Справа № 1 la-614 2007 р. Головуючий у 1 інстанції Сушко Н.В.
Категорія - ст. 185 ч. 1 КК України Доповідач Михайлишин Г.Я.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року липня 17 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі: Головуючого: Леона 0.1. Суддів: Михайлишин Г.Я., Макарова Ю.М. з участю прокурора: Малиш Н.С. та адвоката: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 квітня 2007 року.
Цим вироком засуджено: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігів, українця, громадянина України, одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, згідно ст. 89 КК України не судимого, за ст. 185 ч.1 КК України на два роки позбавлення волі.
Запобіжний захід, підписку про невиїзд, змінено на взяття під варту з залу суду.
Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 17 квітня 2007р. Вироком суду ОСОБА_2визнаний винним у тому, що він 30 липня 2006р. близько 22 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в салоні автомобіля "Мерседес-Бенц" реєстраційний номер НОМЕР_1, скориставшись тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заснули в салоні автомобіля, маючи вільний доступ до майна ОСОБА_4, таємно викрав у нього мобільний телефон марки "Нокіа 3120" вартістю 548 грн., що був у шкіряному чехлі вартістю 40 грн., із стартовим пакетом оператора стільникового зв'язку "Київстар" вартістю 25 грн., на рахунку якого знаходились 12 грн., а всього викрав майна потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 980 грн.
В апеляції та доповненні до неї адвокат ОСОБА_1 просить вирок суду відносно ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу щодо нього закрити
на підставі ст.1 п. "б" Закону України Про амністію від 19.04.2007р., звільнивши ОСОБА_2 з-під варти з залу суду.
В обґрунтування покликається на те, що суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. Вказує, що незважаючи на наявність в матеріалах кримінальної справи даних про те, що ОСОБА_2виявляє ознаки розумової відсталості - олігофренії в степені легкої дебільності і відповідно до ст. 45 КПК України участь захисника у розгляді справи є обов'язковою, суд першої інстанції незаконно прийняв відмову засудженого від захисника, чим грубо порушив його право на захист.
Зазначає, що до ОСОБА_2 слід застосувати акт амністії, оскільки він має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та санкція 185 ч.1 КК України передбачає максимальне покарання до трьох років позбавлення волі.
В апеляції прокурор ставить питання про скасування вироку суду та скерування справи на новий судовий розгляд з тих підстав, що суд І інстанції всупереч вимогам п.2 ч.1 ст. 45 КПК України розглянув справу без участі захисника, незважаючи на наявність у засудженого психічних вад, в силу яких він не міг сам реалізувати своє право на захист.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2, його захисника -адвоката ОСОБА_1, прокурора - які просять задовольнити подану захисником засудженого апеляцію, апеляцію прокурора задовольнити частково - скасувати вирок суду та справу закрити внаслідок акту амністії, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція захисника засудженого підлягає до задоволення, а апеляцію прокурора слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 45 КПК України участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і при розгляді кримінальної справи в суді є обов'язковою, якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний через свої психічні вади не може сам реалізувати своє право на захист.
З висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи вбачається, що ОСОБА_2виявляє ознаки розумової відсталості - олігофренії в степені легкої дебільності /а.с.50-51/.
За таких обставин, прийнявши відмову ОСОБА_2 від захисника, незважаючи на наявність у нього психічних вад, в силу яких він не міг сам реалізувати своє право на захист, суд І інстанції допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону - порушив право підсудного на захист, що є безумовною підставою до скасування вироку суду.
В апеляції захисника також ставиться питання про закриття справи щодо ОСОБА_2 на підставі ст.1 п."б" Закону України "Про амністію" від 19.04.2007р.
В засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2подав письмову заяву про те, що свою вину у скоєному злочині визнає повністю та просить застосувати до нього Закон України Про амністію" від 19.04.2007.
Колегія суддів вважає, що така заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Статтею 6 Закону України "Про амністію" № 955-V від 19.04.2007р. постановлено звільнити від кримінальної відповідальності осіб, які підпадають під дію ст.1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають в провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті судами, або розглянуті, але вироки не набрали законної сили, про злочини вчинені до набрання чинності цим законом.
Відповідно до ст. 1 п. "б" цього Закону амністія застосовується до осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, які вчинили умисні злочини, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2обвинувачується у скоєнні 30.07.2006р. /до набрання чинності Законом України "Про амністію"/ злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, за яке законом передбачене покарання до трьох років позбавлення волі.
Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1, виданого 21.06.2005р. Доброгостівською сільською радою Дрогобицького району Львівської області, у ОСОБА_2 є донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.25/.
З довідки Дрогобицького міськрайонного суду від 11.07.2007р. вбачається, що в провадженні суду справ про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав не перебувало.
Визначені Законом України "Про амністію" обставини, які би перешкоджали можливості застосування до ОСОБА_2 цього закону -відсутні.
А тому, колегія суддів вважає, що вирок суду слід скасувати та справу про обвинувачення ОСОБА_2 закрити внаслідок акту амністії, звільнивши ОСОБА_2 з-під варти з залу суду.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 376 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 задовольнити, апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, задовольнити частково.
Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 квітня 2007 року відносно засудженого ОСОБА_2 скасувати, а справу закрити на підставі ст. 1 п. "б", ст.6 Закону України "Про амністію" № 955-V від 19.04.2007року, звільнивши ОСОБА_2 з-під варти з залу суду негайно.