Справа № 22ц-889/2008                     Головуючий у 1 інстанції - Карапиш Т.В.

Категорія - цивільна                                    Доповідач - Мельниченко Ю.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19 травня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Ічнянської міської ради Чернігівської області та ПОСП „Хлібороб” м.Ічня Чернігівської області про визнання рішення недійсним та усунення перешкод в здійсненні права на приватизацію житла,

В С Т А Н О В И В :

       16 лютого 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним і скасувати рішення Ічнянської міської ради від 16.10.2001 року №553 „Про оформлення права власності на об”єкти нерухомості” та зобов”язати ПОСП „Хлібороб” м.Ічня передати у комунальну власність на баланс Ічнянської міської ради житлові будинки, що відносились до громадського житлового фонду КПСП „Хлібороб” м.Ічня. Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що зазначеним рішенням Ічнянської міської ради надано розпорядження на оформлення права власності на ПОСП „Хлібороб” м.Ічня щодо 29 житлових будинків, в тому числі будинку поАДРЕСА_1, в якому він проживає зі своєю сім”єю. На підставі даного рішення всі житлові будинки формально стали власністю ПОСП „Хлібороб”, хоча до прийняття рішення від 16.10.2001 року вони відносились до громадського житлового фонду, оскільки спочатку колгоспу „ХХІІ з”їзд КПРС”, а потім його правонаступникам. ОСОБА_1. вважає рішення Ічнянської міської ради від 16.10.2001 року №553 незаконним, оскільки воно суперечить Указу Президента від 29.01.2001 року №62 „Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки”, відповідно до якого житловий будинок, в якому він проживає, повинен був передаватися не у приватну власність, а у комунальну власність загальнодержавного житлового фонду -на баланс Ічнянської міської ради, що дозволило б йому право набути житло в порядку приватизації.

        Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19 травня 2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.

       В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що рішення Ічнянської сільської ради від 16.10.2001 року суперечить Указам Президента України від 29.03.2000 р. №398\2000 „Про деякі заходи щодо поліпшення умов господарювання недержавних сільськогосподарських підприємств” та від 29.01.2001р. №62/2001 „Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки”, Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство”, Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об”єктів соціальної сфери...”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 13.08.2003 р.№1253. Суд взяв до уваги доводи відповідача про те, що рішення міської ради від 16.10.2001 р. є законним, оскільки житловий будинок, в якому проживає позивач, є службовим приміщенням та є власністю ПОСП „Хлібороб”. Проте, рішення Ічнянської міської ради №245 від 31.05.1993 року „Про затвердження і визнання службовими відомчих квартир і будинків, що належали пайовому СГП „Хлібороб”  протирічить ст. 118 ЖК України, а питання про перезатвердження колгоспних квартир як службових у зв”язку з реорганізацією господарства не було введено до порядку денного зборів колгоспу 02.03.1993 року. Апелянт наполягає на тому, що при організації сільськогосподарського підприємства житловий фонд і об”єкти соціальної сфери не підлягали паюванню, а повинні були передаватись у комунальну власність у відповідності до вимог зазначених вище нормативних актів.

       Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

        Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що житловий будинок, в якому проживає позивач, був збудований за кошти колгоспу ім.„ХХІІ З”їзду  КПРС”, правонаступником якого являється ПОСП „Хлібороб”, перебував на його балансі, а тому передача будинку у комунальну власність територіальних громад здійснюється за згодою сільськогосподарського підприємства, а такої згоди надано не було. Крім того, позивач разом із сім”єю проживає в спірному будинку з 1988 року, а тому на підставі ст.125 ЖК України не може бути виселений із нього без надання іншого житла.

       Однак, погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна, враховуючи наступне. 

       По справі встановлено, що позивач зі своєю сім”єю проживає в будинку поАДРЕСА_1 який був споруджений за рахунок колгоспу „Хлібороб”, правонаступником якого є ПОСП „Хлібороб”, та перебував на його балансі.

       Указом Президента України №398/2000 від 09.03.2000 року „Про деякі заходи щодо поліпшення умов господарювання недержавних сільськогосподарських підприємств” на органи виконавчої влади із залученням в установленому порядку органів місцевого самоврядування було покладено обов'язок здійснити безоплатну передачу протягом 2000 року в комунальну власність житлового фонду та інших об'єктів соціальної інфраструктури, включаючи об'єкти незавершеного будівництва, які належать сільськогосподарським кооперативам, приватним (приватно-орендним) сільськогосподарським підприємствам, селянським (фермерським) господарствам, господарським товариствам, а також іншим сільськогосподарським підприємствам, які засновано на приватній власності, із збереженням мережі та функціонального призначення об'єктів соціальної інфраструктури.    

        Відповідно до Указу Президента України від 29.01.2001 р. №62/2001 „Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки” на органи виконавчої влади було покладено обов'язок  забезпечити управління об'єктами права державної власності, що перебували в користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, а також збереження і використання за призначенням до передачі у комунальну власність об'єктів соціальної інфраструктури, які належали зазначеним підприємствам, тобто об'єктів,  які не підлягали паюванню.

        Таким чином на органи виконавчої влади був покладений обов'язок  по збереженню і використанню за призначенням до передачі у комунальну власність об'єктів соціальної інфраструктури, що не підлягали паюванню, а також здійснення безоплатної передачі протягом 2000 року в комунальну власність житлового фонду та інших об'єктів соціальної інфраструктури.

        В порушення вищезазначених Указів Президента України виконавчим комітетом Ічнянської міської ради 16 жовтня 2001 року було прийнято рішення №553 про оформлення права власності на об'єкти нерухомості в тому числі і на житловий будинок, в якому знаходиться квартира позивача по справі і доручено Ічнянському БТІ оформити право власності на дані житлові будинки.

        В послідуючому на виконання зазначених Указів Президента України до Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство” Законом України №547-ІV від 20.02.2003 р. були внесені зміни, і пунктом 8 статті 31 визначено, що об'єкти  соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств - правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

     Відповідно до статті 31 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство” постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 р. №1253 був затверджений „Порядок безоплатної передачі у комунальну власність об”єктів соціальної сфери, житлового фонду, втому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників”, другим пунктом якого визначено, що об'єктами передачі є житлові будинки (разом із вбудованими та прибудованими не житловими приміщеннями), житлові приміщення в інших будівлях, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, та гуртожитки.

     Враховуючи зазначені вище норми закону, спірний будинок належить до об'єктів соціальної інфраструктури, які не підлягали паюванню, і повинні  були бути передані у комунальну власність відповідно до встановленого порядку.

     Позовні вимоги стосовно усунення перешкод у здійсненні приватизації житлового приміщення позивачем заявлені передчасно, а тому не можуть бути задоволені.

     Не підлягають також задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання ПОСП „Хлібороб” м.Ічня передати у комунальну власність на баланс Ічнянської міськради житлові будинки, що відносились до громадського житлового фонду КСП „Хлібороб” м.Ічня, оскільки відповідно до Постанови КМУ №1253 від 13.08.2003 року про затвердження „Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передачі на баланс підприємств - правонаступників” рішення про передачу об'єктів соціальної сфери та житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва приймається відповідною сільською, селищною, міською радою.

     За таких обставин рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

     Керуючись: Указами Президента України №398/2000 від 09.03.2000 року та №621/2001 від 29.01.2001 року; ст.ст.303, 307, п.4 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

      Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

      Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19 травня 2005 року скасувати.

      Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

      Визнати незаконним і скасувати рішення Ічнянської міської ради від 16.10.2001 року №553 „Про оформлення права власності на об'єкти  нерухомості”.

      В решті позовних вимог відмовити.

      Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:                                                            Судді: