ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуюча по 1-ій інст. Черняк Л.О. Справа № 22а-1199/08
Господарський суд Волинської обл. (№ 2/58-11А) Рядок статзвіту № 53
Доповідач: Шавель Р.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2008 року м.Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - судді Шавеля Р.М.,
суддів Олендера І.Я. та Заверухи О.Б.,
при секретарі - Соколовській А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1на постанову господарського суду Волинської обл. від 07.08.2007р. у справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи /СПД/ ОСОБА_1до виконавчого комітету Луцької міської ради, третя особа Управління ветеринарної медицини в м.Луцьку, про скасування рішення міської державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, -
в с т а н о в и л а:
11.06.2007р. СПД ОСОБА_1. звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Луцької міської державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, яка створена та функціонує при виконавчому комітеті Луцької міської ради, прийняте 08.05.2007р. (протокол № 3), яким зобов'язано підприємця ОСОБА_1 за його рахунок направити на утилізацію на Ковельський «Ветсанзавод» 1200 кг м'яса телятини (а.с.3-6).
Постановою господарського суду Волинської обл. від 07.08.2007р. в задоволенні заявленого позову відмовлено за безпідставністю (а.с.60-64).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржив позивач СПД ОСОБА_1., який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду.
Апелянт вказує, що при винесенні рішення по справі господарський суд не врахував вимоги діючого законодавства; проігнорував невідповідність особи, яка притягається до відповідальності.
Окрім цього, судом не враховані покази свідків ОСОБА_2. та ОСОБА_3., які ствердили про те, що м'ясо не зважували і дійсну вагу в кількості 1200 кг довести не можуть. Відповідачем також не доведено того, що СПД ОСОБА_1. виробляє чи реалізує відповідну продукцію; в дійсності останній придбав 17.04.2007р. для власних потреб 150 кг м'яса (а.с.70-72).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно Акта від 17.04.2007р. на відповідальне зберігання СПД ОСОБА_1. було передано автомобіль марки «Мерседес», держ.номер НОМЕР_1, який належить позивачу, завантажений телячими тушками загальною вагою 1200 кг. Автомобіль залишено на зберіганні на власній території позивача, опломбовано і власника попереджено про відповідальність за пломби, а також про дотримання температурного режиму. Опломбування проведено у зв'язку з тим, що позивач відмовився перевантажити телячі тушки в холодильну камеру, в якій підтримується температурний режим (а.с.35).
В цей же день на СПД ОСОБА_1. був складений протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого позивач перевозив м'ясо телятини з порушенням ветеринарно-санітарних вимог, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.107 КУпАП (а.с.36).
18.04.2007р. проведено обстеження холодильної камери в приміщенні забійного пункту СПД ОСОБА_1., де було виявлено 1200 кг м'яса телятини без відповідних ветеринарних документів, накладної та експертного висновку; за наслідками даного обстеження зобов'язано підприємця в термін до 20.04.2007р. представити перевіряючим первинні документи про походження даної м'ясосировини (а.с.9).
08.05.2007р. Луцькою міською державною надзвичайною протиепізоотичною комісією виконкому Луцької міської ради було прийняте рішення, оформлене протоколом № 3 «Про розгляд матеріалів, що надійшли від відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів УМВС у Волинській обл.», згідно якого виявлене м'ясо вагою 1200 кг протягом 10-денного терміну від дати прийняття цього рішення підлягає направленню на утилізацію на Ковельський «Ветсанзавод» (а.с.8).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ч.6 ст.1 Закону України № 1393-XIV від 14.01.2000р. «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», згідно яких до неякісної та небезпечної продукції відноситься продукція, на яку немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують якість та безпеку продукції.
Під час здійснення перевезення м'яса телятини загальною вагою 1200 кг у СПД ОСОБА_1. були відсутні належні документи про походження м'ясосировини.
Вказана обставина стверджується як матеріалами справи, так і показаннями свідків ОСОБА_2. та ОСОБА_3., які підтвердили вказану обставину, окрім цього свідок ОСОБА_3. вказав на пред'явлення позивачем фіктивного ветеринарного свідоцтва форми 2 із вказівкою на незареєстрований і неатестований ветеринарною службою забійний пункт.
Будучи зобов'язаним згідно Акта від 18.04.2007р. вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції представити первинні документи про походження даної продукції, позивач вказаних документів не надав (а.с.9).
З врахуванням наведеного, враховуючи відсутність первинних документів на м'ясосировину, непредставлення таких позивачем, господарським судом правомірно віднесено вилучену продукцію до неякісної продукції.
Виходячи із змісту протоколу № 3 від 08.05.2007р. засідання міської державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, вищевказана обставина (відсутність та непредставлення позивачем супровідних документів, що засвідчують походження та якість м'ясосировини) свідчить про непридатність до вживання продукції і з метою недопущення захворювання людей комісія прийняла рішення про утилізацію вилученої продукції (а.с.51).
Правовою підставою для такого рішення слугували норми Законів України «Про ветеринарну медицину», «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», а також Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції».
Вказане рішення також відповідає компетенції вказаної комісії, яка передбачена Положенням про надзвичайну протиепізоотичну комісію при виконавчому комітеті Луцької міської ради, затв. рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 276-1 від 15.06.2006р. (а.с.47-50).
Колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи апелянта про те, що господарським судом проігноровано невідповідність особи, яка притягується до відповідальності, оскільки із наявних матеріалів справи можливо чітко визначити суб'єкта відповідальності - позивача, при цьому останній не заперечував під час розгляду справи тої обставини, що саме у нього була виявлена м'ясосировина без відповідних документів.
Про вказані обставини також ствердили свідки ОСОБА_2. та ОСОБА_3.
З огляду на вищевикладене, господарським судом правомірно винесена у порядку ст.169 КАС України ухвала від 27.08.2007р. про виправлення описки в імені та по-батькові СПД ОСОБА_1. (а.с.68).
Щодо аргументів апелянта про невірне визначення загальної ваги вилученої м'ясосировини, то колегія суддів виходить з того, що згідно досліджених обставин справи вага продукції була вказана позивачем під час складання Акта від 17.04.2007р., що також підтвердили свідки в судовому засіданні.
Не заслуговують на увагу і відхиляються як необґрунтовані твердження апелянта про те, що 17.04.2007р. він придбав для власних потреб 150 кг м'яса, оскільки будь-яких підтверджуючих документів такого придбання ним не представлено.
Інші доводи апеляційної скарги не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не ґрунтуються на законодавстві, що регулюють дані правовідносини, а тому не приймаються до уваги колегією суддів.
Таким чином, заявлений позивачем позов є безпідставним і такими, що не підлягає до задоволення.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1на постанову господарського суду Волинської обл. від 07.08.2007р. залишити без задоволення, а згадану постанову господарського суду - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Шавель Р.М.
Судді: Олендер І.Я.
Заверуха О.Б.