Справа № 11А - 622 2007 р.                                    Головуючий у І інстанції: Бунда А.О.

Категорія ст. 129 ч, 1 КК України                           Доповідач: Вовк АС.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

"20"липня 2007 року   колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Львівської області  в складі:

головуючого Пайонкевича ТТ., суддів   ГавриловаВ.М., Вовка А.С., з участю прокурора Василик Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1  на вирок Бродівського районного суду Львівської області від 10 травня 2007 року, -

встановила:

цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин

України, уродженець с Заболотів та

житель с.Ражнів Бродівського району

Львівської     обласні,     з                      середньою

спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні шестеро дітей , рані ше не судимого ,

засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст.129 ч.1 КК України та

призначено покарання у виді двох місяців арешту.

Запобіжний захід -   підписку про невиїзд залишено без змін.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 14 січня 2007 р. о 20.00 год. в с Ражнів Бродівського району, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті ревнощів, вчинив сварку та бійку зі своєю дружиною, яка змушена була покликати на допомогу сусідів. Коли на подвір'я прийшов ОСОБА_2, щоб заспокоїти ОСОБА_1, то останній схопив сокиру і демонструючи її, почав погрожувати, що зарубає.

Потерпілий сприйняв цю погрозу реально, але все таки кинувся на ОСОБА_1, щоб забрати сокиру. Підсудний намагався вдарити сокирою потерпілого по голові, але той відхилився і лезо сокири спричинило рану на чолі. Внаслідок цього ОСОБА_2 отримав рубану рану на чолі справа.

В апеляції засуджений стверджує, що по справі не все, на його думку було з'ясовано, він сокири в руках не мав та не мав наміру нею наносити ушкодження потерпілому, фактичні обставини були не такими, як це вказано в вироці, тому просить вирок скасувати за відсутністю в його діях складу злочину.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про незадоволення апеляції, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, суд приходить до висновку про залишення вироку без змін, а апеляції без задоволення.

Місцевий суд, всупереч доводам апелянта, повно, всебічно та об'єктивно розглянув докази з позиції достовірності та допустимості і оцінив їх в сукупності, правильно кваліфікувавши дії ОСОБА_1 за ст.129 ч.1 КК України.

Як видно з матеріалів справи, його вина в скоєнні вказаного злочину повністю доведена показами потерпілого, свідків, висновком судово-медичної експертизи, допитом експерта в судовому засіданні та іншими доказами по справі.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, в тому числі і ті, на які посилається засуджений.

. Колегія суддів вважає, що покарання засудженому призначено у відповідності до вимог ст. ст. 65,67,66 КК України, є необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів і не вбачає підстав для зміни міри покарання.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

вирок Бродівського районного суду Львівської області від 10 травня 2007 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляцію без задоволення.

Ухвала виготовлена в єдиному екземплярі в нарадчій кімнаті.