У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах                           Верховного Суду України  

 у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 жовтня 2006 року     кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 та його законного представника - ОСОБА_2 на постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення.

Вироком Київського районного суду м. Донецька від 8 грудня 2005 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,        

судимого 11.10.2004 р. за ст. 185 ч. 2 КК України  на 2 роки позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України  його звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 2 роки,

засуджено за ст. 185 ч. 2 КК України на 2 роки  7 місяців позбавлення волі  і на підставі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком від 11.10.2004 р. 5 місяців позбавлення волі і остаточно йому визначено 3 роки позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2006 року цей вирок змінено, ОСОБА_1  покарання за ст. 185 ч. 2 КК України пом'якшено до 2 років позбавлення волі і на  підставі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком від 11.10.2004 р. 2 місяці позбавлення волі і остаточно йому визначено 2 роки 2 місяці позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, являючись раніше судимим за крадіжку чужого майна, в період іспитового строку 22 квітня 2005 р.  біля будинку АДРЕСА_1 таємно викрав належний ОСОБА_3 мобільний телефон вартістю 480 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_2, зазначаючи, що у справі відсутній предмет злочину, неправильно застосовано кримінальний закон, допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону, у тому числі під час розгляду справи  апеляційним судом(без обґрунтування конкретно своїх доводів), просять скасувати постановлені щодо ОСОБА_1  судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для внесення справи на касаційний розгляд з метою її перегляду.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, які, крім показань ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_4, не досліджувалися у судовому засіданні згідно зі ст. 299 ч. 3 КПК України, оскільки останній не оспорював фактичних обставин справи.

Із даних, які містяться у протоколі судового засідання, убачається, що ОСОБА_1, повністю визнавши свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні, не заперечував проти розгляду справи у зазначеному  порядку. Суд роз'яснив йому, що у такому разі він буде позбавлений права оспорювати  фактичні обставини справи, та переконався у добровільності й істинності його позиції.

Як убачається із матеріалів справи викрадений ОСОБА_1 мобільний телефон “Сименс А-60” належав ОСОБА_4, що підтверджується  гарантійним  талоном на нього, тому доводи у касаційній скарзі про те, що у справі відсутній предмет злочину, є необґрунтованими.

Твердження у касаційній скарзі засудженого та його законного представника про скасування постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень з тих підстав, що останнього не було доставлено в суд під час розгляду справи судом апеляційної інстанції,  є безпідставними.

Із матеріалів справи убачається, що судове слідство в суді апеляційної інстанції не проводилось, оскільки  в апеляції ставилось питання лише про пом'якшення засудженому покарання і   про погіршення його становища  не ставилось, сам ОСОБА_1 клопотання про  виклик його в апеляційний суд не подав, тому справу було  розглянуто апеляційним судом без участі засудженого в присутності його  законного представника та захисника.

Не встановлено й істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування вироку, при порушенні даної кримінальної справи, роз'ясненні ОСОБА_1  процесуальних прав, призначенні йому захисника, розслідуванні справи, його допитах та під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Даних, які б свідчили, що стосовно ОСОБА_1 неправильно застосовано кримінальний закон чи що призначене йому покарання не відповідає тяжкості ним вчиненого та його особі, не виявлено.

Отже, передбачені ст. 398 ч. 1 КПК України підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1 до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, відсутні.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

                                               ухвалила:

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 та його законного представника ОСОБА_2   відмовити.

           Судді:

Кармазін Ю.М.                  Школяров В.Ф.                    Стрекалов Є.Ф.