картини О.П. Боголюбова «Вітрильник»та М.Алісова «Пейзаж з рибалками». Вони з ОСОБА_5 уклали усний договір і підтвердили його розпискою з умовами сторін. Дана розписка написана в лютому місяці 2009 року під час перебування ОСОБА_5 в АР Крим самим ОСОБА_5 в двох екземплярах та підписана ним. Після чого ним були передані ОСОБА_5 дві картини А.П. Боголюбова «Вітрильник»та А.Алісова «Пейзаж з рибалками»в обмін як заставу ОСОБА_5 залишив йому картину «Ялта»М.Цветкової і 15 тисяч гривень. Умовами було те, що у випадку відповідності переданих  ОСОБА_5 картин та приєднаних до них документів, а також у випадку сплину трьох тижнів з дня підписання розписки до його власності переходять картина В.Цветкової «Ялта»та 15000 грн., а у власність ОСОБА_5 картина М.Алісова «Морський пейзаж з рибалками»та А.Боголюбова «Парусник». (т.4 а.с.106-108).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_16 пояснив, що ним робилися висновки судово-мистецтвознавчої експертизи № 2632 від 26.06.2009 року та № 2633 від 26.06.2009 року. Згідно  інструкції Міністерства юстиції в якій описана мистецтвознавча експертиза до неї входять питання встановлення вартості творів мистецтва. Якщо це є твір мистецтва, то вартість встановлює не товарознавча експертиза, а мистецтвознавча, а тому він має повноваження на оцінку вартості твору в межах проведення мистецтвознавчої експертизи.  У висновку № 2632 та № 2633 не перераховується технічна документація, яка передавалась разом з картинами, у зв’язку з тим, що вона не приймалась до уваги. При наданні висновку він може спиратися лише на результати власних досліджень. В даному випадку документація, яка була надана, не була суттєвою для  висновку. Вартість твору картини М.Алісова «Морський пейзаж з рибалками»визначалась за методикою ОСОБА_35 «Визначник вартості художніх творів»і за коефіцієнтом, який наводиться в методиці, а саме визначалась площа твору  стан твору, рейтинг художника, попит на даний твір, зміна попиту, документальне та художнє значення. Рейтинг наводиться в визначнику ОСОБА_35, крім того вони отримують зміни рейтингів по художникам по кожному року, який випускає російський видавець. Саме Визначник ОСОБА_35 використовується, оскільки цей довідник внесений в реєстр, рекомендований до використання та затверджений Міністерством юстиції України. По назві твору не можна визначити чи є у художника певний твір, оскільки можна визначити лише по художнику його твори. Тобто назва картини не є ознакою для визначення, При дослідженні вони користуються і Інтернет ресурсами, але в основному ми тією літературою, яка є у фонді бібліотеки. Належність тої чи іншої картини визначається не лише по опису картини, а також і по іншим ознакам. Реставраційне втручання змінює вартість картини. Ціна картини така по якій куплять картину, тобто ціну визначає продавець та покупець. Оцінка картини, що вказана у висновку не є остаточною, а становить ціну картини на дату оцінки та на час вчинення злочину, тобто на 12 лютого 2009 року.

До висновку про те, картина «Морський пейзаж з рибалками»є оригінальним твором вони прийшли за техніко-технологічним дослідженням, –так стан фарбового шару відповідає початку ХХ століття, підпис знаходиться в авторському фарбовому шарі, з’єднаний з ним. Підпис за своїми окремими та загальними ознаками збігається із зразками підпису Алісова, тому і був зроблений висновок, що підпис на картині виконаний Алісовим по м’якому авторському фарбовому шарі. На основі дослідження мистецтвознавчих ознак і було встановлено, що картина відповідає творчій спадщині Алісова та є його оригінальним твором. При формулюванні питань поставлених слідчим перед експертом у своїй постанові, вони не змінювали ім’я художника, коли наводили ці питання у висновку експертизи, ними враховано - це як технічну помилку слідчого при постановці питання і у висновку було наведено в якій редакції питання буде вирішуватись експертами. Він як експерт має право викласти питання в тій редакції, в якій він його розуміє. У проведені додаткової експертизи картини «Вітрильник»участі він не приймав, у зв’язку з тим, що був задіяний в інших експертних дослідженнях.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_37 пояснила, що нею робилися висновки судово-мистецтвознавчої експертизи № 2632 від 26.06.2009 року,  № 2633 від 26.06.2009 року, № 2630 від 17 липня 2009 року. Так разом з експертом ОСОБА_16, вона прийшла до висновку що «Вітрильник»це не робота Боголюбова, а картина «Морський пейзаж з  рибалками»є оригінальною роботою Алісова. Оцінка вартості картин здійснювалась на підставі методики ОСОБА_35. Аукціонна ціна картини не є критерієм оцінки вартості картини. Оцінку картин Алісова вони робили по періоду 2008-2009 роки. Спочатку не було здійснено оцінки вартості картини «Вітрильник», у зв’язку з тим, що не був встановлений автор картини, однак в другій додатковій експертизі було надано оцінку даному твору, оскільки там було поставлено інше питання, з приводу того якщо художник невідомий. Оцінка здійснювалась з урахуванням того, що твір «Вітрильник» є антикваріатом, тому, що даному твору більше 150 років, що було встановлено за станом фарби. В додатковому висновку не вказано, що картина має отвір, бо вдруге картини не описувалась, так як це робилось в першому висновку. Вартість картини встановлено приблизно. Технічна документація не враховувалась, оскільки в них своє бачення та вони такій документації не вірять, а здійснюють своє дослідження.

Будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_38 у судовому засіданні повідомила, що  працює в Національній академії образотворчого мистецтва, та проводила на приватне прохання ОСОБА_5 приблизно за рік до викрадення даних картин їх техніко-технологічне дослідження, оскільки являється хіміком по спеціальності. Дату, коли саме вона проводила це дослідження, вона не пам’ятає. Особисто ОСОБА_5 був замовником цього дослідження і він особисто передавав картини на дослідження та потім забрав.

Крім наведених вище показань потерпілого, свідків, пояснень експертів, вина підсудного підтверджується, письмовими доказами та даними, що в них містяться.

Даними, що містяться в заяві про злочин гр. ОСОБА_15 від 13.02.2009 року та зареєстрованої 13.02.2009 року, в якій остання вказує, що 12.02.2009 року в парадному виявила крадіжку пакета в якому знаходились дві картин «Вітрильник»та «Пейзаж»( т.1 а.с. 24);

Даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 13.02.2009 року та фототаблиці до нього, відповідно до яких на момент огляду майданчику з 14-00 год. по 14-40 год., який розташований на п’ятому поверсі шестиповерхового будинку АДРЕСА_2 ніяких предметів та знарядь злочину виявлено не було ( т.1 а.с. 54-58).

Даними, що містяться в заяві про злочин ОСОБА_5 від 23.02.2009 року про те, що сусід –ОСОБА_6 з квартири НОМЕР_3 вимагає гроші в розмірі 1000 доларів США нібито за допомогу по поверненню картин. (т.1 а.с.60).

Даними, що містяться в заяві про злочин ОСОБА_5 від 26.06.2009 року про те, що 26.02.2009 року гр.-н ОСОБА_6 вимагає в нього гроші в сумі 500 доларів США за повернення сертифікатів до картин «Вітрильник»та «Морський пейзаж»( т.1 а.с. 73).

Даними, що містяться у акті огляду від 24.02.2009 року відповідно до якого потерпілому ОСОБА_5 були вручені гроші в сумі 1000 доларів США 10 купюр номіналом 100 доларів США: HF 45988913 A; HF 45988914 A; HF 45988915 A;  HF 45988916 A; HF 45988917 A; HF 45988918 A; HF 45988919 A; HF 45988920 A; HF 45988921 A; HF 45988922 A, для передачі їх ОСОБА_6 за повернення його картин. (т.1 а.с.68).

Даними, що містяться у акті огляду, відповідно до якого потерпілому ОСОБА_5 були вручені гроші в сумі 500 доларів США -5 купюр номіналом по 100 доларів США: HF 45988927 A; HF 45988928 A; HF 45988931 A; HF 45988932 A; HF 45988933 A, для передачі їх ОСОБА_6 за повернення документів до картин. ( т.1 а.с.74).

Виправлення в даті складання протоколу на думку суду ніяким чином не впливає на достовірність і правильність даних, які зафіксовані в цьому акті. Оскільки судом встановлено у судовому засідання з показань потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_17, що факт вручення ОСОБА_5 грошових коштів працівниками міліції для подальшої передачі ОСОБА_6 мав місце саме 26.02.2009 року, після написання ОСОБА_5 заяви про те, що за повернення технічної документації на картини ОСОБА_6 вимагає у нього гроші в розмірі 500 доларів США. Сам акт складений уповноваженою особою, у відповідності до чинного законодавства в присутності понятих.

Даними що містяться в протоколі огляду та вилучення від 26.02.2009 року, відповідно до якого у ОСОБА_5 працівниками міліції були вилучені картини «Парусник»та «Морский пейзаж з рибалками», які йому за гроші в сумі 1000 доларів США передав ОСОБА_6 ( т.1 а.с.71).

Даними, що містяться в протоколі огляду та вилучення від 26.02.2009 року, відповідно до якого у ОСОБА_6. працівниками міліції були вилучені гроші в сумі 500 доларів США, 5 купюр номіналом по 100 доларів США: HF 45988927 A; HF 45988928 A; HF 45988931 A; HF 45988932 A; HF 45988933 A, які він отримав від потерпілого ОСОБА_5 за повернення документів на картини (т.1 а.с.79).  

Даними, що містяться в протоколі обшуку від 05.03.2009 року відповідно до якого в НОМЕР_3 буд. АДРЕСА_2 за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_6. був виявлений та вилучений сертифікат і дослідження на 10-ти аркушах до картини художника А.П. Боголюбова «Вітрильник»та «Морський пейзаж з рибалками»,  а також хіміко-технологічне дослідження на 1-му аркуші до художнього твору «Морський пейзаж з рибалками»художника М.О. Алісова. ( т.1 а.с. 93).

Даними, що містяться у протоколі огляду та вилучення від 05.03.2009 року відповідно до якого у ОСОБА_26 у НОМЕР_3 буд. АДРЕСА_2 о/у ОСОБА_7. вилучив  гроші в сумі 900 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США: HF 45988913 A; HF 45988914 A; HF 45988915 A;  HF 45988916 A; HF 45988917 A; HF 45988918 A; HF 45988919 A; HF 45988920 A; HF 45988921 A ( т.1 а.с. 96-97);

Даними, що містяться в протоколі очної ставки від 20 липня 2009 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 відповідно до якого ОСОБА_5 підтвердив раніше дані свої показання та вказав, що твердження ОСОБА_6., що крадіжка картин була ним інсценована є абсурдом. ( т.2 а.с.76-НОМЕР_2).

Даними, що містяться в протоколі очної ставки від 20.07.2009 року між свідком ОСОБА_15 та обвинуваченим ОСОБА_6 під час якої ОСОБА_15 підтвердила раніше надані показання. ( т.2 а.с. 83-89).

Даними, що містяться в протоколі виїмки від 08.07.2011 року відповідно до якого у ОСОБА_5 вилучено та приєднано до справи картину А.Алісова «Морський пейзаж з рибалками», олія, розмір 40х50 см, картину «Вітрильник», полотно, олія, 41х45,5 см. ( т. 3 а.с. 226).

Даними, що містяться в протоколі виїмки від 14.08.2011 року, згідно якого у ОСОБА_5 14.08.2011 року було вилучено сертифікат на витвір мистецтва картини О.П. Боголюбова «Вітрильник»на 2-х аркушах; висновок хіміко-технологічного дослідження картин «Вітрильник»на 1-му аркуші; висновок державного ермітажу відділу науково-технічної експертизи О.П. Боголюбов «Вітрильник»на 6-ти  аркушах; висновок хіміко-технологічного дослідження картини «Морського пейзажу з рибалками»М.Алісова на 1-му аркуші. ( т.4 а.с. 22-40).

Висновком судово-мистецтвознавчої експертизи № 2633 від 26.06.2009 року  відповідно до якої наданий художній твір «Морський пейзаж з рибалками»полотно, олія, 40х50 см є оригінальною роботою художника М.О. Алісова, матеріальна вартість картини М.О. Алісова «Морський пейзаж з рибалками», що розрахована відповідно до методики ОСОБА_35, «Визначник вартості живопису», становить 30 500 грн. ( т.1 а.с 112-114).

Висновком додаткової мистецтвознавчої експертизи № 6230 від 17.07.2009 року відповідно до якої матеріальна вартість наданого на дослідження предмету антикваріату –художнього твору «Вітрильник», полотно, олія, 41х45.5 см, автор невідомий, з урахуванням його художнього рівня та стану збереження становить 12 000 грн. ( т.1 а.с.118-120).

 Речовими доказами:

Художнім твором «Вітрильник», художнім твором другого десятиріччя ХХ століття художника М.Алісова –«Морський пейзаж з рибалками», які були вилучені у потерпілого ОСОБА_5, сертифікатом до картини «Вітрильник», дослідженням до художнього твору «Вітрильник»на 10-ти аркушах та хіміко-технологічним дослідженням на 1-му аркуші, до художнього твору «Морський пейзаж з рибалками»художника М.О. Алісова, вилучених при обшуку з помешкання ОСОБА_6., а саме з НОМЕР_3 АДРЕСА_2 ( т.1 а.с. 99-100; 122-124).

Іншими матеріалами кримінальної справи в їх сукупності.

Оцінюючи зібрані на досудовому слідстві та досліджені під час судового розгляду справи докази у їх сукупності, суд вважає пред’явлене обвинувачення ОСОБА_6 повністю доведеним. Невизнання підсудним ОСОБА_6 своєї вини, та посилання на те, що його дії носили цивільно-правовий характер, а також на те, що в момент зникнення картин особисто він знаходився зовсім у іншому місці, його спроби шляхом пошуку свідків забезпечити собі алібі, суд розцінює, як намагання підсудного уникнути кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину. Показання підсудного як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні повністю спростовуються дослідженими під час судового слідства доказами.

Суд, критично оцінює показання підсудного ОСОБА_26, які він давав як під час досудового, так і судового слідства з приводу того, що 12.02.2009 року на час зникнення картин він не знаходився по АДРЕСА_2 Дізнався про зникнення картин від ОСОБА_15 і ОСОБА_5. Переслідуючи мету допомогти своїм сусідам ОСОБА_5 та ОСОБА_15 на прохання ОСОБА_12, проводив пошуки зниклих картин, опитував осіб ( двірників, листоношу, мешканців будинку) надавав поради ОСОБА_5 щодо поведінки. А зниклі картини йому під двері поставила невідома особа, про, що він одразу ж повідомив ОСОБА_5, однак останній забрав картини через певний час. За картини останній йому заплатив винагороду в два етапи в загальному розмірі 1500 доларів США. Після чого він був затриманий. Вважає, що його дії мають цивільно-правовий характер. Крім того вважає, що все було спровоковано з боку потерпілого ОСОБА_5, з метою йому помститися, оскільки між ними був конфлікт, а також з метою підвищення вартості картин.

Так, будучи допитаним в якості  підозрюваного від 26.02.2009 року ( т.2 а.с. 45-46) ОСОБА_6 відмовився давати показання та вказав, що дасть показання в присутності захисника.    

Будучи допитаним в якості обвинуваченого від 05.03.2009 року ( т.2 а.с. 57-58) винним себе у пред’явленому йому  обвинуваченні не визнав, відмовився від дачі показань.

Будучи допитаним в якості обвинуваченого від 17.03.2009 року ( т.2 а.с. 61-67) в присутності захисника, ОСОБА_6, повідомляв, що з 09 год. 11.02.2009 року до 21 год. 12.02.2009 року знаходився по АДРЕСА_4 де 13 лютого 2009 року о 19 год. 30 хв. планувалось проведення зборів мешканців будинку. Приїхав до дому в АДРЕСА_2 лише 12.02.2009 року приблизно о 21 год. На зміст оголошень з зображенням двох картин уваги  не звернув. В подальшому зі слів ОСОБА_15 та ОСОБА_5 дізнався про зникнення картин. ОСОБА_5, а в подальшому ОСОБА_12 висловили до нього прохання допомогти в організації пошуку картин, у зв’язку з чим ОСОБА_5 уповноважував його повідомляти всім про те, що за повернення картин буде виплачено винагороду в розмірі 1000 доларів США.  Приблизно  17-18 лютого 2009 року здається це був четвер вранці в двері його квартири був дуже довгий дзвінок, а коли він відчинив двері, то побачив, що йому під двері хтось поставив великий пакет ніби для сміття, в якому знаходились дві картини. Біля квартири нікого не було. В подальшому 25 лютого 2009 року він отримав від ОСОБА_5 гроші в сумі 1000 доларів США, однак останній картини не забрав сказав, що дуже поспішає. На наступний день він знову зателефонував ОСОБА_5 з вимогою, щоб він забрав картини. Коли той прийшов за картинами та запитав, де сертифікати. Він повідомив, що віддасть їх пізніше, тому, що був злий на ОСОБА_5, бо він довго не забирав картини.  

Дані показання є нелогічним та не послідовними, а також такими, що суттєво не узгоджуються з подальшими показаннями ОСОБА_39, як на очних ставках з потерпілим ОСОБА_5, свідком ОСОБА_15, так даних ним у судових засіданнях. Крім того в даних показаннях ОСОБА_6 не вказав на жодного зі свідків, котрий міг би підтвердити, те що в момент зникнення картин він перебував на АДРЕСА_4, хоча станом на 17.03.2009 року повинен був краще ніж згодом пам’ятати такі деталі, якщо б вони відповідали дійсності. Також в кінці допиту, відповідаючи на поставленні питання слідчого, ОСОБА_6, плутався у своїх відповідях, не зміг пояснити для кого призначались гроші в розмірі 1000 доларів США, чому повернув картини лише 26.02.2009 року, а сертифікати до них не повернув, не назвав підстав щодо отримання ним 500 доларів США від ОСОБА_5

Так, на очній ставці з потерпілим ОСОБА_5 20.07.2009 року (т.1 а.с.76-НОМЕР_2) при своєму захиснику ОСОБА_41 ОСОБА_6 вказав, що з ОСОБА_5 він перебуває у неприязних стосунках, у зв’язку з чим у нього не має підстав обмовляти останнього. ОСОБА_5 спровокував його шукати картини, а коли картини були знайдені він дав йому обіцяну винагороду, але міченими грошима. Пошуком картин він займався на прохання ОСОБА_12 та на підставі об’яв, які були розвішані на кожному поверсі їх будинку та на двері кабіни ліфту. Вважає, що все викладене спровоковано з боку потерпілого.

Вперше на даній очній ставці 20.07.2009 року ОСОБА_6 вказав, що, займаючись пошуком картин, розмовляв з двірником ОСОБА_17, який працює двірником в будинку АДРЕСА_7 з двірником ОСОБА_12, листоношею на ім’я ОСОБА_9.

Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_42 у судовому засіданні 24.08.2010 року повідомив, що до нього звертався ОСОБА_6 з повідомлення про зникнення картин, однак коли це було він не пам’ятає.

До показань свідка ОСОБА_43 суд ставиться критично, тому що він дав протилежні показання. 16.07.2009 року на досудовому слідстві (т.2 а.с.16-18) вказав, що працює двірником, повідомив, що ОСОБА_6 до нього не підходив з приводу зникнення картин. Крім самих потерпілих з приводу зникнення картин ніхто до нього не звертався, а в судовому засіданні  28.04.2010 року вказав, що до нього звертався ОСОБА_6 з приводу зникнення картин через 2-3 дні після їх зникнення. Пояснити ж такі розбіжності, після оголошення свідку протоколу допиту раніше наданих ним показань, останній не зміг. А тому суд відноситься до показань даного свідка критично та не бере їх до уваги.

Такі показання свідків дають підстави зробити наступні висновки, що ОСОБА_6, перебуваючи на підписці про невиїзд намагався знайти осіб, які б могли підтвердити придуману ним версію подій, які начебто мали місце, тобто, того, що він дійсно активно проводив пошукові роботи та намагався допомогти в поверненні картин потерпілому ОСОБА_5, з метою отримати за це обіцяну винагороду.

Крім того на очній ставці 20.07.2010 року ОСОБА_6 повідомив, що в 20-х числах лютого 2009 року картини були поставлені йому під двері невідомим (на його думку самим ОСОБА_5). Після чого він повідомив ОСОБА_5, що картини у нього, а останній сказав, що забере їх вранці. На наступний день ОСОБА_5 забрав картини.

Тобто ОСОБА_6 змінив свої показання, які давав в якості обвинуваченого  17.03.2009 року про те, що картини поставлені йому були вранці 17-18 лютого 2009 року та картини ОСОБА_5 не забирав декілька днів, у зв’язку з чим він розізлився на останнього та не віддав сертифікати.

Даючи показання при очній ставці зі свідком ОСОБА_15 20.07.2009 року ( т.2 а.с.83-89) при своєму захиснику ОСОБА_41 ОСОБА_6 повідомив, що в нього неприязні відносини зі свідком, після конфлікту який виник з приводу загороджень біля під’їзду, що були встановлені за його ініціативи. Вказав, що вранці з 22 по 24 лютого йому невідомий поставив картини під вхідні двері. В подальшому картини у його квартирі до повернення ОСОБА_5 перебували 3 доби. Він не заніс картини до кв. НОМЕР_4, де проживають ОСОБА_15 та ОСОБА_5, що поверхом нижче від його квартири, оскільки це залежало від ОСОБА_5 та він чекав, щоб останній компенсував його роботу.  Винагороду в 1500 доларів США за знайдення та повернення картин обіцяв сам ОСОБА_5.

Тобто ОСОБА_6 знову змінив показання з приводу дати та часу, коли картини були йому поставлені під вхідні двері та з приводу обставин повернення картин ОСОБА_5 Крім того не зміг надати чіткої, логічної відповіді на запитання, що йому заважало занести картини разом з сертифікатами до квартири потерпілих.

Аналізуючи показання підсудного ОСОБА_6., суд приходить до висновку, що всі дії ОСОБА_6. на протязі начебто пошуку зниклих картин, виступу посередником між крадіями та потерпілим, схиляння потерпілого написати в оголошеннях суму винагороди, свідчать про його намагання свої злочинні дії звести в площину цивільно-правових відносин та в разі викриття уникнути кримінальної відповідальності. Однак згідно положення ч.4 ст.339 ЦК України –право на одержання винагороди не виникає, якщо особа, яка знайшла загублену річ, не заявила про знахідку або вчинила спробу приховати її, а у відповідності до ст.337 ЦК України –особа, яка знайшла загублену річ, зобов’язана негайно повідомити про це особу, яка її загубила, або власника речі і повернути знайдену річ цій особі.   

Також у судовому засіданні не знайшло свого підтвердження посилання ОСОБА_19 на наявність конфлікту між ним та сім’єю потерпілого ОСОБА_5, оскільки як вказали допитані свідки у судовому засіданні та потерпілий, що конфлікт про який вказує ОСОБА_6  давно вичерпався.

На думку суду про відсутність конфлікту свідчить і той факт, що ОСОБА_19 приймав в себе в гостях як ОСОБА_5 так і ОСОБА_15, що він сам не заперечує.

Крім того, вперше ОСОБА_6 повідомив про свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_44, ОСОБА_45, які можуть підтвердити факт, що  в ніч з 11 лютого та до вечора 12 лютого 2009 року, він знаходився за іншою адресою: АДРЕСА_4  та не є причетним до зникнення картин, будучи допитаним в якості обвинуваченого від 20.07.2009 року (т.2 а.с.96-97), тобто фактично через пів року з дня зникнення картин, що свідчить про те, що ОСОБА_6 намагався тривалий час знайти свідків, які б могли підтвердити, що він фізично не міг знаходитись на місці вчинення злочину в той час, що йому інкримінується слідством. Саме це на думку суду і є причиною тому, чому ОСОБА_6 не назвав даних осіб раніше.

Оцінюючи показання додаткових свідків як на досудовому слідстві так і допитаних у судовому засіданні, суд приходить до наступних висновків.

Так, свідок ОСОБА_8, будучи допитаним на досудовому слідстві 27.06.2009 року ( т.2 а.с.1-2) вказав, що бачив ОСОБА_6. 11.02.2009 року три рази вранці в обід та ввечері, а 12.02.2009 року вранці близько 10 год., потім приблизно о 14 годині та пізно ввечері. Після цього бачив його 13 лютого 2009 року. Свідок вказав, що не може стверджувати чи ночував ОСОБА_6 в ці дні на квартирі НОМЕР_5 Крім того вказав, що ОСОБА_6 підходив до нього повідомляв, що відносно нього порушено кримінальну справу, у зв’язку з чим просив пригадати події, які передували зборам 13 лютого 2009 року.

У судовому засіданні 28.04.2010 року свідок ОСОБА_8, даючи показання повідомив, що йому о 8-мій годині ранку зателефонував ОСОБА_6 на мобільний телефон та попросив винести документи, для цього вийти на вулицю, що він і зробив. На вулиці вони поспілкувались близько 15-20 хв. Однак, після оголошення протоколу допиту свідка на досудовому слідстві, останній не зміг пояснити, чому будучи допитаним на досудовому слідстві в якості свідка, він, повідомляв, що розмову з ОСОБА_6 мав о 10 год. 12.02.2009 року та вказав, що на момент його допиту 27 червня 2009 року він краще пам’ятав події, які передували загальним зборах мешканців будинку 13 лютого 2009 року.

Враховуючи, те що свідок ОСОБА_8 не зміг пояснити причини чому у судовому засіданні 28.04.2010 року він вказав, що мав розмову з ОСОБА_6 у дворі будинку по АДРЕСА_4 о 08 год. 12.02.2009 року, а на досудовому слідстві, вказав, що розмова відбувалась о 10-00 год. 12.02.2009 року та зазначив, що на час допиту його в якості свідка 27.06.2009 року він краще пам’ятав події, бо сплинуло менше часу, в протоколі допиту свідка від 27.06.2009 року міститься запис свідка, що те, що протокол ним прочитано з його слів записано вірно, тому суд приймає до уваги показання свідка, які він давав на досудовому слідстві, а до показань у судовому засіданні ставить критично з наведених підстав.  

Так, свідок ОСОБА_9,  будучи допитаною  у судовому засіданні 09.06.2010 року та на досудовому слідстві 27.06.2009 року ( т.2 а.с.5-7) повідомила, що ОСОБА_6 в будинку в якому вона проживає з родиною має квартиру, але проживає за іншою адресою. ОСОБА_6 являється членом правління в ОСББ. На 13 лютого 2009 року на 19 год. було заплановано проведення загальних зборів мешканців будинку. Їй відомо, що ОСОБА_6  проводив косметичний ремонт. Вона бачила ОСОБА_6. 12 лютого 2009 року, коли він без дзвінка прийшов до неї до дому близько 10 год., під час сніданку зі своїм молодшим сином. Він пробув 10-15 хв. та на початку 11 год. пішов до якогось сусіда, можливо до ОСОБА_8 Про те, що ОСОБА_6. обвинувачують  у крадіжці картин, вона дізналась від ОСОБА_6., який 3-4 місяці тому під час того як вона гуляла з дитиною підійшов до неї та, розповівши про якісь неприємності, почав акцентувати її увагу на зборах ОСББ, які відбувались 13 лютого 2009 року. На її питання чи він шукає алібі, той відповів, що так. Пізніше через деякий час, до неї знову звернувся ОСОБА_6 і попросив зайти до нього в квартиру для зустрічі з його адвокатом, що вона й зробила. Адвокат попросила написати пояснення з приводу того, де був ОСОБА_6 12 лютого 2009 року. Вона запам’ятала факт, що ОСОБА_6 підштовхував її, щоб вона написала, що бачила його о 09 год., але це було не так і фактично вона його бачила вже після половини десятого ближче до 10 години. Свідок повідомила, що їй не відомо чи ночував ОСОБА_6 в ніч з 11 лютого на 12 лютого 2009 року у своїй квартирі на АДРЕСА_4, та вказала, що останній має автомобіль.  

Свідок ОСОБА_11, показання якого були оголошені під час судового слідства, будучи допитаним на досудовому слідстві 17.07.2009 року ( т.2 а.с.25-26) повідомляв, що з ОСОБА_6 познайомився приблизно в січні 2009 року, який проживає в сусідньому будинку НОМЕР_6 по АДРЕСА_4 в м.Києві. У зв’язку з тим, що правління ОСББ будинку, де він проживає почало робити різні махінації і він як житель будинку почав вести активну боротьбу по поновленню прав мешканців, а в будинку, де проживав ОСОБА_6 була схожа ситуація, то вони розробляли план боротьби з приводу чого часто спілкувалися та здається він бачив ОСОБА_6. 12.02.2009 року близько 10 год. 20 хв., а також близько 20-00 год.

Свідок ОСОБА_10, будучи допитаним на досудовому слідстві 16.07.2009 року ( т.2 а.с. 14-15) вказав, що працює консьєржем в під’їзді будинку АДРЕСА_4. 12 лютого 2008 року він виносив сміття і о 08 год. 10 хв. бачив як ОСОБА_6 стояв у дворі будинку та розмовляв з ОСОБА_8.

Однак на запитання слідчого чому свідок ОСОБА_10, не почувши питання одразу почав чітко розказувати саме про 12 лютого 2009 року і саме про ранній час та звідки він знав, яка саме дата цікавить слідство, останній логічної відповіді не надав.

Інших дат, коли  він бачив ОСОБА_6. свідок ОСОБА_10 повідомити слідчому не зміг.

У судовому засіданні 28.04.2010 року свідок ОСОБА_10 показав, про те, що підсудного знає як мешканця будинку по АДРЕСА_4, де він працює консьєржем, повідомив, що 12 лютого 2010 року повинні були бути збори та в цей день він здавав наряд по службі своїй дружині. Зазвичай зміна міняється у  08-00 год. ранку. Він виносив сміття та бачив ОСОБА_6. це було приблизно о 08-00 год. по 10-00 год. 12.02.2009 року.

Свідок ОСОБА_44 у судовому засіданні 28.04.2010 року показала, що  працює консьєржкою в будинку по АДРЕСА_4 та перебувала на своїй зміні з 11.02.2009 року по 12.02.2009 року до 8 год. ранку. Коли вона здавала зміну, то бачила ОСОБА_6. в 22-45 год. 11.02.2009 року та, закриваючи вхідні двері до під’їзду, вона, з ним поспілкувались, після чого він пішов до свого помешкання. Вночі він нікуди не виходив, оскільки в нього не було ключів від парадного і він ніяк не зміг би відчинити двері, так, щоб вона не побачила. На наступний день тобто 12.02.2009 рок вона запам’ятала, що ОСОБА_6  з 08 ранку ходив з відрами та виносив будівельне сміття.

Однак свідок не змогла назвати інші дати та час, коли вона, ще бачила ОСОБА_6. та пояснити чим саме їй запам’яталось 12 лютого 2009 року.    

Будучи допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_46 повідомив, що працює водієм у ОСОБА_47 за домовленістю та знає ОСОБА_6., у зв’язку з тим, що останній мешкає з ОСОБА_47 в одному будинку. 12 лютого 2009 року він приблизно о 08 год. 30 хв. зустрічався з ОСОБА_6, який передав йому документи з приводу зборів, що мали відбутися 13 лютого 2009 року для ОСОБА_47. Пояснити, з якою метою ОСОБА_19 передавав ОСОБА_47 документи, їх назви, інші випадки, коли ОСОБА_19 для ОСОБА_47 передав документи, свідок не зміг.

До показань свідків ОСОБА_44. ОСОБА_10 та ОСОБА_46 суд ставиться критично, оскільки дані свідки не змогли назвати причини чому їм запам’яталась дата 12 лютого 2009 року та вказати інші випадки з посиланням на конкретну дату та час, коли вони бачили ОСОБА_6. та за яких обставин.

Показання свідка ОСОБА_10 взагалі є плутаними непослідовними. Будучи допитаним на досудовому слідстві не почувши запитання слідчого свідок одразу почав розповідати про події 12 лютого 2009 року.

На думку суду свідки ОСОБА_44, ОСОБА_10, ОСОБА_46 надали показання що бачили ОСОБА_6. близько 08-00 год. 09-00 год. 12.02.2009 року на прохання ОСОБА_6., з метою допомогти останньому уникнути кримінальної відповідальності.

Про викладене свідчить той факт, що вперше інформація про те, що є свідки, які можуть підтвердити алібі підсудного під час вчинення ним злочину, з’явилась 20.07.2009 року. Раніше ні підсудний, ні самі свідки з подібними заявами до правоохоронних органів не звертались.  

Показання інших свідків, а саме ОСОБА_8, ОСОБА_9  ОСОБА_11, про те, що вони бачили ОСОБА_6. в будинку НОМЕР_6 по АДРЕСА_4  приблизно з  09-30 до 10-30 пред’явлене обвинувачення ОСОБА_6 не спростовують, оскільки після викрадення картин в період часу з 08-45 год. по 09 год.  він мав близько 45 хвилин, щоб залишити місце події та опинитися на АДРЕСА_4 в буд НОМЕР_6 та привертати до себе увагу, з метою забезпечення собі алібі в майбутньому.

Копії квитанцій, що надані підсудним, підтверджують лише факт придбання ним будівельних матеріалів на проведення ремонту, однак жодним чином не спростовують пред’явлене обвинувачення.

Показання потерпілого ОСОБА_5, свідка ОСОБА_15 ОСОБА_12 в частині обставин зникнення картин, проведених заходів щодо їх пошуку, написання заяв про злочин в правоохоронні органи, проведених  розмов з ОСОБА_6, обставин повернення картин ОСОБА_6 за «винагороду», є чіткими та послідовними, узгоджуються між собою а також з показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_21, ОСОБА_17, які теж дали чіткі та послідовні показання, з протоколами слідчих дій, іншими доказами у їх сукупності.

Посилання підсудного та захисту, на непослідовність показань потерпілого в частині обставин придбання картин не має значення у даній справі, оскільки обставини придбання потерпілим картин не стосуються суті пред’явленого обвинувачення підсудному ОСОБА_6 за ч.3 ст.185 КК України. А що стосується вартості картин, то як потерпілий ОСОБА_5 так і свідки ОСОБА_15, ОСОБА_12, будучи допитаними на досудовому слідстві так і у судовому засіданні неодноразово вказували, що є поняття оціночної вартості, а є поняття ціни конкретного витвору мистецтв за домовленістю сторін, а тому ними в своїх показаннях вказувались різна вартість викрадених картин.

Допитані у судовому засіданні експерти ОСОБА_37 та ОСОБА_16, детально роз’яснили, яким чином ними проводилось дослідження творів М.О. Алісова «Вітрильник»та художнього твору «Парусник», автор невідомий, оскільки було встановлено, що даний твір не є роботою О.П «Боголюбова»та робились висновки судово-мистецтвознавчих експертиз. Дані висновки є категоричними, а тому суд з урахуванням роз’яснень експертів, вважає їх належним джерелом доказів, які містять фактичні дані на підставі яких встановлено вартість предметів злочину -   художніх творів М.О. Алісова «Вітрильник»та «Парусник», автор невідомий.

Посилання захисту на те, що протокол огляду та вилучення від 26.02.2009 року ( т.1 а.с. 71), протокол огляду та вилучення від 26.02.2009 року ( т.1 а.с.79) являються  недопустимими документами є недоречним. Оскільки кримінальна справа  була порушена за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України 16.02.2009 року, у даній справі у відповідності до ст.103 КПК, 104 КПК України проводилось дізнання, оперативні працівники діяли з дотриманням норм КПК України, в межах наданих повноважень Законом України «Про міліцію»та їх дії були спрямовані на виконання своїх обов’язків направлених на вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів, з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили.

Оглянувши в судовому засіданні диск з записом відео сюжету телевізійного каналу «ЧП. INFO»за 03.03.2009 року суд вважає, що доводи захисту з приводу інтерв’ю ОСОБА_5 стосовного того, що картини знаходились біля ліфту всього декілька хвилин, картини потерпілому не належать та щодо вартості однієї з картин в 35 000 доларів США, не знайшли свого підтвердження, оскільки такі висловлювання з боку потерпілого під час інтерв’ю не мали місця ( т.3 а.с. 169).

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка Болюбаш Є.В. вказав, що працює заступником начальника слідчого відділу ТВМ-4 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві та з моменту винесення постанови про прийняття справи до свого провадження в його провадженні перебувала кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6. Дана справа була порушена дізнавачем. Закінчував досудове слідство у даній справі інший слідчий, тому він не ознайомлював обвинуваченого з матеріалами справи та не складав обвинувальний висновок у справі. Чи ставив до відома ОСОБА_6. про призначення у справі мистецтвознавчих експертиз не пам’ятає, так як пройшло вже три роки. Пояснив, що за клопотанням підсудного допитувались свідки, які проживають в будинку на АДРЕСА_4, які повідомили, що ОСОБА_6 шукав алібі, його присутності в момент вчинення злочину за адресою АДРЕСА_4. Зазначив, що як вбачається з протоколів ознайомлення складених слідчим Платоновим А.В., він не знайомив з постановою про призначення експертизи ОСОБА_6.  ( т.2 а.с.103, 117).

Протокол прослуховування звукозапису від 18.07.2009 року та СД диск 52х700 Mb «DIGITEX»з аудіо записом розмов на якому містяться аудіо записи розмов ОСОБА_5 з ОСОБА_6, які були зроблені ОСОБА_5, суд визнає недопустимим доказом відповідно до рішення Конституційного суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011 року у справі за конституційним  поданням служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України. Відповідно до якого обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

Доводи ОСОБА_6. про застосування до нього не процесуальних методів ведення дізнання не підтверджені, про що свідчить постанова помічника прокурора Шевченківського району м.Києва ОСОБА_48 від 25.11.2011 року, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом вчинення злочинів, передбачених ст.ст.364, 365 КК України.

Оцінивши зібрані по справі і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд вважає повністю доведеним пред’явлене підсудному обвинувачення.

          Отже з урахуванням викладеного дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) що завдала значної шкоди потерпілому.

Призначаючи покарання підсудному суд, відповідно до вимог ст.65 КК України бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним злочину, характеризуючі дані про його особу, стан здоров'я, сімейний стан, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.

          Зокрема при призначенні покарання підсудному ОСОБА_6 судом враховується те, що він вчинив злочин, який відноситься за ступенем тяжкості до тяжких злочинів, обставини вчинення даного злочину, характер дій, його відношення до вчиненого, а також те, він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, злочин вчинив вперше, на момент вчинення злочину працював та мав на утримані неповнолітню дитину, по місцю проживання характеризується посередньо, вік підсудного, незадовільний стан здоров’я.  

          Судом не встановлено обставин, які б обтяжували чи пом’якшували покарання підсудного.

З урахуванням викладеного суд вважає необхідним призначити  підсудному ОСОБА_20 покарання у межах санкції ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на певний строк.

Однак враховуючи особу підсудного ОСОБА_6., обставини викладені вище, те що він 1950 року народження, має постійне місце проживання та реєстрації, раніше не вчиняв кримінально-каранних діянь, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому звільняє його від відбування призначеного покарання з випробуванням і іспитовим строком, на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов’язків, передбачених п.п. 2,3,4 ст.76 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 слід зашити без розгляду, оскільки він поданий на стадії судового слідства, з порушенням  ч.3 ст.28 КПК України. Роз’яснити потерпілому ОСОБА_5 його право  пред’явити позов про відшкодування збитків завданих злочином в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з підсудного судові витрати за проведення експертиз.

Речові докази:   СД диск 52х700 Mb «DIGITEX», дослідження до картини О.П. Боголюбова «Парусник»на 10 аркушах  слід зберігати в матеріалах справи.

Хіміко-технологічне дослідження на 1-му аркуші, до картини «Морський пейзаж з рибалками», художника М. Алісова, сертифікат до картини О.П. Боголюбова «Вітрильник», художній твір «Морський пейзаж з рибалками»художника», полотно, олія 40х50 см., художній твір «Вітрильник», полотно, олія, 41х45,5 см., невідомого художника слід передати у розпорядження потерпілого ОСОБА_5

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд                                             з а с у д и в :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі

          На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 2 (два) роки.

          Зобов’язати ОСОБА_6 на підставі п.п. 2, 3, 4 ст.76 КК України без дозволу  кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за межі України на постійне проживання, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтись на реєстрацію.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишити без змін у вигляді підписки про невиїзд.

Речові докази: СД диск 52х700 Mb «DIGITEX», дослідження до картини О.П. Боголюбова «Парусник»на 10 аркушах  слід зберігати в матеріалах справи.

Хіміко-технологічне дослідження на 1-му аркуші, до картини «Морський пейзаж з рибалками», художника М. Алісова, сертифікат до картини О.П. Боголюбова «Вітрильник», художній твір «Морський пейзаж з рибалками»художника М.Алісова, полотно, олія 40х50 см., художній твір «Вітрильник», полотно, олія, 41х45,5 см., невідомого художника слід передати у розпорядження потерпілого ОСОБА_5

Стягнути на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за проведення судово-мистецтвознавчих експертиз в розмірі 6073 грн. 50 коп. ( т.1 а.с. 105, 111, 118) та на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві за проведення криміналістичної експертизи в розмірі 608, 09 грн. (т.1 а.с. 127).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 залишити без розгляду.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва на протязі 15 діб з дня, наступного після його проголошення, через районний суд.

Суддя