Головуючий 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

 

                                                                                  Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

                                                            П О С Т А Н О В А 

                                                                          Іменем України

29 травня 2008 року                                                                     справа № 22-а-5072/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого     судді	Сіваченка І.В.
суддів при секретарі за участі  представника позивача представника відповідача	Василенко Л.А., Дяченко С.П. Скопинській А.О.   ОСОБА_2 Тихої О.Л.
розглянувши у відкритому	судовому засіданні
апеляційну скаргу	представника ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1
на постанову	Донецького окружного адміністративного суду
від	12 березня 2008 року
по справі	№ 2-а-3673/08
за позовом	ОСОБА_1
до	Управління Пенсійного фонду в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області
про	визнання дій незаконними, стягнення недоотриманої додаткової пенсії, зобов'язання робити перерахунок додаткової пенсії у подальшому, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2008 року у задоволені позову було відмовлено.                 

                Не погодившись з постановою суду першої інстанції, представник ОСОБА_2в інтересах позивача ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача. Позивач до апеляційного суду не прибув.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Позовні вимоги позивача полягають у визнанні неправомірною відмови з боку відповідача в перерахунку додаткової пенсії по інвалідності у відповідності зі статтею 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного з прожиткового мінімуму відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України № 1058 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

ОСОБА_1.. належить (віднесений) до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 10).

Позивачу встановлена друга група інвалідності з встановленням причини інвалідності - захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Колегія суддів під час апеляційного розгляду справи встановила, що відповідач відмовив позивачу у призначенні додаткової пенсій по інвалідності у розмірах, визначених статтею 50 Закону № 796-ХІІ, згідно якої інвалідам 2 групи додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановлюється у розмірі 75 процентів пенсії за віком, з огляду на відсутність підстав такого призначення та правомірність здійснення Управлінням розрахунку. 

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.

Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.    

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі -  спеціальний закон), оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Приписами зазначеної статті встановлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищення, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006 - 2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на місяць згідно із Законом № 489-5 від 19 грудня 2006 року. Такий самий граничний розмір визначений даною статтею для пенсій призначених у 2006 році відповідно до Закону № 3235-15 від 20 грудня 2005 року.

Проаналізувавши норми даної статті колегія судів зазначає, що ними визначений  загальний граничний (максимальний) розмір пенсій, призначених (перерахованих) за нормами спеціального закону, а також граничний розмір пенсій, призначених за спеціальним законом. 

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 2 групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Колегія судів зазначає, що даною нормою визначений для даної категорії нижчий розмір додаткової пенсії.

Посилання відповідача на частину 5 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром 19 гривень 91 копійка, що визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1 (зі змінами внесеними постановою № 895 від 13 липня 2004 року), колегія судів не приймає, оскільки ототожнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих значень неможливо. Якщо „порядок” відповідає на питання „як, яким чином”, то „розмір” - „скільки”.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Прожитковий мінімум на 2006 рік відповідно до статті 65 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” (газета „Урядовий кур'єр” від 30 грудня 2005 року) на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць складає: з 1 січня - 350 гривень, з 1 квітня - 359 гривень, з 1 жовтня - 366 гривень. 

Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року („Урядовий кур'єр” від 23 грудня 2006 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року („Урядовий кур'єр” та „Голос України” від 28 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

Таким чином, для позивача як інваліда 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок додаткової пенсії з 25.12.2007 р. /а.с.11/.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, із першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Отже за приписами зазначеного Закону, відповідач повинен був зробити  позивачу перерахунок пенсії з 1 січня 2008 року.

Відповідно до п.п. 12,13,14,15,17 п. 29 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" з 1 січня 2008 року внесені зміни, зокрема, до ст. 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції 2008 року) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:

інвалідам І групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Позивачу перераховано пенсію з 01.01.2008 р., що відповідає приписам ст. 50 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік". На нього послався суд першої інстанції, відмовляючи в позові.

Проте зазначені положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про часткове задоволення позову.

Посилання позивача на його заяву до відповідача від 07.11.2005 року не може бути прийнята до уваги, оскільки в цій заяві мова йде про основну державну пенсію, а не додаткову, а предметом позову є розмір саме додаткової пенсії.

Його ж позовні вимоги про зобов'язання відповідача в майбутньому, в наступні роки проводити розрахунки, виходячи з розміру 75% мінімальної пенсії за віком також не можуть бути задоволені, оскільки права позивача на даний час ще не порушені, а відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України захисту підлягають порушені права, свободи чи інтереси.

В повному обсязі постанова складена 03.06.2008 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

П О С Т А Н О В И Л А:

 

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2008 року в справі № 2-а-3673/08 - скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області «про визнання дій незаконними, стягнення недоотриманої додаткової пенсії, зобов'язання робити перерахунок додаткової пенсії у подальшому» - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області провести перерахунокОСОБА_1 призначеної додаткової пенсії за ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком щомісячно, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з 01.01.2008 року.

В решті позовних вимог - відмовити.

            Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення її в повному обсязі.

 

 

            Головуючий:

 

            Судді: