Судове рішення #21892083


Справа № 22-ц-135/2012    Головуючий у I інстанції –Корх О.І.

Категорія –цивільна    Доповідач - Харечко Л. К.


                                                                   

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И


24 січня 2012 року

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:



головуючого - суддіХаречко Л.К.

суддів:Іваненко Л..В., Зінченко С.П.

при секретарі:Бивалькевич Т.В.

за участю:представника позивача ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_7


розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Чернігова  апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 29 листопада 2011 року в справі за позовом ОСОБА_8 до Корюківської міської ради, ОСОБА_6, відділу держкомзему у Корюківському районі, Чернігівської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» про визнання неправомірним та скасування рішення Корюківської міської ради від 30 квітня 2009 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою ОСОБА_6 на земельну ділянку, визнання недійсним державного акту,

в с т а н о в и в:

В жовтні 2011 року позивач ОСОБА_8 звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним державного акту серії ЯЖ №600626 на право приватної власності на землю виданого Корюківською міською радою 31 липня 2009 року відповідачці ОСОБА_6 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,10 га., у межах згідно з планом, розташованої Корюківської міської ради для обслуговування будинку, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він є власником гаража, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на гараж виданого Корюківською міською радою 30 квітня 2001 року на підставі рішення виконкому Корюківської міської ради № 22 від 22 квітня 2000 року. Право власності на гараж було зареєстровано в КРКП «Рампа», що підтверджується написом № 126 в реєстровій книзі № 16 від 30 квітня 2001 року.

Позивач зазначав, що разом з його гаражем межує земельна ділянка відповідачки ОСОБА_6, яка є власником сусіднього житлового будинку. Нещодавно між ними виник спір, під час якого чоловік відповідачки заявив, що гараж позивача знаходиться на їхній земельній ділянці, бо відповідачка приватизувала земельну ділянку, яка була виділена позивачу для будівництва та обслуговування гаража.       

Рішенням Корюківського районного суду від 29 листопада 2011 року  позовні вимоги ОСОБА_8 до Корюківської міської ради, ОСОБА_6, відділу держкомзему у Корюківському районі, Чернігівської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» про визнання неправомірним скасування рішення 23 сесії 5 скликання Корюківської міської ради від 30 квітня 2009 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою відповідачці ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,10 га розміщену за адресою АДРЕСА_1 та визнання недійсним державного акту серії ЯЖ № 600626 на право власності на землю, виданого Корюківською міською радою 31 липня 2009 року відповідачці ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,10 га розміщену за адресою АДРЕСА_1  - задоволено частково.

Визнано неправомірним та скасовано рішення 23 сесії 5 скликання Корюківської міської ради від 30 квітня 2009 року в частині „затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1, передати відповідачці ОСОБА_6 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,10 га для обслуговування будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1.           Зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 в частині земельної ділянки виділеної по АДРЕСА_1 площею 0,0055 га для будівництва гаража позивачу ОСОБА_8 на підставі рішення виконавчого комітету Корюківської міської ради № 88 від 23.05.1996 року”.

Визнано державний акт серії ЯЖ № 600626 на право приватної власності на землю, виданий Корюківською міською радою 31 липня 2009 року відповідачці ОСОБА_6 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,10 га у межах згідно з планом, розташованої на території Корюківської міської ради для обслуговування будинку, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю в частині земельної ділянки виділеної по АДРЕСА_1, площею 0,0055 га для будівництва гаража позивачу ОСОБА_8 на підставі рішення виконавчого комітету Корюківської міської ради № 88 від 23.05.1996 року - недійсним.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 37  грн. 00 коп. у повернення судових витрат на ІТЗ.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір у сумі 08 грн. 50 коп.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 1100 гривень у повернення витрат на правову допомогу понесених позивачем.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нову ухвалу про залишення позову позивача ОСОБА_8 без розгляду.

На думку апелянта рішення суду ухвалене невірно з причин недоведеності обставин, що мають значення для справи, а також неправильного застосування норм матеріального та  процесуального права.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що позивачем ОСОБА_8 до позовної заяви було додано сфальсифіковані документи на самовільно збудований гараж, а саме дозволу на проведення робіт Корюківської районної архітектури за № 21, будівельного паспорту на забудову земельної ділянки для будівництва гаражу, рішення за № 88 від 23 травня 1996 року виконкому Корюківської міської ради та свідоцтво про право власності на гараж, а суд першої інстанції не перевірив достовірність вказаних документів, і тому помилково взяв їх до уваги в обґрунтування судового рішення.

Також апелянт зазначає, що вказаний гараж не значиться у Державному реєстрі об’єктів нерухомого майна, через те, що правовстановлюючих документів на вказаний гараж позивач ОСОБА_8 не має, а до суду подав сфальсифіковані документи, щоб ввести в оману суд та інших учасників по цивільній справі.

Вислухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_7, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового судового рішення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач є власником гаража і користувачем земельної ділянки для його обслуговування, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1., що підтверджується свідоцтвом про право власності на гараж, яке  видане Корюківською міською радою 30 квітня 2001 року на підставі рішення виконкому Корюківської міської ради № 22 від 22 квітня 2000 року. Право власності на гараж зареєстровано в КРКП „Рампа”, що підтверджується написом за № 126 в реєстраційній книзі № 16 від 30 квітня 2001 року. Гараж побудований на земельній ділянці,  виділеної із земельної ділянки гр. ОСОБА_11 за її згодою, що підтверджено рішенням Корюківської міської ради № 88 від 23 травня 1996 року, актом виносу в натурі земельної ділянки від 30 травня 1996 року, дозволом на виконання робіт від 23 травня 1996 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що спір виник щодо земельної ділянки виділеної по АДРЕСА_1 площею 0,0055 га для будівництва гаража позивачу ОСОБА_8 на підставі рішення виконавчого комітету Корюківської міської ради № 88 від 23.05.1996 року, тобто фактично спір виник між позивачем та відповідачем ОСОБА_6, а тому позов щодо відповідачів Корюківської міської ради, відділу Держкомзему у Корюківському районі, Чернігівської регіональної філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” не підлягає задоволенню.

Також, на думку суду першої інстанції, позовні вимоги позивача в частині визнання неправомірним та скасування рішення 23 сесії 5 скликання Корюківської міської ради від 30 квітня 2009 року в частині „затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1, передати відповідачці ОСОБА_6 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,10 га для обслуговування будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1. Зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 в частині земельної ділянки виділеної по АДРЕСА_1 площею 0,0055 га для будівництва гаража позивачу ОСОБА_8 на підставі рішення виконавчого комітету Корюківської міської ради № 88 від 23.05.1996 року” підлягають задоволенню тільки в частині земельної ділянки, що була виділена позивачу для будівництва гаража.

Також суд визнав недійсним державний акт серії ЯЖ № 600626 на право приватної власності на землю, виданий Корюківською міською радою 31 липня 2009 року відповідачці ОСОБА_6 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,10 га у межах згідно з планом, розташованої на території Корюківської міської ради для обслуговування будинку, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю в частині земельної ділянки виділеної по АДРЕСА_1, площею 0,0055 га для будівництва гаража позивачу ОСОБА_8 на підставі рішення виконавчого комітету Корюківської міської ради № 88 від 23.05.1996 року, тобто тільки в частині земельної ділянки виділеної позивачу для будівництва гаража.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду повністю погодитися не може, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що позивач є власником гаража і користувачем земельної ділянки для його обслуговування, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Право власності на гараж підтверджено свідоцтвом про право власності, що  видане Корюківською міською радою 30 квітня 2001 року на підставі рішення виконкому Корюківської міської ради № 22 від 22 квітня 2000 року. Право власності зареєстровано в КРКП „Рампа”, що підтверджується написом за № 126 в реєстраційній книзі № 16 від 30 квітня 2001 року. Гараж побудований на земельній ділянці,  виділеної із земельної ділянки гр. ОСОБА_11 за її згодою, що підтверджено рішенням Корюківської міської ради № 88 від 23 травня 1996 року, актом виносу в натурі земельної ділянки від 30 травня 1996 року, дозволом на виконання робіт від 23 травня 1996 року.

Також судом першої інстанції встановлено, що під час проведення робіт з виготовлення кадастрового плану земельної ділянки відповідача була додана до приватизованої відповідачем земельної ділянки площа, на якій розташований гараж позивача. Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 виготовлено неправильно і є таким, що порушує права позивача.

Вищенаведені докази повністю спростовують доводи апелянта про те, що позивачем були сфальшовані правовстановлюючі документи на гараж. Також апелянт зазначає, що вказаний гараж не значиться у Державному реєстрі об’єктів нерухомого майна, через те що правовстановлюючих документів на вказаний гараж позивач ОСОБА_8 не має, проте судом  встановлено, що право власності на гараж ОСОБА_8 зареєстровано в КРКП „ Рампа”, що підтверджується написом за № 126 в реєстраційній книзі № 16 від 30 квітня 2001 року.

Відповідно до „Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі” затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року (далі Інструкції) – Державний акт на право власності на землю виготовляється на підставі – виписки з рішення відповідної ради або державної адміністрації про передачу у власність земельної ділянки, договору відчуження земельної ділянки ( договір купівлі-продажу, дарування, міни, інші цивільно-правові угоди), рішення суду.

Відповідно до Інструкції, роботи зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку складаються із підготовчих робіт: встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; складання кадастрового плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта. При виготовленні кадастрового плану для видачі Державного акта на право приватної власності на землю для ОСОБА_6 на нього не були занесені межі вкраплених земельних ділянок сторонніх землевласників і землекористувачів, що потягнуло за собою виготовлення Державного акту з неправильними межами.

Інструкцією не передбачено можливості внесення змін у Державний акт шляхом його виправлення, оскільки це тягне за собою переробку всієї технічної документації.

Згідно ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Отже, виходячи із порядку видачі Державних актів та їх реєстрації та вимог ЗК України висновок суду першої інстанції про визнання державного акту недійсним лише в частині земельної ділянки виділеної по АДРЕСА_1, площею 0,0055 га для будівництва гаража позивачу ОСОБА_8 не відповідає вимогам закону.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги позивача про скасування рішення 23 сесії 5 скликання Корюківської міської ради від 30 квітня 2009 року, суд порушив принцип диспозитивності, передбачений ст. 11 ЦПК України, і не звернув уваги на те, що такий спосіб захисту - як скасування рішення законом не передбачений. З огляду на наведене, підстави для задоволення позову в цій частині у суду першої інстанції були відсутні.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 155, 158 ЗК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України,  апеляційний  суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 29 листопада 2011 року скасувати.

Позов ОСОБА_8 задовольнити.

Визнати незаконним рішення 23 сесії 5 скликання Корюківської міської ради від 30 квітня 2009 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та передання ОСОБА_6 безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,10 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1.

Визнати державний акт серії ЯЖ № 600626 на право власності на земельну ділянку, виданий Корюківською міською радою 31 липня 2009 року ОСОБА_6 про право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, розташовану в АДРЕСА_1, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010984100067 – недійсним.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 2 137 грн. понесених судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.



Головуючий:Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація