Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 квітня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого- судді Бондаренко Н.В.,
суддів Демянчук С.В., Шимківа С.С.
секретаря судового засідання Приходько Л.В.
з участю прокурора Іллюка С.В.
відповідачки –ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 04 січня 2012 року по цивільній справі за позовом прокурора Костопільського району в інтересах держави в особі Костопільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 04 січня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Костопільської міської ради 286 грн. 01 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_1. Стягнуто з відповідачки на користь держави судовий збір в розмірі 188 грн. 20 коп.
ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вважає рішення незаконним в зв’язку з неправильним застосування норм матеріального права та процесуального права.
Зазначає, що даний спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки прокурор звертаючись в інтересах Костопільської міської ради, діяв як суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого належить контроль за використанням спірної земельної ділянки. Не з’ясовано правове становище міської ради в таких відносинах, зокрема наявність у неї повноважень на здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Вважає, що оскільки прокурором не було наданий один із необхідних документів для здійснення розрахунку розміру заподіяної шкоди, а саме акт обстеження земельної ділянки, то не було правових підстав для нарахування шкоди згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву(родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМ України №963 від 25 липня 2007року, так як сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої земельної ділянки та період часу, протягом якого вона використовується, згідно вимог п.3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007р. №110 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення…», повинен бути підтверджений сукупністю документів.
___________________________________________________________________________
Справа 22ц-1790/375/12р. Головуючий у 1 інстанції Олійник П.В.
Доповідач : Бондаренко Н.В.
2
Доводить, що рішення суду постановлене на припущеннях, оскільки згідно матеріалів справи, площа земельної ділянки вказана орієнтовна, 0,012га. При цьому даних точних зйомок, розмірів нібито самовільно зайнятої нею земельної ділянки, її абриси та лінійні проміри не надано. А тому і розрахунок розміру нанесеної шкоди ґрунтується на неточностях.
Відповідачка вимоги та доводи апеляційної скарги підтримала в повному об’ємі і просить її задовольнити.
Прокурор вважає, що рішення судом першої інстанції постановлено з дотриманням вимог чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Костопільська міська рада в судове засідання не з’явилася, просить справу розглянути у відсутності її представника.
Колегія суддів, заслухавши доповідача про зміст оскаржуваного рішення, мотиви апеляційної скарги, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Вбачається, що вимоги прокурора мотивовані тим, що у порушення чинного законодавства, за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів, що підтверджують правомірність використання спірної земельної ділянки, ОСОБА_1 в особистих цілях користується земельною ділянкою (загального користування) орієнтовною площею 0,012 га, яка розташована по АДРЕСА_1. Просив стягнути з відповідачки на користь Костопільської міської ради шкоду, завдану самовільним зайняттям земельної ділянки, в розмірі 286 грн. 01 коп.
Частиною 4 ст. 50 КАС України передбачено, що громадяни України, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Прокурором пред’явлено позов до відповідачки, як до фізичної особи про відшкодування шкоди завданої державі в результаті самовільного зайняття нею земельної ділянки, прокурор та Костопальська міська рада у даній справі не є суб’єктами владних повноважень, а тому доводи апеляційної скарги про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства не ґрунтується на законі.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у самовільному зайнятті земельної ділянки доведена, розмір спричиненої майнової шкоди визначений вірно, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка зайняла земельну ділянку орієнтовною площею 0,012 га, яка розташована по АДРЕСА_1 і встановила металеві стовпи самовільно.
Зазначене підтверджується актом перевірки державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області від 04 червня 2009року № 59 та її приписом від 04 червня 2009року, постановою про накладення адміністративного стягнення від 24.06.2009р., постановою Костопільського районного суду від 18 грудня 2009року, якою
3
змінено постанову про накладення адміністративного стягнення від 24.06.2009р., виключено з неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680грн., внесено доповнення, що у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності та оголошено усне зауваження.
Разом з тим, до акту перевірки №59 додано план-схему земельної ділянки, що належить відповідачці, в якому взагалі не вказано розміру самовільно зайнятої земельної ділянки, її місця розташування та меж, а акт обстеження земельної ділянки під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства Держземінспекцією з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області, в якому мають бути зазначені ці дані, як встановлено апеляційним судом, взагалі не складався.
Відповідачкою надано викопіювання з земель Костопільської міської ради на земельну ділянку, яка намічена для відведення у приватну власність ОСОБА_3 –для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, площею 0,0358 га в АДРЕСА_1, зареєстрованому у кадастровому бюро у Костопільському районі, відповідно до якого розміри та конфігурація земельної ділянки ОСОБА_3 співпадають із розмірами та конфігурацією цієї ж ділянки, зазначеними у вищевказаному плані - схемі.
Таким чином, суд першої інстанції, прийшовши до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у самовільному зайнятті земельної ділянки, не вказав у рішенні точного розміру самовільно зайнятої нею земельної ділянки, її місця розташування та меж.
Згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963 розмір майнової шкоди визначається, виходячи з встановленого розміру самовільно зайнятої земельної ділянки.
Відповідно до ч.4 ст. 60 ЦК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи диспозитивність та змагальність цивільного процесу (ст.ст.10,11,60 ЦПК України), колегія суддів приходить до висновку, що позивачем в процесі розгляду справи належними та допустимими доказами не доведено, що розмір самовільно зайнятої ділянки ОСОБА_1 становив саме 0,012га.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 286,01грн. не підлягають до задоволення.
Колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст. 307 , п.2 ч.1 ст. 309, ст. 316, ст.317 ЦПК України , колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Костопільського районного суду від 04 січня 2012 року скасувати.
Прокурору Костопільського району в інтересах держави в особі Костопільської міської ради в позові до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки відмовити.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Бондаренко Н.В.
Судді : Демянчук С.В.
Шимків С.С.