ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2006                                                                                             Справа № 14/19  

       Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:  Белінської В.О.(доповідач)

суддів :   Сизько І.А., Тищик І. В.

Секретар судового засідання Врона С.В.  

Представники сторін:

від позивача: Казанчук А.В., довіреність №б/н  від 16.01.06,  представник;

від позивача: Золотаренко В.Г., довіреність №585  від 01.06.06,  предстанвик;

від відповідача: Сосонський О.М., довіреність №б/н  від 25.10.05, гол.держ.под.інспектор;

від відповідача: Щербаков І.Г., довіреність №б/н  від 01.10.05, начальник відділу;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області, м. Гайворон Кіровоградської області

на постанову господарського суду Кіровоградської  області від  27.03.06 р. у справі                  № 14/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат", м. Київ

до   Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області,  м. Гайворон Кіровоградської області             

про  визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

           Товариство з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат",                        м. Київ (далі –Комбінат) звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області (далі –МДПІ) про визнання  нечинним  податкових  повідомлень-рішень Голованіського відділення Гайворонської МДПІ №0000272310/1 від 04.11.2005 р. про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті у розмірі                      333 240,82 грн., №0000332310/1 від 04.11.2005 р.  про нарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 25 619,35 грн. та штрафної санкції у розмірі 51 238,70 грн., №0000111700/1 від 04.11.2005 р. про нарахування прибуткового податку у розмірі 13 738,92 грн. та штрафної санкції у розмірі 27 477,84 грн.

В подальшому позивач доповнив позовні вимоги та просив суд  визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Голованіського відділення Гайворонської МДПІ                    № 0000272310/2 від 20.01.2006 р. про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті у розмірі 252 568,22 грн., № 0000332310/2 від 20.01.2006 р. про нарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 16 578,80 грн. та штрафної санкції у розмірі 33 157,60 грн., № 0000111700/2 від 20.01.2006 р. про нарахування прибуткового податку у розмірі 12 022,92 грн. та штрафної санкції у розмірі 24 045,84 грн.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2006 р. (суддя - Колодій С. Б.) позовні вимоги задоволені частково. Визнано нечинним податкове повідомлення –рішення Голованіського відділення Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції №0000272310/2 від 20.01.2006р. в частині визначення пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі                     252 568,22 грн., як податкового зобов’язання та в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 248 381,04 грн.  Визнано нечинним податкове повідомлення–рішення Голованіського відділення Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000332310/2 від 20.01.06р. про нарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі                                49 736, 40 грн., в тому числі 16 578,80 грн. основного платежу та 33 157,60 грн. штрафної (фінансової) санкції. В задоволенні іншої частини позовних вимог  було відмовлено.

МДПІ  не погодилась з вказаною постановою та звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду від 27.03.2006р. по даній справі  та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

При цьому скаржник посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення були припущені порушення матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору. Зокрема скаржник зазначає, що документи на пересилку та декларування в митних органах на час відображення зазначених операцій в обліку підприємства були відсутні.  Крім того, скаржник вважає донарахування пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД повністю обґрунтованим.

Позивач  надав до апеляційного суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить залишити постанову господарського суду без змін, а апеляційну скаргу МДПІ –  без задоволення.

Справа розглядалась за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в зв’язку зі змінами, внесеними Законом України від 06.10.2005 р. № 2953, які набрали чинності з 01.11.2005 р., до розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” вказаного Кодексу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови господарського  суду Кіровоградської  області по даній справі в повному обсязі, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Співробітниками Голованіського відділення Гайворонської МДПІ за участю співробітників ДПА у Кіровоградської області здійснено планову документальну перевірку Комбінату з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства України за період з 01.04.2004 року по 31.03.2005 року, результати якої оформлено актом перевірки   № 18/23-1-17/31079656 від 19.08.2005 р.

25.08.2005 р. на підставі зазначеного акту перевірки МДПІ прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000272310/0 від 25.08.2005 р. про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті у сумі 333 240,82 грн.,                                № 0000332310/0 від 25.08.2005 р. про нарахування податку на прибуток в розмірі                         5 619,35 грн. та штрафної санкції в розмірі  51 283,70 грн., № 0000111700/0 від 5.08.2005 р. про нарахування прибуткового податку в сумі 12 022,92 грн. та штрафної санкції в сумі           24 045,84 грн.

Позивач  оскаржив зазначені повідомлення-рішення в процедурі адміністративного оскарження, за результатами якого спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін, в зв'язку з чим прийняті податкові повідомлення-рішення №0000272310/1 від 04.11.2005 p., №0000332310/1 від 04.11.2005 p., №0000111700/0 від 04.11.2005 р.

За результатами розгляду скарги позивача ДПА у Кіровоградської області скасовано податкове повідомлення-рішення №0000272310/1 від 04.11.2005 р. у частині нарахування пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 76 428,04 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін; скасовано податкове повідомлення-рішення №0000222310/1 у частині нарахованого податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 7 669,70 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення рішення залишено без змін; податкове повідомлення - рішення №0000111700/1 від 04.11.2005 р. про нарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 12 022,92 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 24 045,84 грн. залишено без змін.

В зв'язку із зазначеним були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000272310/2 від 20.01.2006 p., №0000332310/2 від 20.01.2005 p., №0000111700/2 від 20.01.2006 р.

Стосовно визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000272310/2 від 20.01.2006 р. колегія суддів вважає правомірним задоволення позовних вимог з огляду на таке.

За спірним податковим повідомленням-рішенням Комбінату було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 252 568,22 грн., в тому числі по контракту з ТОВ “Іналмет” №016\03 від 29.12.2003 р. у розмірі 472,53 грн., по контракту з ТОВ “Ресурс-СП” №605\03 від 19.11.2003 р. у розмірі 187,18 грн., по контракту з компанією “World mining corporation” у розмірі 8908,51 грн.

Комбінат з ТОВ “Іналмет” (РФ) укладено контракт № 16/03 від 29.12.2003 р. на розробку робочої документації відділення сушіння окисленої нікелевої руди, що використовується у якості сировини позивачем. Відповідно до умов контракту документація поставляється на умовах ОАР (“Інкотермс-2000”). Відповідно до пункту 1.4 статті 1 контракту закінченням робити є дата підписання акту прийому-передачі документації. Згідно листа позивача № 452 від 04.05.2004 p., адресованого генеральному директору ТОВ “Іналмет” про виконання контракту № 016\03 від 29.12.2003 p., позивач просив проектну документацію направити на адресу компанії “Севзапром”, м. Москва та підтвердив, що передача робіт вищезазначеним способом є належним виконанням зобов'язань по контракту з наступним підписанням актів виконаних робіт. Згідно листа ТОВ “Іналмет” №136 від 17.05.2004 р. проектно-конструкторська документація згідно контракту № 016/03 д 29.12.2003 р. направлена на адресу компанії “Севзапром”, м. Москва, як зазначає позивач, уповноваженому представнику учасника (іноземного інвестора) Комбінату з метою вивчення проектної документації та надання згоди на інвестування даного проекту.

20.05.2004 р. між сторонами підписано акт прийому-передачі проектно-конструкторської документації (1-й етап загально будівельні роботи) по відділенню сушіння окисленої нікелевої руди на суму 5 000 доларів США, 01.07.2004 р. між сторонами підписано акт прийому-передачі проектно-конструкторської документації (2-й етап робіт) по відділенню сушіння окисленої нікелевої руди на суму 5 000 доларів США. В акті від 01.07.2004 р. зазначено, що робота по контракту виконана повністю та відповідає умовам контракту.

Згідно платіжних документів, позивач перерахував  на користь ТОВ “Іналмет” І9.04.2004 р. 7 000 доларів США (по курсу НБУ 37 303,70 грн.), 13.10.2004 р. –                           3 000 доларів США (по курсу НБУ 15 921,30 грн.).

В обліку підприємства розрахунки за даним контрактом закрито в липні 2004 р.       Відповідач, посилаючись на норми ст. ст. 2,4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, відсутності на підприємстві документів (про проходження митного оформлення зазначеної документації та встановлення факту пересилання документації за контрактом № 016\03 від 29.12.2003 р. з використанням послуг DHL express нараховує позивачу пеню в розмірі 19 472,53 грн. за період з 09.07.2004 р. по 29.12.2004 р. При цьому пеня нарахована за період, в який позивач згідно актів прийому-передачі прийняв оплачені валютними коштами роботи та використовував результати цих робіт у своїй господарської діяльності.

Колегія суддів вважає, що вказані на конверті DHL express відомості з позначенням “документи” не дають підстав вважати, що саме проектно-конструкторська документація за контрактом № 016\03 від 29.12.2003 р. ТОВ “Іналмет” 29.12.2004 р. була переслана на  

територію України, отже нарахування позивачу пені  саме за період з 09.07.2004 р. по 29.12.2004 р. є безпідставним.

Крім того, колегія суддів враховує те,  що саме підписання сторонами акту прийому-передачі робіт від 01.07.2004 р., в якому зазначено, що робота по контракту виконана повністю та відповідає умовам контракту є підставою для закриття контракту.

Колегія суддів також не погоджується з висновком МДПІ щодо нарахування позивачу пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД по контракту №272/03 від        28.08.2003 p., укладеному компанією “World mining corporation” з огляду на таке.

Податковим органом, згідно акту перевірки встановлено, що по наданим послугам з переробки руди хромової станом на 01.06.2004 р. рахується дебіторська заборгованість в сумі 74 751,57 доларів США або 398 556,11 грн., граничний термін надходження валютної виручки 09.04.2004 р.

За порушення граничних термінів розрахунків на підставі пунктів 2,4 ст. 9 Закону України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” підприємству попереднім актом перевірки нарахована пеня в сумі 99 163,63 грн. (до 01.06.2004 p.).

Закриття заборгованості шляхом передачі частини давальницької сировини від замовника до виконавця відбулося 03.06.2004 р. шляхом підписання акту приймання-передачі. Позивачем погашено зобов'язання перед бюджетом шляхом плати ввізного мита та податку на додану вартість за не перероблену давальницьку сировину та пеню за порушення терміну надходження валютної виручки по даному контракту з 09.04.2004 р. по 01.07.2004 p. Дані факти підтверджуються актами перевірок позивача.

В той же час, у відповідності до даних, отриманих в процесі проведення перевірки, зазначена давальницька сировина була розмитнена підприємством на підставі вантажної митної декларації (далі –ВМД) №901020000\4\000932 від 09.12.2004 р. Контракт на переробку було розірвано 16.03.2004 p., однак при здійсненні митного оформлення 09.12.2004 р. в графі 44 ВМД під кодом 4010 зазначено саме даний контракт. На підставі чого, керуючись пунктами 2,4 ст. 9 Закону України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” Комбінату нарахована пеня за період з 01.07.2004 р. по 09.12.2004 р.

В зв'язку з відсутністю у митному органі механізму переводу товару з режиму переробки в режим імпорту в процесі виконання давальницького контракту на імпорт тієї ж, переданої від замовника руди, було повторно складено ВМД №901030000\4\000932 від 09.12.2004 р., при цьому фактичного ввезення сировини не відбулося.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”  моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується. Термін “момент перетину товаром митного кордону України” визначається існуючими нормами у митному законодавстві, зокрема у Митному кодексі України.

Так, пунктом 1 статті 15 Кодексу термін 22  -  “ввезення в Україну та вивезення з України” означає фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

Пунктом 3 статті 15 Кодексу “переміщення через митний кордон України” визначається як ввезення на митну територію України, вивезення з цієї території через територію України товарів та інших предметів у будь-який спосіб.

Переміщення через митний кордон України товарів відповідно до статті 37 Кодексу підлягає митному оформленню, яке здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України тощо.

Згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 09.06.1997 р. №574, вантажна митна декларація /ВМД/, є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів.  ВМД  також є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети та мету їх переміщення через митний кордон України, та засвідчує надання уб'єкту ЗЕД права на розміщення товарів у визначений митний режим або про зміну митного режиму щодо цих товарів і підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

Наявність супровідного документу на вантаж є підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту.

Перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, про ставлення на якому відтиску штампа “Під митним контролем” (імпорт) з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

В названому випадку фактичного ввезення сировини не відбувалося. Закриття контракту відбулося з моменту оформлення акту приймання-передачі, а не з дати розмитнення сировини на підставі ВМД №901020000\4\000932 від 09.12.2004 р.  тому донарахування пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД за період з її.07.2004 р. по 09.12.2004 р. в сумі 252 568,22 грн. є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно  порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД при виконанні контракту з ТОВ “Ресурс –СП”, але безпідставним  є визначення пені в спірному податковому повідомленні-рішенні саме  як податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 7 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах встановлених законом.

Статтею 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” регламентується порядок визначення суми податкових зобов'язань платника податку. Тобто, вказані приписи   стосуються   податкових   зобов'язань,   які   встановлюють   контролюючі органи, згідно законодавчих актів та правовідносин з оподаткування і до яких не відносяться правовідносини щодо здійснення розрахунків в іноземній валюті.

З огляду на викладене, господарський суд правомірно визнав нечинним податкове повідомлення-рішення Голованіського відділення Гайворонської МДПІ №0000272310\2 від 20.01.2006 р. в частині визначення пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 252 568,22 грн., як податкового зобов'язання та в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 248 381,04 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000332310\2 виходячи з наступного.

За даним податковим повідомленням-рішенням Комбінату визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 5 578,80 грн. по договірним відносинам з ТОВ “Іналмет” по контракту № 09\03 від 07.07.2003 р. за квітень 2004 р. в розмірі 3 996,83 грн. (5 000 шарів США по курсу НБУ 26 645,50 грн. х 15%); по контракту № 016\03 від 2.12.2003 р. за квітень 2004 р. в розмірі 5 595,56 грн.                             (7 000 доларів США по курсу НБУ 37 303,70 грн. х 15%); по контракту №016\03 від 29.12.2003 р. за жовтень 2004 в розмірі 2 388,20 грн. (З 000 доларів США по курсу НБУ               15 921,30 грн. х 15%), по договірним відносинам з ЗАТ “Новороcцемремонт” (РФ,                      м. Новоросійськ) по договору підряду №НЦР-6 від 26.08.2004 р. за вересень 2004 р. в розмірі 4 598,21 грн. (168 868,62  рос. руб. по курсу НБУ 30 654,72 грн. х 15%).

Оподаткування будь-яких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності здійснюється у порядку і за

ставками, визначеними статтею 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідно до пункту 13.2 статті 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, зобов'язані утримувати податок з таких (доходів за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої сплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Згідно підпункту 18.1 статті 18 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

06.10.1995 р. Верховною Радою України прийнято закон, яким ратифіковано Угоду між Урядом України та урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.19995 p., яка згідно листа Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України №4.3\21-1242 від 11.11.1999 р. набула чинності 03.08.1999 р.

Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації відповідно до статей 1,2 даною Угоди застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав та поширюється на податки, доходи і майно, що стягується відповідно до законодавства Договірної Держави, незалежно від способу їх стягнення.

Резидентом однієї договірної Держави відповідно до пункту 1 статті 4 Угоди є особа, яка за законодавством цієї Договірної Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі постійного місця проживання, постійного місця перебування, місця реєстрації або іншої аналогічної ознаки.

За змістом Угоди, ратифікованої Законом України №369\95-ВР від 06.10.1995 р., не передбачено обов'язковість підтвердження факту, що платник податку є резидентом Договірної Держави окремою довідкою компетентного органу такої держави.

Таким чином, посилання відповідача на підзаконний акт, а саме на Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з країни згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 06.05.2001 р. № 270, який передбачає, що підставою для звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір не є беззаперечним.

Статус нерезидента сторони за контрактами № 16\03 від 29.12.2003 p., № 9\03 від 07.07.2003 p. TOB “Іналмет” підтверджують посвідчені копії свідоцтва про державну реєстрацію №50024, свідоцтва про внесення записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб серії 78 №001267117, свідоцтва про постановку та облік в податковому органі серії 78 №0170219, згідно до яких ТОВ “Іналмет” зареєстровано рішенням Реєстраційної палати м. Санкт-Петербурга за № 75534 від 24.06.1997 p., отримало ідентифікаційний номер юридичної особи 7804067449 та поставлено на облік в інспекції Міністерства Російської Федерації по податках і зборах по Калінінському району                      м. Санкт-Петербурга.

Статус нерезидента сторони за договором підряду від 26.08.2004 р. №НЦР-6 ВAT “Новоросцемремонт” підтверджує посвідчена копія свідоцтва про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб серії 23 №001001001.

На відносини позивача з ТОВ “Іналмет” (Росія), ЗАТ “Новоросцемремонт” розповсюджуються умови Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування, яка ратифіковано Законом України, відповідно до пункту 1 статті 7 якої прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в

цій Договірній Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії та бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доказів на підтвердження того, що  ТОВ “Іналмет” та ЗАТ “Новоросцемремонт” здійснюють свою діяльність через розташовані на території України представництва відповідач суду не надав.

Посилання відповідача в акті перевірки на Порядок надання звітів про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів є безпідставним.

Порядком надання звітів про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затвердженим наказом ДПА України від 16.01.1998 р. №28 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.1998 p. №56\2496,  регламентовано порядок надання звітів про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, в його змісті відсутня норма, яка зобов'язує платника податків разом з платіжним дорученням про перерахування доходів нерезидентам подавати до установ банків платіжне доручення на перерахування до бюджету утриманих сум податків.

При заповненні звіту особа, що виплачує доходи, відповідно до пункту 2.2. статті 2 даного Порядку, безпосередньо застосовує норми міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, в колонці звіту проставляє ставку податку, передбачену міжнародним договором (у тому числі нуль, якщо міжнародним договором передбачено звільнення від оподаткування).

Колегія суддів зазначає, що донарахування позивачу податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 16 578,80 грн. основного платежу та 33 157,60 грн. штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення №0000332310\2 від 20.01.2006 р. проведено податковим органом неправомірно.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що постанова господарського суду відповідає матеріалам справи та чинному законодавству і  підстави для  її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х  В А Л И В :

апеляційну скаргу Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області, м. Гайворон Кіровоградської області  залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Кіровоградської  області від  27.03.06 р. у справі                  № 14/19 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                                    В.О. Белінська

Суддя                                                                                           І. А.Сизько

Суддя                                                                                           І. В. Тищик