Справа № 11-287/2008 Головуючий І інстанції: Чурупченко М.І.
категорія - ч. 2 ст. 286 КК України Доповідач: Баглай І.П.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2008 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області у складі:
Головуючого судді Баглая І.П.,
суддів Григор'євої В.Ф., Білоброва В.Д.,
при секретарі Гой Н.Г.,
з участю прокурора Шваб Л.В.,
потерпілої ОСОБА_2.,
засудженого ОСОБА_1.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Корюківського району, потерпілихОСОБА_3 таОСОБА_2. на вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2008 року.
Цим вироком засуджено
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця та мешканцяАДРЕСА_1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого водієм ПОСП «Мрія», раніше не судимого,
по ч. 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_1. звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки та покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання чи роботи та періодично з'являтися до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користьОСОБА_2. таОСОБА_3 4211,49 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 20000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь держави 204 грн. у відшкодування витрат на проведення автотехнічної експертизи.
Запобіжний захід ОСОБА_1., до набрання вироком законної сили, залишено у вигляді підписки про невиїзд.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Судом першої інстанції ОСОБА_1. було засуджено за те, що він, 22 жовтня 2007 року, близько 18 год. 30 хв., в с. Савинки, Корюківського району Чернігівської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в порушення вимог п.п. 1.5, 2.3(а, б), 2.9(а), 12.2, 19.1(а), 31.6(б) Правил дорожнього руху України, керував автомобілем марки «САЗ-3307», д.н.з. НОМЕР_1, в якому не працювали зовнішні освітлювальні прилади, була несправна гальмівна система, несправне рульове керування, в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості не був уважним та не слідкував за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість зупинити транспортний засіб в межах видимості проїзної частини, внаслідок чого здійснив наїзд на ОСОБА_4., який перебував в стані алкогольного сп'яніння та лежав на проїжджій частині дороги. Від отриманих тілесних ушкодженьОСОБА_4. помер на місці події.
Не погоджуючись з вироком суду, помічник прокурора Корюківського району та потерпіліОСОБА_3 і ОСОБА_2. подали апеляції, в яких просять:
- помічник прокурора - вирок скасувати та постановити новий вирок, яким призначити засудженому покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки. Вважає, що суд не врахував позицію потерпілих та прокурора про призначення засудженому реальної міри покарання, в недостатній мірі врахував тяжкі наслідки злочину і скоєння його у стані алкогольного сп'яніння;
- потерпілі - вирок скасувати та постановити новий вирок, яким призначити засудженому реальну міру покарання. Вважають вирок суду занадто м'яким. Вказують, що суд не врахував тяжкі наслідки скоєного злочину, що засуджений на досудовому слідстві свою вину визнав частково, давав неправдиві покази та фактично не відшкодував в повній мірі витрати на похорони та поминки покійного.
Заслухавши доповідача, прокурора та потерпілу ОСОБА_2., які підтримали свої апеляції та наполягали на їх задоволенні, засудженого, який просив відмовити у задоволенні обох апеляцій і залишити вирок без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи, допитавши засудженого та потерпілу ОСОБА_2., дослідивши дані про особу засудженого, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає апеляцію помічника прокурора обґрунтованою, а апеляцію потерпілих такою, що підлягає частковому задоволенню.
Вина засудженого у скоєнні інкримінованого злочину, при обставинах наведених у вироку суду, відповідає фактичним даним справи і повністю підтверджується сукупністю перевірених судом 1-ї інстанції доказів.
В апеляційному суді ОСОБА_1 підтвердив, що дійсно 22 жовтня 2007 року він вживав спиртне, після чого, близько 18 год. 30 хв., в с. Савинки, Корюківського району Чернігівської області, в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості, керував автомобілем марки «САЗ-3307», в якому не працювали зовнішні освітлювальні прилади, були несправні гальмівна система і рульове керування. Потерпілого на дорозі він не побачив.
Потерпіла ОСОБА_2. апеляційному суду пояснила, що від сторонніх людей довідалася про загибель брата в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Матеріальну шкоду засуджений відшкодував.
ПотерпілаОСОБА_3 на досудовому слідстві, як видно із оголошеного в апеляційному суді протоколу її допиту, поясняла, що її синОСОБА_4. загинув в дорожньо-транспортній пригоді і до водія ОСОБА_1. вона має матеріальні та моральні претензії, так як втратила близьку їй людину. (а.с. 160)
Таким чином вирок суду першої інстанції ґрунтується на достатніх і достовірних доказах.
Але, вирішуючи питання про вид та розмір покарання, суд, у відповідності з вимогами ст. 65 Кримінального кодексу України, призначив його без врахування характеру і ступеню суспільної небезпеки злочину, його наслідків та даних про особу підсудного.
ОСОБА_1 скоїв злочин перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, грубо нехтуючи Правилами дорожнього руху України, що призвело до загибелі людини. Разом з тим колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 вживає заходи по відшкодуванню заподіяної потерпілим шкоди, має на утриманні неповнолітню дитину, працює, позитивно характеризується, а потерпілий, в свою чергу, також перебував у стані алкогольного сп'яніння і сам проявив грубу необережність.
За таких обставин вирок суду щодо ОСОБА_1., в частині призначеного йому покарання, підлягає скасуванню.
З врахуванням характеру і ступеню суспільної небезпеки скоєного злочину, даних про особу ОСОБА_1. та обставин справи, колегія суддів вважає, що його виправлення та перевиховання можливі лише шляхом позбавлення волі, але термін покарання повинен бути мінімальний, що передбачений санкцією інкримінованого кримінального закону.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 378, 379 КПК України, судова колегія,
п р и с у д и л а:
Апеляції помічника прокурора Корюківського району задовольнити, а потерпілихОСОБА_3 таОСОБА_2. - задовольнити частково.
Вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2008 року щодо ОСОБА_1, в частині призначеного йому покарання, скасувати.
Призначити ОСОБА_1 по ч. 2 ст. 286 КК України покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
В решті вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2008 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1. рахувати з моменту затримання.
Вирок може бути оскаржено і на нього внесено подання прокурором до Верховного Суду України, через апеляційний суд Чернігівської області, протягом одного місяця після проголошення.
Судді:
І.П. Баглай В.Ф. Григор'єва В.Д. Білобров