Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 березня 2012 р. справа № 2а/0570/2750/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Барабаш Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі
Донецької області
до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1406,40 гривень
за участі:
представника позивача: ОСОБА_2, за дов. від 15 березня 2012 року
представника відповідача: не з’явились
Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області (надалі – позивач, Управління) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1406,40 гривень.
В обґрунтування позову зазначив, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010р. № 2461-VI фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов’язані сплачувати страхові внески у розмірі, який може бути визначений ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини витрат на оплату праці в місяць. До такої категорії платників відноситься і відповідач ОСОБА_1 Згідно з карткою розрахунку для доплати сума, що підлягає сплаті за період з липня 2010 року по грудень 2010 року, складає 1406,40 гривень. При здачі звіту від 30.03.2011 року про суми нарахованого доходу страхових осіб та сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідач відобразила нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період починаючи з січня 2010 року по грудень 2010 року на загальну суму єдиного податку 42% 655,20 гривень та відобразила фактичну сплачену суму – 655,20 гривень. 21.11.2011 року головним спеціалістом Управління було складено акт про надання річної звітності ОСОБА_1 за не встановленою формою та було здійснено розрахунок сум страхових внесків, які підлягають доплати. Управлінням було направлено відповідачу вимогу № 11 від 11.01.2012 року про сплату боргу станом на 06.01.2012 року на загальну суму боргу 1406,40 гривен. Станом на 28.02.2012 року суми доплат залишаються не сплаченими. Тому просить суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості на користь управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з’явився, проте надав письмові заперечення від16 березня 2012 року, в яких вважає, що позивач не є юридичною особою, а даний спір не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів. Відповідачем також надано заяву від 24 березня 2012 року про розгляд справи без її особистої участі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області є суб’єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, з наступними змінами і доповненнями, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.
Згідно з пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.
Відповідно до пункту 7 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. № 5-5) затверджено Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Згідно із підпунктом 1.1 цього Положення управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Відповідач – ОСОБА_1 зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності 14 грудня 2009 року Амвросіївської районною державною адміністрацією Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 16), знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі, яка обрала особливий спосіб оподаткування – єдиного податок, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку (а.с. 17).
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Платниками страхових внесків є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), як визначено в підпункті 2.1.3 пункту 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі – Інструкція).
Обов'язковість страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності визначена частиною 1 статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 5 листопада 2009 року № 26-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 року за № 1136/17152.
Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники, зокрема, зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.
Відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області наданий звіт про суми нарахованого доходу застрахований осіб та суми нарахованого збору в складі єдиного податку (42 відсотки) перерахованого державою на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, відповідно до якого розмір збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності у складі єдиного податку 42 відсотки у розмірі 655,20 гривень, фактично перераховано – 655,20 гривень (а.с. 11-12).
Згідно з пунктом 2.2 Порядку фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку, виданого відповідачеві, остання займається роздрібною торгівлею (а.с.17).
Фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт згідно з таблицею 2 додатка 5 до цього Порядку за себе та членів сім'ї і таблицею 5 додатка 5 до цього Порядку за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності, як визначено в пункті 2.12 Порядку.
У порушення зазначених вимог Порядку відповідачем наданий до Управління звіт за не встановленою Пенсійним фондом формою, про що складено акт від 21 листопада 2011 року спеціалістом Управління, у зв’язку з чим нараховано суми страхових внесків, які підлягають доплаті, у розмірі 1465,20 гривень (а.с. 13-14).
У зв’язку з несплатою суми недоїмки начальником управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області була винесена вимога про сплату боргу № Ф-11 від 11 січня 2012 року у розмірі 1406,40 гривень (а.с. 9).
Дана вимога відповідачем не оскаржена, сума визначена в ній, не сплачена.
Сума недоїмки зі сплати страхових внесків ОСОБА_1 складає 1406,40 гривень, що підтверджується наявною в матеріалах справи карткою особового рахунку громадянина-підприємця за період з 01.01.2010 року по 23.02.2012 року (а.с. 5-7).
Відповідачем надано клопотання про витребування доказів – документа про реєстрацію ПП ОСОБА_1 в управлінні управлінні Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області (а.с.41-46). Однак, дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки у запереченнях на адміністративний позов, відповідач вказує, що протягом десяти днів з дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію № 883407 від 14 грудня 2009 року зареєструвалася в органах Пенсійного фонду відповідно до законодавства, що діяло на час реєстрації (а.с.37). Крім того, відповідачем самостійно надавалась звітність до управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області, про що свідчать матеріали справи (а.с. 11-12).
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин суд доходить висновку, що страхувальник не сплатив суму страхових внесків у строки, встановлені статтею 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1406,40 гривень у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1406,40 гривень задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 1406 (одна тисяча чотириста шість) гривень 40 копійок на користь управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 29 березня 2012 року в присутності представника позивача.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.