Справа № 1 la-639 2007 р.                                      Головуючий у 1 інстанції Ванівський О.М.

Категорія - ст.309 ч.2 КК України                         Доповідач Михайлишин Г.Я.

         УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2007 року липня 24 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі: Головуючого: Пайонкевича Т.Т. Суддів: Михайлишин Г .Я., Волинця М.М. з участю прокурора: Свореня М.М.

розглянула у    відкритому  судовому    засіданні  в місті Львові кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2007 року. Цим вироком засуджено:

ОСОБА_1,        ІНФОРМАЦІЯ_1,    уродженку    м.    Львова,    громадянку

України, проживаючу в АДРЕСА_1,    раніше     судиму    27.02.2006р.     Сихівським

районним судом м. Львова за ст. 309 ч.1 КК України до

одного року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК

України    звільнену    від    відбування    покарання    з

випробуванням з іспитовим строком один рік,

за ст. 309 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК

України до призначеного покарання частково приєднане невідбуте покарання

за  вироком  Сихівського  районного  суду  м.  Львова  від  27.02.2006р.     і

остаточно, за сукупністю вироків, призначено покарання два роки один місяць

позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженій до вступу вироку в законну силу залишено попередній - взяття під варту.

Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 01 лютого 2007р. З засудженої ОСОБА_1 постановлено стягнути в користь НДЕКЦ при  УМВСУ  у  Львівській  області   188  грн.  ЗО  коп.   судових  витрат  за проведення   експертизи  та   61   грн.   01   коп.   за  проведення   експертного дослідження.

Питання відносно речових доказів вирішене відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Вироком суду ОСОБА_1 визнана винною в тому, що вона 28 січня 2007р. на Краківському ринку в м. Львові незаконно придбала в особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, макову соломку, з якої 30

січня 2007р. незаконно виготовила наркотичний засіб - опій ацетильований, частину якого вжила, а решту опію ацетильованого, маса якого в перерахунку на суху речовину складала 0,63 грама, незаконно зберігала в скляному флаконі в квартирі АДРЕСА_2. Даний наркотичний засіб, який відноситься до особливо-небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, був вилучений працівниками ВБНОН Галицького РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області 31 січня 2007р. при огляді даної квартири з письмової згоди власника.

В апеляції засуджена ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність її вини у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій та вірність їх кваліфікації, просить пом'якшити призначене їй покарання. В обґрунтування покликається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги її стан здоров'я та, що на її утриманні знаходиться хвора мати пенсійного віку.

Заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_1, яка підтримала подану апеляцію, міркування прокурора про законність і обгрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої до задоволення не підлягає.

Висновок суду про доведеність вини засудженої у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій та вірність їх кваліфікації в апеляції не оспорюється. Відповідно до положень ч.3 ст. 299 КПК України судом першої інстанції докази досліджувались лише в обсязі допиту самої засудженої, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорювались.

Щодо поставленого в апеляції засудженої ОСОБА_1 питання про пом'якшення їй покарання, призначеного вироком суду І інстанції, то підстав для того, щоб визнати покарання надто суворим - немає.

При обранні покарання засудженій ОСОБА_1 суд 1 інстанції вірно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженої, яка характеризується позитивно, наявність пом'якшуючих покарання обставин -щире каяття засудженої у скоєному злочині, те, що вона має на утриманні дитину 1995 року народження - інваліда з дитинства, відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також те, що засуджена скоїла злочин в період іспитового строку за попереднім вироком суду - будучи звільненою від відбування покарання з випробуванням, не виправдала довіри суду, на шлях виправлення не стала. За таких обставин, призначене засудженій покарання у вигляді позбавлення волі, мінімальне згідно санкції статті, за якою кваліфіковано злочин - є обгрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження нових злочинів. Оскільки засудженою не відбуте покарання за вироком Сихівського районного суду м. Львова від 07.05.2007р., суд 1 інстанції вірно застосував положення ст.71 КК України та обрав остаточне покарання, яке відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.

З врахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення поданої по справі апеляції.

Оскільки згідно рапорту працівника Галицького РВ УМВСУ у Львівській області від 31.01.2007р. ОСОБА_1 була затримана 31.01.2007р. /а.с.4/, то, в

порядку ст. 365 КПК України, початок відбуття строку покарання їй слід рахувати з цього числа.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Вирок Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2007 року відносно засудженої ОСОБА_1 залишити без змін, а її апеляцію - без задоволення.

В порядку ст. 365 КПК України початок строку відбуття покарання засудженій ОСОБА_1 слід рахувати з 31.01.2007р. - з дня фактичного її затримання, а не з 01.02.2007р. як зазначено у вироку суду.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом шести місяців з моменту набрання нею законної сили.