Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/606/12        Головуючий у суді І-ї інстанції  Бевз О.Ю.

Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу                     Доповідач Чельник  О. І.   

УХВАЛА

іменем України

28.03.2012 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

головуючого:  Чельник О.І.  

суддів: Полежая В.Д., Єгорової С.М.,                             

при секретарі: Зінов’євій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23 листопада 2011 року по справі за її позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, -

встановила:

У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на будівлю. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що члени КСП «Новгородківське»передали в оренду ТОВ «АФ «Новгородківське»належне їм на праві спільної власності майно, що розташоване по АДРЕСА_1 Бобринецького району та погодилися, що на період дії договору майно, яке підлягає реєстрації в державних органах буде зареєстровано за ТОВ «АФ «Новоградівське».  На підставі рішення сесії ТОВ «АФ «Новоградівське»отримало свідоцтво про право власності на вказаний комплекс будівель.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 09.10.2007 року визнано ТОВ АФ «Новоградівське»банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, в ліквідаційну масу було включено спірний комплекс будівель.

02.07.2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4  було укладено договір купівлі-продажу  зазначеного комплексу будівель. На підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена сільськогосподарського підприємства, виданого 08.04.2003 р. Новоградівською сільською радою, ОСОБА_5 –мати позивача, мала право на пайовий фонд майна КСП «Новоградівське». Згідно з актом приймання –передачі майна від 20.01.2004 року та витягом з протоколу № 1 від 25 січня 2003 р. зборів  уповноважених членів співвласників майна ТОВ «АФ «Новоградівське», ОСОБА_5 передано в рахунок майнового паю склад № 20, введений в дію у 1955 році, площею 351 кв.м., балансова вартість якого становила 3174 грн., проте без зазначення місця знаходження.  Згідно інвентарної справи вказаний склад розташований по АДРЕСА_1 та має позначку літери «З». Посилаючись на те, що після смерті її матері вона має право на вказаний склад, на підставі свідоцтва  про право на спадщину за законом від 24.03.2011 року, просила визнати недійсним договір купівлі –продажу в частині продажу складу та визнати за нею право власності на спірний склад.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23 листопада 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції  в межах, встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на таких підставах.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) зазначених вимог є підставою недійсності правочину (ч. 1 ст. 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 02.07.2009 року між ОСОБА_3  (продавцем) та ОСОБА_4 (покупцем) укладено договір купівлі –продажу, за яким продавець зобов’язується передати у власність покупця комплекс будівель, розташований за адресою: АДРЕСА_1. До придбаного відповідачем комплексу будівель входить також спірний склад «З». Згідно п.1.7 спірного договору комплекс будівель належить продавцю на праві колективної власності згідно свідоцтва про право власності, виданого Новоградівською сільською радою 11.01.2002 року за №68, зареєстрованого Бобринецькою  дільницею Кіровоградського ООБТІ 22.01.2002 за №39/1 та посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 (а.с.5-8).

Відповідно до  витягу з протоколу № 1 від 25 січня 2003 року ОСОБА_5 виділено  склад № 20, що введений в дію у  1955 році, площа забудови 351 кв.м., балансова вартість 3174 грн. (а.с.41).

Згідно з свідоцтвом  про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) ОСОБА_5 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Новоградівське»відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників. Загальна вартість пайового фонду підприємства на 25.01.2003 року становить 1258048 гривень, частка ОСОБА_5 визначена  в розмірі  3479 грн. або 0,2765 відсотків (а.с.55).

В матеріалах справи відсутні докази того, що частку майна майнового фонду підприємства, належну   ОСОБА_5, було виділено їй в натурі.

З реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що власником  комплексу будівель є ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 449 від 02.09.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу ОСОБА_6 До належного відповідачу комплексу будівель також входить спірний склад позначений літорею «З», де загальна площа якого зазначена 311,4 кв.м.

Проте, позивачем не доведено та доказами по справі не підтверджено те, що саме склад, позначений літерою «З», було виділено ОСОБА_5, тому підстави для визнання договору купівлі –продажу недійсним  та визнання права власності у суду відсутні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно  ч.1 ст. 308 ЦПК  України  апеляційний  суд  відхиляє  апеляційну скаргу і  залишає рішення  без  змін,  якщо визнає,  що суд пер