Справа №  2-4532/11

Номер провадження  2/1109/353/2012  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

28 березня 2012 року   Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:

головуючого судді                    - Іванової Н.Ю.

при секретарі                                - Байрашевій В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», філія «Придніпровське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_1, треті особи Головне управління юстиції у Кіровоградській області, Кіровський ВДВС Кіровоградського МУЮ про визнання права власності на майно, зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», філія «Придніпровське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_1, третя особа Головне управління юстиції у Кіровоградській області. Просить визнати право власності на торгівельний павільйон розташований в АДРЕСА_1 за фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 та зняти з торгівельного павільйону, розташованого в АДРЕСА_1,  арешт, накладений в рамках виконавчого провадження № 16874713.

Посилаючись на те, що в провадження державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист 2-1558 від 07.10.2009 р. на виконання рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда у цивільній справі про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» 298061, 76 грн. кредитної заборгованості, 1700, 00 грн. судового збору та 30, 00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. На виконання рішення Кіровським районним судом м.Кіровограда 07.10.2009 р. видано виконавчий лист. 26.01.2010 р. згідно постанови старшого державного виконавця Кіровського відділу ДВС Кіровоградського міського управління ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження ВП № 16874713. Оскільки добровільно рішення ним не було виконано, 02.03.2010 р., при примусовому виконанні вказаного виконавчого листа державним виконавцем ОСОБА_3. було винесено постанову про арешт рухомого майна. На підставі свідоцтва про право власності № 186 від 02.04.2001 р. та договору купівлі-продажу від 23.06.2005 р. № 4073 йому, як фізичній особі-підприємцю на праві власності належить нерухоме майно – торгівельний павільйон, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. 10.01.2011 р. державним виконавцем ОСОБА_3. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на вказане нерухоме майно за № АЕ 257652. 16.03.2011 р. він отримав повідомлення від Кіровоградської філії ТОВ «ТД ЕЛІТ СЕРВІС» про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Він вважає постанову винесено з порушенням норм матеріального права, оскільки право власності на торгівельний павільйон належить не боржнику ОСОБА_1, а фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1. Отже, державним виконавцем та стягувачем не було здійснено аналіз правовстановлюючих документів на нерухоме майно - торгівельний павільйон, що призвело до арешту та можливої реалізації майна особи фізичної особи-підприємця, яка не є стороною виконавчого провадження.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Посилається на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», філія «Придніпровське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог. Надав заперечення проти позову (а.с. 28-33).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився. Про час та день слухання справи повідомлявся в установленому законом порядку.

Представник третьої особи Головного управління юстиції у Кіровоградській області в судове засідання не з’явився. Про час та день слухання справи повідомлявся в установленому законом порядку.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 12.12.2011 р. ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача по справі Кіровський ВДВС Кіровоградського МУЮ.

Представник третьої особи Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог. Вважає, що державним виконавцем було правомірно проведено  опис  та арешт  торгівельного павільйону.

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення  представників сторін, вивчивши матеріали  справи, вважає, що  позов  не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

           Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності № 186 від 02.04.2001 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_5, як приватним підприємцям на праві приватної власності належить нерухоме майно – торгівельний павільйон, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).

26.01.2010 р. державним виконавцем Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-1558 про стягнення боргу в сумі 299791 грн. 76 коп. з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Фінанси та кредит» Кіровоградська філія ВАТ «Фінанси та кредит» (а.с. 15).

10.01.2011 р. державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби   Кіровоградського  міського  управління юстиції  при примусовому виконанні  в/л № 2-1558 (стягувач Кіровоградська філія ВАТ «Фінанси та кредит») про стягнення з ОСОБА_1 боргу було накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 відповідно до довідки КООБТІ, а саме цілий торгівельний павільйон на території муніципального ринку за адресою АДРЕСА_1  Державним виконавцем складено  постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.14).

У відповідності до ч.1 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Практика Верховного Суду України (Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6  від 27 серпня 1976 року «Про судову практику в справах про виключення майна з опису») при  розгляді справи даної категорії вказує на те, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Наведене свідчить, що правовою підставою для звільнення майна з-під арешту є те, що арештоване майно або його частка в дійсності належить на праві власності не боржнику, а іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 325 ЦК України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Стаття 320 ЦК України передбачає право власника використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Статтею 52 ЦК України визначено, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

З аналізу зазначених норм випливає, що законодавець не розмежовує майно фізичної особи від її майна як суб'єкта підприємницької діяльності.

На підставі вищенаведеного суд вважає, що посилання позивача на те, що право власності на торгівельний павільйон належить не боржнику ОСОБА_1, а фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1 і на нього не може бути накладено арешт є необґрунтованими, тому позовна вимога про зняття арешту з майна не підлягає задоволенню.          

Також не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання права власності на торгівельний павільйон розташований в АДРЕСА_1 за фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1, оскільки відповідно до правовстановлюючих документів він і є власником даного майна.

          Керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6  від 27 серпня 1976 року «Про судову практику в справах про виключення майна з опису», ст.ст. 52, 320, 325 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214- 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Н. Ю. Іванова