ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
16.10.06 Справа № 5/2530-2/410(9/121)
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Дубник О.П.
Орищин Г.В.
при секретарі Горбач Ю.Б.
з участю представників:
від скаржника (позивач) –не з’явився
від відповідача 1 –Квасниця Н.Б.
від відповідача 2 –Герус С.Є.
від прокуратури –не з’явився
розглянув апеляційну скаргу Фермерського господарства “Колоденське” від 16.06.2006р. вих. №16-06/06
на постанову господарського суду Львівської області від 23.05.2006р. (суддя Данко Л.С.)
у справі № 5/2530-2/410 (9/121)
за позовом Фермерського господарства “Колоденське” (с. Колоденці, Львівської області)
до Відповідача-1: Державна податкова інспекція у Кам’янко-Бузькому районі (м. Кам’янка-Бузька, Львівської області)
до Відповідача-2: Кам’янка-Бузьке відділення Державного казначейства (м. Кам’янка-Бузька, Львівської області)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Кам”янка-Бузької міжрайонної державної податкової інспекції №378/23-0/33087008 від 08.11.2005р. та зобов”язання до відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.
Постановою господарського суду Львівської області від 23.05.2006р. по справі № 5/2530-2/410 (9/121) в задоволенні позову Фермерського господарства “Колоденське” про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Кам’янка-Бузької міжрайонної державної податкової інспекції №378/23-0/33087008 від 08.11.2005р. та зобов’язання до відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість відмовлено повністю.
Суд свій висновок мотивував тим, що відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», крім інших обов’язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов’язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.
Згідно з п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 цього Закону суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються в першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.
Отже відповідно з наведеним, суд першої інстанції вказує на те, що чинним законодавством передбачено, що однією з обов’язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до державного бюджету України.
Одночасно господарським судом відзначено, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті ПДВ в ціні товару, який платником не оплачений. Також суд вказує на те, що такий висновок узгоджується з визначенням “платник податку”, яке дане у п.1.3 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого –це особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. До встановлення факту того, чи утриманий продавцем податок з позивача, у останнього відсутнє право вимагати бюджетне відшкодування.
Згідно з наведеним, суд першої інстанції робить висновок про те, що оскільки позивачем не подано доказів сплати ПДВ по операціях з контрагентом позивача –ЗАТ “Кам’янка-Бузький завод продовольчих товарів”, а тому відповідно у нього відсутне право вимагати бюджетне відшкодування.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою господарського суду Львівської області, Фермерське господарство “Колоденське” подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Львівської області від 23.05.2006 року по справі №5/2530-2/410 (9/121) скасувати, прийняти нову постанову, якою позов Фермерського господарства «Колоденське»задоволити повністю.
Зокрема скаржник зазначає, що з постановою господарського суду Львівської області не погоджується повністю, вважає її незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник покликається на те, що податковим органом порушено норму п. 7.7.5 Закону України “Про податок на додану вартість”. Скаржник вказує не те, що Відповідач-1 не зважаючи на відсутність порушень вимог діючого законодавства щодо заявлених до відшкодування сум ПДВ за травень 2005р., не надав органу державного казначейства висновок із зазначенням суми 101000,00 грн.
Представник скаржника (позивача) в судові засідання не з’являвся, хоча належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду справи.
Представник відповідача 1 проти вимог апеляційної скарги заперечувала, просила постанову господарського суду Львівської області від 23.05.2006 року по справі №5/2530-2/410 (9/121) залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав наведених у запереченні на апеляційну скаргу, вказуючи на те, що постанова господарського суду прийнята з додержанням правил повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, а також з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Представник відповідача 2 проти вимог апеляційної скарги заперечувала, просила постанову господарського суду Львівської області від 23.05.2006 року по справі №5/2530-2/410 (9/121) залишити без змін. Також представник відповідача 2 пояснила, що бюджетне відшкодування проводиться казначейством тільки на підставі висновку податкового органу або за рішенням суду у встановленому законом порядку.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, за наявними в справі доказами.
В процесі розгляду апеляційної скарги, судом встановлено наступне:
28.03.2005р. відповідно до свідоцтва №18449856 про реєстрацію платника податку на додану вартість Фермерському господарству “Колоденське” присвоєно індивідуальний податковий номер №330870013204. (14.06.2005р. вказане свідоцтво було замінено на свідоцтво №18449995).
22.04.2005р. між Закритим акціонерним товариством “Кам”янка-Бузький завод продовольчих товарів”- Продавцем та Фермерським господарством “Колоденське”- Покупцем укладено договір купівлі-продажу основних засобів. Загальна сума даного Договору складає 198493,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 33082,17 грн.
11.05.2005р. Продавцем - Закритим акціонерним товариством “Кам”янка- Бузький завод продовольчих товарів” виписано податкову накладну №56448, на загальну суму 198493,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 33082,17 грн.
Також, 22.04.2005р. між Закритим акціонерним товариством “Кам”янка-Бузький завод продовольчих товарів” та Фермерським господарством “Колоденське” було укладено договір купівлі продажу комплексу будівель. Відповідно до п. 1 цього Договору, Продавець зобов”язується передати майно у власність Покупця, а Покупець зобов”язується прийняти майно та сплатити за нього обговорену суму.
Продаж майна за домовленістю сторін вчиняється за 407507,00 грн., в тому числі ПДВ 67917,83 грн., які Покупець зобов”язується сплатити Продавцю до 04.05.2005р.
11.05.2005р. Продавцем- Закритим акціонерним товариством “Кам”янка Бузький завод продовольчих товарів” виписано податкову накладну на загальну суму 407507,00 грн., в тому числі ПДВ 67917,83 грн.
16.06.2005р. позивачем подано до Кам”янко-Бузької міжрайонної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2005р.
09.08.2005р. перевіряючими складено довідку №196/23-0/33087008, про результати позапланової документальної перевірки Фермерського господарства “Колоденське” з питань відшкодування із бюджету податку на додану вартість за травень 2005р. У ході проведення документальної перевірки було проведено зустрічну перевірку по взаєморозрахунках з ЗАТ “Кам”янка-Бузький завод продовольчих товарів” за період травень 2005р. Даною перевіркою порушень не встановлено.
За результатами проведеної комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ФГ "Колоденське" за період з 15.03.2005 року по 30.06.2005 року Кам’янка - Бузькою МДПІ складено акт від 03.11.2005 року № 179/23-0/33087008, яким встановлено порушення позивачем п.1.2. „Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", який затверджений Наказом ДПА України від 30.05.97р. № 166. оскільки господарство повинно подавати декларацію по ПДВ за скороченою формою та згідно з ст.14 Указу Президента України від 07.08.98р. № 857 „Про деякі зміни в оподаткуванні" такий платник податку, що звітує за скороченою формою декларації по ПДВ не може отримати бюджетне відшкодування, а від’ємну різницю податку на додану вартість врахувати в наступному звітному періоді.
На підставі вказаного акту перевірки, начальником Кам”янко-Бузької міжрайонної державної податкової інспекцієї прийнято податкове повідомлення-рішення №378/23-0/33087008 від 08.11.2005р., згідно якого, Фермерському господарству “Колоденське” зменшено суму бюджетного відшкодвування з податку на додану вартість у розмірі 101000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, при виконанні укладених між Закритим акціонерним товариством "Кам’янка - Бузький завод продовольчих товарів" (продавець) та фермерським господарством "Колоденське" (покупець) договорів купівлі-продажу основних засобів та комплексу будівель від 22.04.2005р., ЗАТ "Кам’янка - Бузький завод продовольчих товарів" виписано податкову накладну № 56448 від 11.05.2005р., на загальну суму 198493,00 грн., в тому числі, податок на додану вартість на суму 33082,17 грн. та податкову накладну від 11.05.2005 року на загальну суму 407507,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 67917,83 грн.
На підставі зазначених накладних позивачем, 16.06.2005 р. подано до Кам’янка-Бузької МДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2005р. та розрахунок частки бюджетного відшкодування за травень 2005р., в яких визначено суму зобов'язань за звітний період, що має від’ємне значення в розмірі 101000,00 грн. та відповідно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 101000,00 грн. При цьому, позивачем обрано спосіб відшкодування суми податку на додану вартість шляхом перерахування 100% вказаної суми на рахунок позивача в установі банку.
За змістом Закону право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті ПДВ в ціні товару, який платником не оплачений. Такий висновок узгоджується з визначенням "платник податку", яке дане у п.1.3. Закону України „Про податок на додану вартість", згідно якого це особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. До встановлення факту того, чи утриманий продавцем податок з позивача, у останнього відсутнє право вимагати бюджетне відшкодування.
Позивачем не подано доказів сплати ПДВ по зазначених операціях контрагентом позивача - ЗАТ "Кам’янка - Бузький завод продовольчих товарів", а тому відповідно у нього відсутнє право вимагати бюджетне відшкодування.
Позивач є платником єдиного податку за ставкою 6% відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування" від 03.07.1998р. № 727/98 (із змінами і доповненнями). ФГ "Колоденське" подано декларацію з податку на додану вартість в червні місяці за травень 2005 року, така декларація повинна була подаватись згідно п.1.2. "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97р. № 166. Відповідно до зазначеної норми особи, які не підпадають під визначення платників податку у зв'язку з обсягами оподатковуваних операцій меншими ніж 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян протягом будь-якого періоду за останні 12 календарних місяців, у тому числі особи, зареєстровані як платники податку за власним бажанням (добровільно зареєстровані платники податку), а також особи, зареєстровані як платники податку на підставі того, що вони здійснюють торгівлю за готівку (кредитні дебетові картки або комерційні чеки), до податкового періоду, в якому ними досягається зазначений обсяг оподатковуваних операцій, подають декларацію за скороченою формою (податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). З наведеного, платник податку, що звітує за скороченою формою декларації по ПДВ не може отримати бюджетне відшкодування, а від'ємну різницю податку на додану вартість врахувати у наступному звітному періоді.
Відповідно до п.4.5. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. та п.20 „Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого Наказом ДПА України №165 від 30.05.97р. при поверненні товару продавець, у даному випадку ПП Бабій, зменшує суму податкових зобов'язань, а покупець —ФГ „Колоденське" збільшує податкові зобов'язання за даний період (рядок 8.3. декларації з податку на додану вартість).
Згідно п.1.2. „Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", який затверджений Наказом ДПА України від 30.05.97р. №166 господарство повинно подавати декларацію по ПДВ за скороченою формою та згідно з ст.14 Указу Президента України від 07.08.98р. №857 „Про деякі зміни в оподаткуванні" такий платник податку, що звітує за скороченою формою декларації по ПДВ не може отримати бюджетне відшкодування, а від'ємну різницю податку на додану вартість врахувати в наступному звітному періоді.
У зв'язку з тим, що Позивачем - ФГ "Колоденське" подано декларацію з податку на додану вартість в червні місяці за травень 2005 року, тому вона повинна була подаватись згідно п.1.2. "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", який затверджений Наказом ДПА України від 30.05.97р. №166, в якому зазначено, що особи, які не підпадають під визначення платників податку у зв'язку з обсягами оподатковуваних операцій меншими ніж 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян протягом будь-якого періоду за останні 12 календарних місяців, у тому числі особи, зареєстровані як платники податку за власним бажанням (добровільно зареєстровані платники податку), а також особи, зареєстровані як платники податку на підставі того, що вони здійснюють торгівлю за готівку (кредитні дебетові картки або комерційні чеки ) , до податкового періоду, в якому ними досягається зазначений обсяг оподатковуваних операцій, подають декларацію за скороченою формою (податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). Відповідно, платник податку, що звітує за скороченою формою декларації по ПДВ не може отримати бюджетне відшкодування, а від'ємну різницю податку на додану вартість врахувати у наступному звітному періоді.
Крім того, основний постачальник ЗАТ "Кам’янка-Бузький завод продтоварів" податок на додану вартість з реалізації основних засобів в бюджет не сплатив, що підтверджується декларацією за травень 2005 року (період в якому відбулася операція з купівлі-продажу основних засобів) та карткою особового рахунку платника по податку на додану вартість.
Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
В п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” вказано, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Одночасно слід зазначити, що п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", крім інших обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку в звітному періоді відповідних сум податку.
Відповідно до п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 7.7.11 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не має права на отримання бюджетного відшкодування, особа, яка: була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів;
Визначення поняття основні фонди надається в Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме в п.п. 8.2.1. п. 8.2 ст. 8, згідно якого під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
В свою чергу, Скаржник не надав суду доказів, що підтверджували б віднесення всіх придбаних товарів згідно договору купівлі продажу №37-05 від 22.04.2005р. (податкова накладна від 11.05.2005р. №56448) до групи основних фондів. А тому, Скаржником не обгрунтовано розмір бюджетного відшкодування, що заявлений останнім в податковій декларації.
При наявності вищезгаданих обставин, суд не знаходить правових підстав для скасування оскаржуваної постанови та задоволення апеляційної скарги Позивача по справі.
Керуючись ст.ст. 72, 184-209 Кодексу адміністративного судочинства України, Львівський апеляційний господарський суд,-
У Х В А Л И В:
Постанову господарського суду Львівської області від 23.05.2006р. у справі № 5/2530-2/410 (9/121) залишити без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства “Колоденське” без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Суддя-головуюча Якімець Г.Г.
Суддя Дубник О.П.
Суддя Орищин Г.В.