27 жовтня 2006 року                                                                              м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Вищого професійного училища № 27 м. Запоріжжя (далі - ВПУ №27 м. Запоріжжя) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за користування жилим приміщенням та комунальних послугах, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 21 березня 2006 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2005 року ВПУ № 27 м. Запоріжжя звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за користування жилим приміщенням у гуртожитку та комунальних послугам.

Зазначало, що на його балансі знаходиться гуртожиток в будинку АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що користувач жилого приміщення - кімнати НОМЕР_1 цього гуртожитку ОСОБА_1 з квітня 2002 року не вносить плати за користування жилим приміщенням та комунальні послуги, чим порушила вимоги Примірного положення про гуртожитки та станом на березень 2005 року спричинила заборгованість у розмірі 1974грн. 40 коп., просило суд стягнути зазначену заборгованість за користування жилим приміщенням та комунальні послуги.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2005 року  у задоволенні позовних вимог ВПУ №27 м. Запоріжжя - відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 21 березня 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, - про задоволення позовних вимог ВПУ №27 м. Запоріжжя,  стягнуто з ОСОБА_1 на його користь 1974 грн. 40 коп. заборгованості за користування жилим приміщенням та комунальних послугах, а також 51 грн. судового збору на користь держави.

У касаційній скарзі ОСОБА_1  просить скасувати  постановлене у справі рішення апеляційного суду, а  рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним  судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

          Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

          Рішення апеляційного суду Запорізької області від 21 березня 2006 року залишити без змін.

          Ухвала оскарженню не підлягає.