Справа №  2-а/542/3488/11  

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          31.08.2011 року                                                                                 м. Донецьк                                             

Пролетарський районний суд міста Донецька у складі:

головуючого судді                              Масендич В.В.

при секретарі                               Орловій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька «про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії», -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача  звернувся  до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька «про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії», в обґрунтування якого вказав, що позивач є учасником ЛПА на ЧАЕС другої категорії та на підставі ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на отримання додаткової пенсії за шкоду заподіяну його здоров’ю в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідач проводить ці нарахування не у відповідності до вимог вищевказаного Закону, а тому додаткова пенсія виплачувалася йому з грудня 2006 року по теперішній час не в повному обсязі. Всього позивач внаслідок неправомірних дій відповідача недоотримав суми додаткової пенсії за вищевказаний період у розмірі 2110,29 грн. Просив, визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його зробити перерахунок позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 05.12.2006 року. Крім того, у позовній заяві представник позивача вказав, що у відповідності до ст. VI Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21.05.1963 року, до якої Україна приєдналася 12.07.1996 року, строк позовної давності за вимогами про відшкодування ядерної шкоди, завданої здоров’ю тридцять років.

До судового засідання представник позивача не з’явився, про час та день розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду письмову заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю, заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі. (а.с.21)

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про час та день розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку. (а.с.18) Відповідно до заперечень на позов, представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що при нарахуванні та виплаті додаткової пенсії керувався діючим законодавством України. (а.с.19-20) На підставі ч. 4 ст. 128 КАСУ у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних  повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  шестимісячний строк, який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

             Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи,  яка його подала,  не знайде підстав для поновлення строку.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду 09.06.2011 року з адміністративним позовом в якому просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його зробити перерахунок позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 05.12.2006 року, однак доказів, які підтверджують наявність поважних причин, з яких пропущено шестимісячний строк звернення до суду, позивач не надав, тому  суд вважає, що законних підстав для його поновлення не має, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача недоотриманої додаткової пенсії за період з 05.12.2006 року по 08.12.2010 року підлягають залишенню без розгляду. Крім того, суд не приймає до уваги доводи, викладені в позовній заяві щодо застосування положень ст. VI Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21.05.1963 року, до якої Україна приєдналася 12.07.1996 року, строк позовної давності за вимогами про відшкодування ядерної шкоди, завданої здоров’ю тридцять років, оскільки вимоги про нарахування суб’єктом владних повноважень та проведення встановлених статтями 39, 48, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплат є публічно –правовими, а не цивільно –правовими, у зв’язку з цим до таких вимог застосовуються правила ст. 99 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 99, 100 КАС України, суддя -

                                                  УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька «про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії» за період з 05.12.2006 року по 08.12.2010 року - залишити без розгляду.

Апеляційна   скарга   на   ухвалу  суду  може бути  подана протягом п'яти днів  з  дня  проголошення  ухвали до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька.  Якщо ухвалу  було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

                                    Суддя                                                     В.В. Масендич