30 жовтня 2006 року                                                                         м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи - Київський РВК м. Харкова, ОСОБА_5, про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_4, на рішення Київського районного суду м. Харкова  від 9 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 25 квітня 2006 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися в суд із позовом до ОСОБА_4 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Зазначали, що згідно ордеру НОМЕР_1, виданого виконавчим комітетом Київського району м. Харкова на сім'ю у складі ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_5 надано жиле приміщення - квартиру АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що з листопада 1993 року ОСОБА_4 без поважних причин не проживає в спірному жилому приміщенні, не вносить квартплату та не сплачує комунальні послуги, просили  суд на підставі ст.ст. 71, 72 ЖК України визнати його таким, що втратив право користування жилим приміщенням квартири  АДРЕСА_1.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова  від 9 березня 2006 року, залишеним без зміни  ухвалою апеляційного суду Харківської області від 25 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3- задоволені, визнано ОСОБА_4 таким, що    втратив право користування зазначеним жилим приміщенням.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове, - про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

          Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

          Рішення Київського районного суду м. Харкова від 9 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 25 квітня 2006 року залишити без змін.

        Ухвала оскарженню не підлягає.