Спраад № 22а-2824/2006р категорія 42

Головуючий у 1. інстанції Городецький Д.І. Доповідач суіщя Козлов С.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

ЗО серпня 2006 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі: Головуючого: Перцової В.А., Суддів: Козлова С.П., Повєткіна В.В., При секретарі: Білоус A.M., Розглянув у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 1302 про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню, -

Встановила :

В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військо­вої частини А 1302 про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню, посилаю­чись на те, що він проходить військову службу в в/ч А 1302, яка складає більше 10 років, тому згідно з Указом Президента України від 05 травня 2003 року № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" відповідач повинен йому виплачува­ти надбавки в розмірі 33% преміальних за безперервну військову службу, заборгова­ність по яким з 01.05.2003р. складає 1607,07грн.. З цих підстав він просив суд стя­гнути з відповідача на його користь цю суму.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2006 року з військової частини А 1302 на користь ОСОБА_1 стяг­нута заборгованість по грошовому забезпеченню за період з 01 травня 2003 року по 01 березня 2005 року у сумі 1607,07грн..

В апеляційній скарзі військова частина А 1302 просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушенням судом норм процесуального та матеріального права.

Перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду у межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходив з того, що визначення Міністром оборони України порядку і умов виплати ОСОБА_1 надбавки за безперервну військову службу не відповідає вимогам законодавства, що регулює ці питання.

З таким висновком суду погодитися не можна.

Судом встановлено, що позивач проходить військову службу в в/ч А'1302 та на 04.02.2006р. має безперервну службу понад 10 років.

Згідно з Указом Президента України від 05 травня 2003 року № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" Міністру оборони України надано право встановлювати щомісячні надбавки за безперервну військову службу в збройних силах понад 10 років у розмірі до 30% від грошового забезпечення.

Наказом Міністра оборони України від 26 травня 2003 року № 149 встановлена надбавка за безперервну військову службу в збройних силах понад 10 років з розраху­нку до 30% від грошового забезпечення.

Стягуючи на користь позивача заборгованість по виплаті грошової надбавки за безперервну військову службу суд помилково виходив з розрахунку зазначеної надбавки у розмірі 30% від грошового забезпечення, оскільки Міністру оборони України надано право встановлювати щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах понад 10 років у розмірі не 30%, а до 30^ від грошового забезпечення.

Пунктом 2 Наказу Міністра оборони України від 26 травня 2003 року № 14 9 "Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безпе­рервну військову службу в Збройних Силах України" передбачено, що розміри щомісяч­ної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України щорічно встановлюються,

виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони Ук­раїни.

Як вбачається з матеріалів справи, Міністром оборони України за безперервну військову службу понад 10 років встановлені надбавки в травні-жовтні 2003 року, сі-чні-серпні 2004 року, січні-лютому 2005 року - у розмірі не більш 5%, в листопаді-грудКі 2003 року - 10%,а У розмірі 30% - лише в вересні-грудні 2004 року. Саме з цих розмірів нараховувалися та виплачувалися позивачеві грошові надбавки і заборго­ваності по ним відповідач перед позивачем не має (а.с.. 6).

Встановлення Міністром оборони України у 2003-2005 роках зазначених надбавок у розмірі менше 30% від грошового забезпечення, відповідає вимогам Указу Президента України щодо права Міністра оборони України визначати порядок і умови виплати за­значених надбавок, в тому числі і щодо визначення їх розміру. Ці розпорядження Міністра оборони України у встановлені законом порядку і строки не визнані незакон­ними і не скасовані.

За таких обставин висновки суду про стягнення на користь позивача заборгова­

ності по виплаті грошової надбавки за безперервну військову службу є безпідставни­

ми,                                                   і

Тому рішення суду про задоволення позову підлягає скасуванню у зв'язку з не­відповідністю висновків суду обставинам справи і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Оскільки підстав для задоволення позовних вимог немає, колегія суддів вважає за необхідне постановити нове рішення про відмову ОСОБА_1 в позові до військової частини А 1302 про стягнення заборгованості по виплаті грошової надбавки за безперервну військову службу.

Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу військової частини А 1302 задовольнити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2006 року скасувати.

В позові ОСОБА_1 до військової частини А 1302 про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню відмовити.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом^дветс^місяців з дня набрання законної сили.

2