Справа № 22-700\08 Головуючий в 1 інстанції: Гладюк Г.Л.
Категорія: 9 Доповідач: Хилевич С.В.
У Х В А Л А
іменем України
2 червня 2008 року м. Рівне
Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді: Оніпко О.В.
суддів: Мельника Ю.М., Хилевича С.В.,
при секретарі судового засідання Омельчук А.М.
за участю ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника ОСОБА_3. - ОСОБА_4, представників сторін-адвокатів - ОСОБА_5., ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на рішення Рівненського міського суду від 11 березня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_7 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 11 березня 2008 року позов ОСОБА_2 - задоволено, в зустрічному позові ОСОБА_3. - відмовлено.
Не погодившись із рішенням, ОСОБА_1. та ОСОБА_7. подали апеляційну скаргу, де посилаються на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Обґрунтовуючи скаргу, зазначали, що суд першої інстанції безпідставно застосував положення ст. 120 ЗК України щодо переходу права власності на земельну ділянку разом із переходом права власності на будівлю та споруду, а права користування - на підставі договору оренди. Оскільки спірна земельна ділянка не перебуває ані у власності, ані в оренді сторін, тому позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними. Також вважали невірним висновок суду про встановлення порядку користування земельної ділянки, виходячи із спірних часток у 60 відсотків та 40 відсотків, тоді як правовстановлюючими документами підтверджено відповідне право на 63 відсотки та 37 відсотків.
Крім того, вважають, що ухваленим рішенням порушено їхні права, що полягають у позбавленні можливості підїзду до будинку автомобілем, спецмашини для проведення очистки септика, а також того, що вентиль газової труби, що підведена до будинку, розміщений на території ділянки, виділеної судом ОСОБА_2.
На їхню думку, судом порушено норми процесуального права щодо залучення до участі у справі Рівненської міської ради, яка є власником земельної ділянки.
Просили рішення, що оскаржується, скасувати, в позові ОСОБА_2 відмовити, задовольнивши вимогу ОСОБА_3..
У судовому засіданні ОСОБА_1. та його представник - адвокат ОСОБА_6., підтримавши апеляційну скаргу, надали пояснення в межах її доводів.
Представник ОСОБА_3. - ОСОБА_4 підтримала доводи апеляційної скарги.
ОСОБА_2. та його представник - адвокат ОСОБА_5, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликалися на її безпідставність.
ОСОБА_3. та ОСОБА_7. у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, і з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з такого.
З матеріалів справи вбачається, що згідно із договором про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва жилого будинку на праві особистої власності від 12.09.1957 року, на підставі рішення виконавчого комітету Ровенської міської ради народних депутатів від 14.08.1956 року, ОСОБА_8. відведено земельну ділянку в м. Рівному по АДРЕСА_1 площею 600 м. кв. для будівництва жилого будинку. 20.07.1990 року між ОСОБА_8 і ОСОБА_9 укладено договір купівлі-продажу 40\100 частин жилого будинку, побудованого продавцем. Дана частка була зареєстрована за ОСОБА_9 в органах бюро технічної інвентаризації, а 60\100 - залишилось у власності ОСОБА_8. Дані частки в натурі власникам частин жилого будинку не виділялись, зміни часток не провадилось, користування відбувалось за усною домовленістю ОСОБА_8 і ОСОБА_9. Після набуття права на частину жилого будинку ОСОБА_9 провела добудову приміщень, збільшивши свою частку, внаслідок чого ця частка склала 63\100 будинку, про що 13.11.1991 року Рівненською міською радою прийнято відповідне рішення. ОСОБА_3. отримав вказану частку у власність 21.07.2006 року шляхом укладення договору дарування із ОСОБА_9, а згодом 14.06.2007 року подарував ОСОБА_1. і ОСОБА_7. у рівних частках.
Після смерті ОСОБА_8 власником частини будинку у 37\100 частин в порядку спадкування став ОСОБА_2., який звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3., який на той час був власником частини будинку, про встановлення порядку користування земельною ділянкою, виділивши йому в користування 60\100 частин, тобто 361, 3 м. кв., земельної ділянки, а відповідачам - 40\100, тобто 240, 8 м. кв., цієї ділянки, та встановивши порядок користування нею.
Колегія суддів знаходить, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, прийшов до правильного висновку про те, що подальші зміни розміру часток у спільній власності на жилий будинок, пов'язані із прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін порядку користування та розпорядження земельною ділянкою.
Такий висновок грунтується на тій обставині, що на час продажу 40\100 частин жилого будинку законне право користування на земельну ділянку мав ОСОБА_8., а також на положеннях ст. 22 ЗК Української РСР від 1990 року, ст.ст. 90, 101 ЗК Української РСР від 1970 року, роз'ясненнях постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ». Зокрема, вірно взято до уваги, що до набрання чинності ЗК України до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після набрання чинності цим Кодексом право власності на земельну ділянку або її частину може переходити відповідно до ст. 120 ЗК України на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладеного відповідно відчужувачем або набувачем.
Покликання апелянтів на порушення судом норм процесуального права щодо залучення до участі у справі законного власника - Рівненську міську раду на увагу не заслуговують, оскільки не впливають на права та обов'язки цього органу місцевого самоврядування. Вбачається, що цьому органу місцевого самоврядування судом першої інстанції пропонувалося вступити до участі в справі як стороні або третій особі (а.с. 79).
Рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального і матеріального права. Судом з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, висновки, яких дійшов суд, відповідають обставинам справи, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.. 308, ст. ст. 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_7 - відхилити, а рішення Рівненського міського суду від 11 березня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_7 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена поряд із рішенням суду першої інстанції до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий:
Судді: