Справа № 11-334/2008 р. Головуючий у І інстанції - Іванченко Я.М. Категорія - ст. 286 ч. 3 КК України Доповідач - Оседач М.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Навозенко Л.С.
суддів - Оседача М.М., Шахової О.Г.
з участю прокурора - Надточій О.О.
підсудного - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Новгород-Сіверського району Чернігівської області на постанову Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 4 квітня 2008 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, непрацюючого, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого,
- у скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч. 3 КК України
повернута прокурору Новгород-Сіверського району для організації проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 14 грудня 2006 року, близько 15 год., керуючи автомобілем марки „Мазда-626” д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись у напрямку м. Чернігова по автодорозі „Чернігів-Мена-Сосниця-Гремяч” на 151 км. + 50 м. вказаної автодороги грубо порушив п.п. 1.5, 2.3. п. „б”, 11.3, 12.3, 13.3, 14.2 п. „в” Правил дорожнього руху України, а саме: проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною перед початком обгону невстановленого під час досудового слідства транспортного засобу, не переконався, що смуга зустрічного руху, на яку він збирався виїхати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, не надав дорогу транспортному засобу, що рухався у зустрічному напрямку, не обрав безпечного інтервалу, в момент виникнення небезпеки, не вжив заходів для зменшення швидкості автомобіля аж до його зупинки, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу вищезазначеної автодороги де вчинив зіткнення з автомобілем марки „ГАЗ-5312” д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що рухався по своїй смузі руху в напрямку м. Новгород-Сіверський.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля „ ГАЗ-5312 ” ОСОБА_2., отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, пасажир автомобіля „ Мазда 626 ” ОСОБА_3. отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці дорожньо-транспортної пригоди, а інший пасажир вказаного автомобіля -ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень помер 25 грудня 2006 року в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги.
Порушення ОСОБА_1. вимог п.п. 2.3 п. „б”, 11.3, 12.3., 13.3 та 14.2 п. „в” Правил дорожнього руху України стало причиною та умовою виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.
Направляючи справу на додаткове розслідування, суд зазначив, що досудове слідство по даній справі було неповним, оскільки під час його провадження всупереч вимогам ст.ст. 22, 64 КПК України, не були дослідженні, а також поверхнево та однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, суд в постанові вважав за необхідне органам досудового слідства виконати слідуюче:
- детально допитати співробітників ДАІ, які першими прибули на місце ДТП, щодо наявних на місці ДТП слідів транспортних засобів які в подальшому було знищено;
- провести детальне та ретельне відтворення обстановки та обставин події злочину з врахуванням показів співробітників ДАІ, свідків ОСОБА_5. таОСОБА_6.;
- визначити місце первинного контакту автомобілів „ГАЗ-5312” та „Мазда 626”;
- усунути протиріччя наявні у показах потерпілого ОСОБА_2, щодо траєкторії руху керованого ним автомобіля „ГАЗ-5312” по дорозі й узбіччю, швидкістю руху, його дій по керуванню автомобілем до зіткнення та дати їм належну оцінку;
- на підставі отриманих даних провести експертизу по дослідженню обставин та механізму ДТП;
- провести інші процесуальні дії в яких виникне необхідність під час додаткового розслідування.
Не погоджуючись з постановою суду прокурор, який брав участь при розгляді справи в місцевому суді подав апеляцію, в якій просить її скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суду. Вимоги мотивовані тим, що місцевий суд мав можливість самостійно усунути недоліки в судовому засіданні шляхом більш ретельного допиту підсудного, свідків, проведення відповідних експертиз, дачі судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України та вчинення інших процесуальних дій без повернення справи на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора щодо необхідності задоволення апеляції, підсудного, який був незгодний з доводами апеляції, дослідивши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи поданої апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 281 КПК України, можливе направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, з мотивів неповноти чи неправильності досудового слідства, коли ця неповнота чи неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що органи досудового слідства не в повному обсязі виконали вимоги ст. 22 КПК України, щодо обов'язку вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.
Так, місцевий суд обґрунтовано дійшов до висновку про те, що обвинувачення ґрунтується не на об'єктивних доказах, а на суперечливих поясненнях та показах потерпілого ОСОБА_2 Органи досудового слідства взагалі не перевіряли вірогідність цих показів, оскільки в справі відсутні будь-які матеріали, що свідчили б про перевірку їх спроможності з технічної сторони та можливості наявності і його вини у ДТП.
Крім того, відповідно до висновку транспортно-трасологічної експертизи № 3 достовірно не встановлено місце, де відбувся первинний контакт автомобілів та лише ймовірно визначено смугу руху проїзної частини, на якій відбувся такий контакт автомобілів.
Виходячи з цього, необхідно зробити висновок, що органами досудового слідства покладені в основу обвинувального висновку докази, які самі по собі є суперечливими.
Встановлені судом першої інстанції недоліки проведеного по справі досудового слідства не можуть бути усунуті в ході судового слідства по причині необхідності проведення значної кількості слідчих дій.
Наведена неповнота та однобічність досудового слідства виключає постановлення по справі вироку, а усунути цю неповноту та однобічність у судовому засіданні неможливо, оскільки необхідно провести чисельні слідчі дії, що не є специфікою суду, а тому справа підлягає поверненню на додаткове розслідування для усунення суттєвої неповноти досудового слідства, підтвердження чи спростування обставин, які мають суттєве значення для правильного її вирішення.
За таких обставин постанова місцевого суду є законною, обгрунтованою і підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію помічника прокурора Новгород-Сіверського району Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 4 квітня 2008 року про повернення на додаткове розслідування кримінальної справи відносно ОСОБА_1 - без змін.
С У Д Д І:
Л.С. Навозенко М.М. Оседач О.Г. Шахова