Судове рішення #218875
8/137-1929


ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________


ПОСТАНОВА

                 

25.10.06                                                                                           Справа  № 8/137-1929

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Якімець Г.Г.,

суддів:                                         Дубник О.П.,

 Орищин Г.В.

                                   

при секретарі   Горбач Ю.Б.


з участю представників:

від скаржника (позивач) –Свірська А.О.

від відповідача 1 –Букало В.М.

від відповідача 2 –не з’явився


розглянув апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції від 28.08.2006 року б/н

на рішення  господарського суду  Тернопільської області  від 23.06.2006 року (підписане 14.08.2006 року), суддя Жук Г.А.

у справі  № 8/137-1929

за позовом Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції , м.Тернопіль

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопількомбікорм», с.Мишковичі

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій»ЛТД, м.Тернопіль

про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомашини (бензовоза) ГАЗ-3503 д/н 03-86 від 18.08.2003 року на суму 3240 грн.; зобов’язання ТзОВ «Тернопількомбікорм»повернути ТзОВ «Меркурій»ЛТД кошти в розмірі 3240 грн.; зобов’язання ТзОВ «Меркурій»ЛТД повернути ТзОВ «Тернопількомбікорм»автомашину (бензовоз) ГАЗ-3503 д/н 03-86, а в разі неможливості такого повернення в натурі, відшкодувати її вартість у розмірі 3240 грн.


в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Тернопільської області від 23.06.2006 року по справі №8/137-1929 в задоволенні позову Тернопільської ОДПІ про визнання недійсним договору купівлі-продажу  відмовлено повністю.

          

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що рішення господарського суду Тернопільської області від 23.06.2006 року по справі №8/137-1929 прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у ньому, не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим, воно підлягає скасуванню, а позов Тернопільської ОДПІ задоволенню.

Зокрема скаржник вказує на те, що при відмові у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки у витязі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна не зазначено автомашину (бензовоз) - ГАЗ - 3503 д/н 03-86, яка виступає предметом оспорюваного договору, то зазначений транспортний засіб не перебував у податковій заставі, проте на думку скаржника, такий висновок суду не заслуговує на увагу, оскільки суперечить нормам Указу Президента України від 04.09.1998 року №167 "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами", на підставі якого 9 грудня 1998 року виникло право податкової застави на всі активи Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопількомбікорм". Приписи ст.2 зазначеного Указу передбачають, що право податкової застави поширюється на все майно та майнові права, які використовуються суб'єктом господарювання для здійснення підприємницької діяльності до повного погашення податкової заборгованості. З 1 липня 1998 року податкова застава рухомого майна підлягає реєстрації в Державному реєстрі застав рухомого майна.

Одночасно скаржник вказує на те, що законодавство, чинне на час виникнення права податкової застави на все майно Товариства, не передбачало складання органом державної податкової служби акту опису заставного майна, чи будь-якого іншого документа, в якому містився б вичерпний перелік активів, які потрапили у податкову заставу.

Поряд з цим, скаржником відзначено, що господарським судом не взято до уваги, що у п.3 ст.7 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 р. N 830 відповідно до вимог п. 6 розділу IX “Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, зазначено, що у разі реєстрації активів, що перебувають у податковій заставі, робиться запис “всі активи платника податків”.


          Представник позивача (скаржника) вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримала, просила рішення господарського суду Тернопільської області від 23.06.2006 року по справі №8/137-1929 скасувати, позов Тернопільської ОДПІ задоволити –визнати недійсним договір купівлі-продажу автомашини (бензовоза) –ГАЗ-3503 д/н 03-86 від 18.08.2003 року на суму 3240 грн., укладений між ТзОВ «Тернопількомбікорм» до ТзОВ «Меркурій»ЛТД, як такий що суперечить вимогам Закону. Застосувати до сторін договору двосторонню реституцію.

Представник відповідача 1 проти вимог наведених у апеляційній скарзі заперечував, просив відмовити в її задоволенні, з мотивів наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача вказував на те, що Податковим органом було зареєстровано податкову заставу, проте автомашини ГАЗ-3503 д/н 03-86 не було включено у Державний реєстр. Також відповідач 1 зазначав, що в розширеному Витягу з Державного реєстру обтяжень майна автомашини ГАЗ-3503 д/н 03-86 не вказано.

Представник відповідача 2 не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду справи, а тому їх неявку суд розцінює як без поважних причин.


Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача 2, за наявними в справі доказами.


Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:


18 серпня 2003 року між відповідачем 1 - ТзОВ „Тернопількомбікорм” (в тексті договору - продавець) та відповідачем 2 - ТзОВ „Меркурій” ЛТД (в тексті договору - покупець) укладено договір купівлі-продажу автомашини (бензовоза) - ГАЗ -3503 д/н 03-86 на загальну суму 3240 грн., про що свідчать також накладна від 27.08.2003 року №340 на суму 3240 грн., рахунок від 14.08.2003 року №117 на суму 3240 грн., видатковий касовий ордер від 18.08.2003 року №70 на суму 2000грн., квитанція до прибуткового касового ордера від 18.08.2003 року №440 на суму 2000 грн., видатковий касовий ордер від 27.08.2003 року №75 на суму 1240грн., квитанція до прибуткового касового ордера від 27.08.2003 року № 453 на суму 1 240грн.

Тернопільською ОДПІ проведено виїзну комплексну планову документальну перевірку дотримання товариством з обмеженою відповідальністю „Тернопількомбікорм” вимог податкового та валютного законодавства, за період з 01.07.2003 року по 30.06.2005 року, за наслідками якої складено акт від 23 серпня 2005 року за №1476/23-422/7/00687600.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем-1 дотримання порядку узгодження операцій із активами, що перебувають у податковій заставі.

В повідомленні Тернопільської МДПІ зазначено, що у відповідача 1 (ТзОВ „Тернопількомбікорм”) наявна заборгованість перед бюджетом за листопад 1998 року в сумі 50 275,55 грн., а тому, відповідно до ст. 2 Указу Президента України від 04.09.1998 року №167 „Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами", все майно і майнові права товариства з 09.12.1998 року перебували у податковій заставі до повного погашення податкової заборгованості. Право податкової застави зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 25 лютого 2000 року за номером 53-156.

12 вересня 2001 року у зв'язку із непогашенням заборгованості товариства перед бюджетом між Тернопільською МДП1 та ТзОВ „Тернопількомбікорм” укладено договір про розстрочення податкового боргу №25, на підставі якого прийнято рішення від 12 вересня 2001 року №25/24-32/00687600/3376/20 про розстрочення сплати податкового боргу, згідно з яким Товариству надано розстрочку сплати даного податкового боргу з 12 вересня 2001 року по 19 листопада 2004 року.

Згідно із п. 8.6 ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, окрім операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, а саме, продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовуються у підприємницькій діяльності платника податків (інших, видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за їх звичайними цінами.

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01. 2004 року, Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 року, застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних, відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Правовідносини сторін за договором виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, отже до даних зобов'язань застосовуються норми ЦК УРСР, який діяв на час існування правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачами у справі виникли зобов'язання з договору купівлі - продажу, згідно якого, в силу ст. 224 ЦК УРСР, продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до вимог ст.ст. 151,161 ЦК УРСР в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріали справи, а саме - договір купівлі-продажу від 18.08.2003 року, накладна від 27.08.2003 року №340 на суму 3240грн., рахунок від 14.08.2003 року №117 на суму 3240 грн., видатковий касовий ордер від 18.08.2003 року №70 на суму 2000грн., квитанція до прибуткового касового ордера від 18.08.2003 року №440 на суму 2000грн., видатковий касовий ордер від 27.08.2003 року №75 на суму 1240грн., квитанція до прибуткового касового ордера від 27.08.2003 року № 453 на суму 1240грн., свідчать про те, що сторони взяті на себе зобов'язання виконали повністю та добросовісно.

Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»передбачено, що податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено, що у правочині, на підставі якого або у зв'язку з яким виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним. Якщо предметом обтяження є окремий об'єкт, його опис надається за індивідуальними ознаками. Якщо предметом обтяження є сукупність об'єктів рухомого майна, його опис також може надаватися за родовими ознаками. В обох випадках опис предмета обтяження повинен дозволяти ідентифікувати рухоме майно як предмет обтяження.

В обґрунтування позовних вимог та твердження знаходження проданого ТзОВ «Тернопількомбікорм»автомобіля в податковій заставі позивач посилається на Розширений витяг з Державного реєстру Обтяжень рухомого майна №7099162 від 07.04.2006 року, згідно якого податкова застава зареєстрована Тернопільською філією Інформаційного центру Міністерства юстиції України 25.02.2000 року за №53-156. Однак, в даному реєстрі обтяжень рухомого майна автомобіль ГАЗ-3503 (державний номер 03-86), який є предметом купівлі-продажу  по спірному договору, не значиться.

Господарським судом Тернопільської області було зроблено запит від 14.06.2006 року за №1067 про надання інформації про всі зареєстровані види застав по ТзОВ «Тернопількомбікорм»станом на 18.08.2003 року (на момент укладення спірного договору).

Тернопільською філією Інформаційного Центру Міністерства юстиції України представлено розширений витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади по ТОВ «Тернопількомбікорм»від 15.06.2006 року (реєстраційний номер застави 53-156) зареєстровано: - автомобіль вантажний №2733942, номер державної реєстрації 29 01ТЕМ, 1998 року, модель ЗСК-10; автомобіль вантажний №2812807 499771, номер державної реєстрації 69 47, 1988 року, модель ЗСК-10; автомобіль вантажний, №3333214 482195, номер державної реєстрації 49 59, 1980 рік, модель ЗСК-10.

Реєстрація в податковій заставі вищезазначених автомобілів підтверджено також наявною в матеріалах справи копією заяви про реєстрацію застав рухомого майна.

З наведеного вбачається, що автомобіль бензовоз ГАЗ - 3503, державний номер 03-86, який був предметом продажу за спірним договором купівлі-продажу від 18.08.2003 року не знаходився в податковій заставі на момент укладення договору.


Поряд з цим, слід зазначити, що відповідачем 1 представлено копії платіжних доручень №297 від 18.08.2003 року на суму 1233 грн., №298 від 18.08.2003 року на суму 1390 грн. про перерахування відповідно, в оплату ПДВ за липень 2003 року та ПДВ згідно договору №25 про розстрочку заборгованості з сплати податку за попередні періоди, що підтверджує твердження відповідача 1, що всі кошти від реалізації автомобіля ГАЗ-3503, було спрямовано саме на сплату податків та погашення заборгованості з ПДВ, а не використано для потреб господарської діяльності товариства.

З вищенаведеного вбачається, що доводи скаржника про скасування рішення господарського суду є безпідставними.

Рішення господарського суду Тернопільської області прийняте у відповідності з вимогами  діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.91, 101,102,103, 105 ГПК України, суд,                                                         

                                                      постановив:

Апеляційну скаргу Тернопільської ОДПІ відхилити.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 23.06.2006 року по справі №8/137-1929 залишити без змін.


Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.


Головуючий-суддя:                                              Якімець Г.Г.


Судді:                                                                       Дубник О.П.

       

                                                                                 Орищин Г.В.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація