Справа №2а-1494/08

 

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2008 року                                                                                                      м.Харков

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді - СпірідоноваМ.О.

за участю секретаря - Свіргун О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

            Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1в якому просив суд стягнути на користь бюджету заборгованість по зобов'язанню платника податків СПДФО ОСОБА_1. перед бюджетом у розмірі 64334,21 грн.

            В обґрунтування позову представник позивача вказав, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, зареєстрований виконкомом Ізюмської міської ради 11.05.98р., взятий на податковий облік Ізюмської ОДПІ 15.12.2000 року

СПДФО ОСОБА_1. станом на 13.11.07 р. має заборгованість по зобов'язанню платника

податків перед бюджетом на суму 64334,21 грн., в тому числі: податок на додану вартість в сумі 62307,84 грн., в тому числі:41279,00 грн.- основний платіж та 20640,00грн. - штрафні санкції.

Податок з доходів фізичних осіб СПД в сумі 2026,37 грн.

Як зазначив представник позивача у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки, Ізюмська ОДПІ в порядку ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" направила СПДФО ОСОБА_1. першу податкову вимогу № 1/69 від 28 лютого 2006 року про сплату податкового боргу, в якій було повідомлено про суму узгодженого податкового боргу та виникнення податкової застави (отримана 01.03.2006р.).

19.01.07 р. платнику вручена друга податкова вимога № 2/53 від 19.01.07р., в якій було повідомлено про зобов'язання сплатити штраф та про застосування органами податкової служби, в разі несплати боргу, заходів по примусовому стягненню.

Також, 04.10.2007р. внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, згідно якого все майно та майнові права СПДФО ОСОБА_1. знаходяться в податковій заставі (термін дії застави до 04.10.2012 р.).

17.10.2007р. Ізюмською ОДПІ прийнято рішення № 2417/Ж/24-023 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Протягом трьох місяців після виникнення податкового боргу та направлення першої та другої податкових вимог, СПДФО ОСОБА_1. не виконав зобов'язання по сплаті податків.

У відповідності до п.п. 3.1.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Як вказав представник позивача, викладене кореспондується з приписами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (Закон №2181), згідно приписів преамбули якого, цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове соціальне страхування нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, тобто як податків і зборів (обов'язкових платежів) так і нарахування і сплати пені і штрафних санкцій, застосовуваних до платника податків контролюючими органами, у даному випадку податковим органом.

Відповідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Викладене кореспондується також з положеннями п. 1 ст. 509 ЦК України, де зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. А також п. 1 ст. 173 ГК України, згідно якого, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Тобто, СПДФО ОСОБА_1., не виконує покладені на нього законом зобов'язання.

Ст.ст. 2, 4, 9 Закону України "Про систему оподаткування" передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Однак, відповідачем по справі зобов'язання перед Державним бюджетом України не виконуються, що зачіпає інтереси бюджетних споживачів та завдає шкоди державі.

Оскільки СПДФО ОСОБА_1. не виконав зобов'язання платника податків перед бюджетом, має стійку заборгованість, Ізюмська ОДПІ вимушена звернутись за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів держави до суду.

Виходячи з вище викладеного просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився та з позовом не погодився, вказавши, що позовні вимоги Ізюмської ОДПІ, що до стягнення 64334,21 грн є частково безпідставними, тому що більша частина цієї суми, а саме 600112,7грн , виникла в наслідок того, що при плановій документальній перевірці з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1за період з 01.10.2005р. по 31.12.2006р.податковим ревізором-інспектором ОСОБА_3. ., яка проводила цю виїзну планову документальну перевірку, частина документів представлених для цієї перевірки, а це податкові накладні № 17, 21,32, 40,46, 57, 68, 72, 90 отримані від ТОВ « Компанія «Промсистема» на суму 40075,13 грн, визнана не правомірними.

Не правомірними ці документи визнані тому, що з 17.03.2006р. свідоцтво платника ПДВ анульовано актом ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва за № 1898 і тому з 03.2006р. ТОВ «Компанія «Промсистема» не перебуває на податковому обліку як платник податку на додану вартість, що було встановлено тільки після отримання результатів запиту в ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва. Запит надавала податковий ревизор-інспектор Ізюмської ОДПІ ОСОБА_2., як вповноважена на це особа. От же до цього моменту ні податковий ревизор-інспектор ОСОБА_2., ні я, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, який з 2005р. по 2007р. співпрацював з ТОВ «Компанія «Промсистема» і на початку співпраці отримав копію свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Компания «Промсистема» з "живою" печаттю, яку представляв на перевірку разом з документами, і гадки не мали про анулювання даного свідоцтву платника ПДВ.

Як вказав відповідач, що, включаючи вищезазначені податкові накладні у податковий кредит сум ПДВ, він вважав правомірними, і не звертав до пп..7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168/07-ВР, в якому передбачено, що у разі відмови з боку постачальника товарів надати податкову накладну або при порушенні ним її заповнення, що спостерігається у даному випадку, так як виявилося під час перевірки, ТОВ «Компания «Промсистема» не мала права надавати податкові накладні з НДС, в зв'язку з анулюванням свідоцтва платника податку на додану вартість, отримувач таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву за скаргою на такого постачальника, разом з копіями товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів, які ми маємо, що є підставою  для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Виходячи з вищевикладеного вказав, що з позовними вимогами в сумі 60112,70 грн, з них за основним платежем 40075,13 грн., та 20037,57 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями не згоден, з рештою суми 4221,50 грн.  він згоден та зобов'язується сплатити її протягом 6-ти місяців 2008р., починаючи січня, згідно графіку сплати, та просив суд задовольнити позов у частині на яку він згоден.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, зареєстрований виконкомом Ізюмської міської ради 11.05.98р., взятий на податковий облік Ізюмської ОДПІ 15.12.2000 року

СПДФО ОСОБА_1. станом на 13.11.07 р. має заборгованість по зобов'язанню платника

податків перед бюджетом на суму 64334,21 грн., в тому числі: податок на додану вартість в сумі 62307,84 грн., в тому числі:41279,00 грн.- основний платіж та 20640,00грн. - штрафні санкції.

Податок з доходів фізичних осіб СПД в сумі 2026,37 грн.

СПДФО ОСОБА_1. отримав першу податкову вимогу № 1/69 від 28 лютого 2006 року про сплату податкового боргу, в якій було повідомлено про суму узгодженого податкового боргу та виникнення податкової застави (отримана 01.03.2006р.).

19.01.07 р. СПДФО ОСОБА_1.  вручена друга податкова вимога № 2/53 від 19.01.07р., в якій було повідомлено про зобов'язання сплатити штраф та про застосування органами податкової служби, в разі несплати боргу, заходів по примусовому стягненню.

04.10.2007р. внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, згідно якого все майно та майнові права СПДФО ОСОБА_1. знаходяться в податковій заставі (термін дії застави до 04.10.2012 р.).

17.10.2007р. Ізюмською ОДПІ прийнято рішення № 2417/Ж/24-023 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

На підставі направлення від 30.05.2007 року № 269, виданого Ізюмською ОДПІ  було проведеного перевірку діяльності СПДФО ОСОБА_1. з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів за період з 01.10.2005 року по 31.12.2006 року, за результатами якої було складено акт від 19.06.2007 року № 1556/172/2604512672-203 в якому встановлено порушення ст. 1 пп. 7.2.1, пп..7.2.4, пп7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження податкових зобов'язань у період з 01.10.2005 року по 31.12.2006 року на суму 41279,00 грн., а саме це податкові накладні № 17, 21,32, 40,46, 57, 68, 72, 90 отримані від ТОВ « Компанія «Промсистема» на суму 40075,13 грн.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Ст.ст. 2, 4, 9 Закону України "Про систему оподаткування" передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Стаття 20 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. № 1251 - ХП зі змінами та доповненнями зазначає, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків та зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Згідно ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від  4 грудня 1990 року N 509-XII до функцій органів державної податкової служби входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів обов'язкових платежів). Крім того, податкові органи контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та інших платежів,  а також,  перевіряють  достовірність  цих документів  щодо  правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також, стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; проводять перевірки фактів приховування і зниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до п. 1.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

 

Згідно з приписами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (Закон №2181), згідно приписів преамбули якого, цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове соціальне страхування нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, тобто як податків і зборів (обов'язкових платежів) так і нарахування і сплати пені і штрафних санкцій, застосовуваних до платника податків контролюючими органами, у даному випадку податковим органом.

Відповідно змісту  до пп.7.2 4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як було встановлено судом з 17.03.2006р. ТОВ "Компанія "Промсистема" не перебуває на податковому обліку як платник податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ 17.03.2006р. анульовано актом ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва за № 1898.

Відповідно податкових накладних, отриманих ФОП ОСОБА_1. від ТОВ "Компанія "Промсистема" у періоді з 17.03.2006р. по 31.12.2006р.

 

Реквізити податкової накладної		Поставка товарів (послуг)
		№ свідоцтва	Вартість	Сума ПДВ, грн.
Номер	дата		(без ПДВ), грн.
17	29/03/06		40525,00	8105,00
21	27/04/06		45975,00	9195,00
32	30/05/06		15290,17	3058,03
40	29/06/06		14710,00	2942,00
46	31/07/06		35595,00	7119,00
57	30/08/06		18564,75	3712,95
68	29/09/06		8984,25	1796,85
72	31/10/06		17885,25	3577,05
90	27/12/06		2846,25	569,25
ВСЬОГО			200375,67	40075,13

 

Суд зазначає, що вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку-продавцем, визначено пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР, у відповідності до якої платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

 Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом ДПА України від 30.05.97р. № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.97р. № 233/2037 (із змінами та доповненнями), яким передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п.2 Порядку); податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (п.6 Порядку); усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріпляються печаткою такого платника податку-продавця (п.18 Порядку); податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п.2 даного Порядку (абз. 1 п.5).

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що вищезазначені обставини відносно ТОВ "Компанія "Промсистема" свідчать про те, що у господарських операціях з ФОП ОСОБА_1. на стороні контрагента-постачальника - ТОВ "Компанія "Промсистема" діяли особи, які не мали законних повноважень на здійснення операцій та підписання документів податкової звітності.

Крім цього згідно з вимогами пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Доказів, щодо того, що ФОП ОСОБА_1. звертався до Ізюмської ОДПІ у встановлені діючим законодавством терміни з заявою про неналежно оформлені податкові накладні, відповідач до суду не надав, та вказав, що він з подібною заявою до ДПІ не звертався.

Також суд зазначає, що п 10.2 статті 10 Закону України №168/97-ВР передбачено, що платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до Закону.

Аналізуючи вищезазначену норму права, суд приходить до висновку, що відповідальність за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку також  покладається і на ФОП ОСОБА_1. як платника податку на додану вартість. При цьому визначальним в даному випадку є як наявність податкової накладної, так і той факт, що податкова накладна має бути складена з дотриманням вимог діючого законодавства, належним чином зареєстрованим суб 'єктом господарювання.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові накладні,  отримані ФОП ОСОБА_1. від ТОВ "Компанія "Промсистема" у періоді з 17.03.2006р. по 31.12.2006р  не відповідають критеріям належно заповнених, складені з використанням недостовірних даних так як  виписані не платниками ПДВ.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72  цього Кодексу.

Суд зазначає, що  доказів які би спростовували твердження позивача суду з боку відповідача надано не було.

Керуючись  ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(ідент.№ НОМЕР_1 АДРЕСА_1) на користь державного бюджету заборгованість у сумі 64334,21 грн. (шістдесят чотири тисячі триста тридцять чотири грн.. 21 коп.)

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова у повному обсязі виготовлена 16.05.2008 року.

 

Суддя                                                                                                 Спірідонов М.О.