ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого: Кривенка В.В.,
суддів: Гусака М.Б., Житкова В.В., Маринченка В.Л.,
Мушинського М.М., Самсіна І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя про стягнення заборгованості по виплаті пенсії та здійснення перерахунку пенсії,
в с т а н о в и л а :
У травні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя здійснити перерахунок призначеної йому як працівнику льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації пенсії та стягнення 2 363,22 грн. заборгованості по виплаті пенсії.
Свої вимоги обгрунтовував тим, що з 2 березня 1987 року вийшов на пенсію за вислугою років. У зв'язку з внесенням змін до пенсійного законодавства йому з 1 січня 2001 року було нараховано пенсію у розмірі 577,60 грн., проте 1 листопада 2001 року відповідач знову здійснив перерахунок пенсії, зменшивши її до 388,36 грн.
У ході розгляду справи позивачем була поставлена вимога про стягнення з відповідача 4 664,88 грн. заборгованості.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною середньої заробітної плати працівників народного господарства чинним законодавством не передбачений, і перерахунок пенсії позивачу 1 січня 2001 року був проведений помилково.
Рішенням Залізничного районного суду м.Сімферополя від 14 жовтня 2002 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду АР Крим від 13 січня 2003 року, позов задоволено частково: стягнено з відповідача на користь позивача 2081,64 грн. заборгованості по виплаті пенсії, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя здійснити перерахунок пенсії на підставі заяви позивача та здійснювати виплату пенсії позивачу згідно з чинним законодавством. У решті вимог відмовлено.
Судові рішення обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно, всупереч вимогам діючого законодавства, 1 листопада 2001 року здійснив перерахунок пенсії позивачу та зменшив її розмір.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 4 травня 2006 року зазначені судові рішення залишені без змін з тих же підстав.
У скарзі Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя до Верховного Суду України поставлено питання про перегляд за винятковими обставинами та скасування вищенаведених судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. В обгрунтування скарги зроблено посилання на порушення норм матеріального права, неоднакове застосування судами касаційної інстанції ст.ст.53, 65 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та наведено постанови касаційного суду, в яких по-іншому застосована одна і та ж норма права.
Скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суди вважали доведеним те, що відповідач незаконно зменшив пенсію ОСОБА_1 до 388,36 грн.
З такими висновками судів погодитися не можна, оскільки вони суперечать нормам матеріального права.
Судами встановлено, що позивачу призначено пенсію за вислугу років як працівнику льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації.
Після призначення пенсії в законодавство України, яке регулює пенсійне забезпечення, були внесені зміни.
Законом України “Про внесення змін до деяких законів України” від 17 листопада 1999 року (п.2. розд.2 “Прикінцеві положення”) передбачено, що дія статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" поширюється на працівників з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом (Закон набрав чинності з 7 грудня 1999 року).
Оскільки заявник вийшов на пенсію до 7 грудня 1999 року, то відповідно до п.2 розд.2 Прикінцевих положень Закону 1 червня 2000 року йому була перерахована пенсія і призначено її в розмірі 331,72 грн. При розрахунку максимального розміру пенсії використана величина заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за період із грудня 1998 року по листопад 1999 року включно, що відповідало вимогам ч.3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Згаданою нормою права встановлено, що розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Постановою Кабінету Міністрів України N 374 від 28 березня 2002 року “Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувались” встановлено, що з 1 квітня 2002 року збільшено пенсії непрацюючим пенсіонерам на 12 відсотків, у тому числі пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації.
До прийняття зазначеної постанови інші рішення про підвищення розміру пенсій працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалися.
Отже, позивачу у січні 2001 року було помилково проведено перерахунок пенсії - збільшено її до 577,60 грн., оскільки законодавством такий перерахунок не був передбачений.
Враховуючи те, що зазначені перерахунки здійснювались не у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови про підвищення пенсій, у відповідача не було законних підстав для збільшення її розміру на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства у відповідності до п.7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 418 від 21 липня 1992 року.
Після виправлення помилки, яка була зроблена відповідачем у січні 2001 року, розмір пенсії склав 388,36 грн.
Таким чином, дії відповідача по приведенню розміру пенсії ОСОБА_1 у відповідність до вимог чинного законодавства були правомірними.
Приймаючи до уваги те, що фактичні обставини встановлено судовими інстанціями повно та правильно, проте неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а колегія суддів постановляє нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 241 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати
п о с т а н о в и л а :
Скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя задовольнити.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 4 травня 2006 року, ухвалу апеляційного суду АР Крим від 13 січня 2003 року та рішення Залізничного районного суду м.Сімферополя від 14 жовтня 2002 року скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого п. 2 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кривенко
Судді М.Б. Гусак
В.В. Житков
В.Л. Маринченко
М.М. Мушинський
І.Л. Самсін