27 жовтня 2006 року                                           м.Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії “Енергоатом” відокремленого підрозділу Рівненської АЕС про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

             У серпні 2003 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що працювала у відповідача інженером-конструктором III категорії об'єднаного відділу підготовки та проведення ремонтів, наказом від 25 березня             2002 року її незаконно було звільнено з роботи на підставі п.3 ст.40 КЗпП України. Позивачка просила поновити її на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

             Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 13 жовтня 2003 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю вимог.

             Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 22 квітня 2004 року рішення суду першої інстанції скасоване і постановлене нове рішення про відмову в задоволенні позову в зв'язку з пропуском строку на звернення до суду без поважних причин.

             У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити її на роботі та виплатити заробітну плату.

  Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

  Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

  Доводи скарги не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

  Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

  Рішення апеляційного суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Апеляційного суду Рівненської області від 22 квітня 2004 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України:                                            Є.Ф.Левченко

                                                                                                                    Ю.Л.Сенін

                                                                                                                    В.М.Шабунін