Справа № 2-а/2502/743/12 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2012 р. м. Бобровиця
Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Демченко Л.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Бобровицькому районі про стягнення не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни ,-
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулась із зазначеним позовом до суду, в якому вказує, що має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”№2195-IV від 18 листопада 2004 року (далі за текстом –Закон №2195-IV) має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Управлінням ПФУ така надбавка до пенсії у повному розмірі не нараховувалась та не виплачувалась. Позивач зазначив , що дії Управління ПФУ щодо нездійснення перерахунку та невиплати їй у повному обсязі надбавки до пенсії є неправомірними та такими, що суперечать Конституції України та Законам України. За наведених обставин позивач просить визнати дії відповідача незаконними, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату в межах строку позовної давності їй недоплаченої як дитині війни, щомісячної державної допомоги відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”№2195-IV від 18 листопада 2004 року.
Відповідач надав заперечення проти позову, в яких зазначив, що вимоги позивача є незаконними та необґрунтованими, із-за неможливості застосування мінімального розміру пенсії за віком при арифметичному розрахунку розміру підвищення пенсії за ст.6 Закону України від 18.11.2004р.“Про соціальний захист дітей війни”, відсутності роз’яснень щодо порядку застосування нормативно-правових актів, та з урахуванням того, що Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік” від 14.06.2011р., який набрав чинності 19.06.2011р., встановлено, що у 2011 році положення ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” застосовуються у порядку та розмірі встановленому Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, і перевіривши їх доказами, суд, проаналізувавши норми конституційного права, а також міжнародно-правові, законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи із наступного:
на звернення позивачки, щодо причин не нарахування та невиплати їй коштів, передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, відповідачем надана довідка про нарахування та виплату їй пенсії, надбавки та підвищення згідно чинного законодавства;
постановою Бобровицького районного суду Чернігівської області по справі №2-а/2502/3717/2011, відповідача зобов'язано нарахувати та виплатити позивачу, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 10.04.2011р. по 22.07.2011р. з урахуванням вже сплачених сум, ст.1 та ч.1 ст.8 Конституції України визначено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, в якій визнається і діє принцип верховенства права;
згідно ч.ч.1, 2 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, зокрема у старості, що гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних джерел соціального забезпечення;
п.6 ч.1 ст.92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються лише основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення;
відповідно до п.п.1,3,6 ст.116 Конституції України, Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції і законів України, проведення політики у сфері соціального захисту, розробляє проект закону про Державний бюджет України, забезпечує його виконання та подає Верховній Раді України звіт про його виконання;
ст.22 Загальної декларації прав людини проголошено, що кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення, відповідно до структури і ресурсів кожної держави;
рішеннями Європейського суду з прав людини від 09.10.1979р. у справі “Ейрі проти Ірландії” та від 12.10.2004р. “Кйартан Асмундсон проти Ісландії” констатовано, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від фінансового становища в державі, яке допускає зменшення соціальних виплат;
визначення порядку та розмірів зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету ”прийнята на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік”, пунктом 6 абз. 1 якою встановлено , що дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту ”( 3551-12) та “Про жертви нацистських переслідувань”(1584-14), яка набрала чинності 23 липня 2011 року , до пенсії або Щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії , підвищення проводиться у розмірі 49, 80 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011р. №20-рп/2011, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 4 розділу VII „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік“ від 23.12.2010р. №2857І, із наступними змінами, відповідно до якого установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
З огляду на викладене, на думку суду, у задоволенні вимог позивача слід відмовити в повному обсязі, оскільки для їх задоволення, на теперішній час, немає правових підстав.
На підставі ст.ст.1, 8 ч.1, 46 ч.ч.1,2, 92 ч.1 п.6, 116 п.п.1,3,6 Конституції України, ст.22 Загальної декларації прав людини, Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік” від 14.06.2011р., постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011р. №745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, та керуючись ст.ст.2, 11, 17-18, 41 ч.1, 158-163, 183-2 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні адміністративний позову ОСОБА_1 до УПФУ в Бобровицькому районі про стягнення не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя